Потім Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
І ось, один, на ім’я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
Коли ж Іісус народився у Віфліємі Іудейському у дні царя Ірода, прийшли до Ієрусалима волхви* зі сходу і кажуть:
де є народжений Цар Іудейський? бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому.
Почувши це, Ірод цар стривожився, і весь Ієрусалим з ним.
І, зібравши всіх первосвященників і книжників народних, питав у них: де належить народитися Христу?
Вони ж сказали йому: у Віфліємі Іудейському, бо так написано через пророка:
і ти, Віфлієме, земле Іудина, нічим не менший воєводств Іудиних; бо з тебе вийде Вождь, Котрий упасе народ Мій, Ізраїля (Мих. 5,2).
Книга родоводу Іiсуса Христа, Сина Давидового, Сина Авраамового.
Авраам родив Ісаака; Ісаак родив Якова; Яків родив Іуду та братів його;
Іуда родив Фареса і Зару від Фамари; Фарес родив Єсрома; Єсром родив Арама;
Арам родив Амінадава; Амінадав родив Наассона; Наассон родив Салмона;
Салмон родив Вооза від Рахави; Вооз родив Овіда від Руфи; Овід родив Ієссея;
Ієссей родив Давида царя; Давид цар родив Соломона від Урієвої;
Соломон родив Ровоама; Ровоам родив Авію; Авія родив Асу;
Аса родив Іосафата; Іосафат родив Іорама; Іорам родив Озію;
Озія родив Іоафама; Іоафам родив Ахаза; Ахаз родив Єзекію;
Єзекія родив Манассію; Манассія родив Амона; Амон родив Іосію;
Іосія родив Іоакима; Іоаким родив Ієхонію та братів його, до переселення вавілонського…
Після того знову явився Іісус учням Своїм біля моря Тиверіадського. Явився ж так:
були разом Симон Петро, і Фома, названий Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учнів Його.
Симон Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою. Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого.
А коли вже настав ранок, Іісус стояв на березі; але учні не впізнали, що це Іісус.
Іісус говорить їм: діти! чи є у вас яка їжа? Вони відповіли Йому: нема.
Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти сіті через велику кількість риби.
У перший же день тижня Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
І ось, біжить і приходить до Симона Петра і до другого учня, якого любив Іісус, і каже їм: взяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
Негайно ж вийшов Петро і другий учень та пішли до гробу.
Вони побігли обидва разом; але другий учень біг скоріше від Петра, і прийшов до гробу перший.
І, нахилившись, побачив, що лежать пелени…
Тоді Пілат взяв Іісуса і звелів бити Його.
І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову і одягли Його в багряницю,
і говорили: радуйся, Царю Іудейський! і били Його по щоках.
Пілат знову вийшов і сказав їм: ось, я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини.
Тоді вийшов Іісус в терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пілат: ось, Людина!
Коли ж побачили Його первосвященники і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його! Пілат говорить їм: візьміть Його ви, і розіпніть; бо я не знаходжу в Ньому вини.
Іудеї відповіли йому: ми маємо закон, і за законом нашим Він повинен померти, тому що зробив Себе Сином Божим.
Сказавши це, Іісус вийшов з учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і учні Його.
Знав же це місце і Іуда, зрадник Його, тому що Іісус часто збирався там з учнями Своїми.
Отож Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
Іісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
Йому відповіли: Іісуса Назорея. Іісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними і Іуда, зрадник Його.
Коли ж почув Іісус, що Іоанн відданий під варту, пішов у Галілею.
І, залишивши Назарет, прийшов і оселився в Капернаумі приморському, в краях Завулонових і Неффалимових,
щоб збулося сказане пророком Ісаією…
Після цих слів Іісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! прийшов час, прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
так як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне.
Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і посланого Тобою Іісуса Христа.
Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати.
І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого славою, яку Я мав у Тебе раніше буття світу.
Я відкрив ім’я Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.
Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися.
Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові.
Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене.
Але Я сказав вам це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те; не говорив вам цього спочатку, тому що був з вами.
А тепер іду до Того, Хто послав Мене , і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш?
Але від того, що Я сказав вам це, печаллю наповнилося серце ваше.
Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов, бо, як Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас,
і коли Він прийде, викриє світ про гріх і про правду, і про суд:
про гріх, що не вірують в Мене;
про правду, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене;
а про суд, що князь світу цього осуджений.
Ще багато маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити.