Місяць: Грудень 2019

Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;
побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,
і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;
бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.
І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогим камінням і пожертвами, Він сказав:
прийдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване.

В один з тих днів, коли Він учив народ у храмі і благовіствував, прийшли первосвященники і книжники зі старійшинами
і запитали Його: скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
Він сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, і скажіть Мені:
хрещення Іоаннове було з небес, чи від людей?
Вони ж, міркуючи між собою, говорили: коли скажемо: з небес, то скаже: чому ж ви не повірили йому?
а коли скажемо: від людей, то весь народ поб’є нас камінням, бо він упевнений, що Іоанн є пророк.
І відповідали: не знаємо звідки.

Він же сказав йому: один чоловік справив велику вечерю і запросив багатьох,
і коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове.
І почали всі, ніби змовившись, вибачатися.

Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
І ось, один, на ім’я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
Коли Іісус прийшов на те місце, глянувши, побачив його і сказав йому: Закхею! злізь скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі.
І він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
І всі, бачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка;
Закхей же, вставши, сказав Господу: Господи! половину майна мого я віддам убогим, і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
Іісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів,
бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.

Сказав також їм і притчу про те, що треба завжди молитися і не сумувати,
кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого.
Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам у собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь,
але як ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені.
І сказав Господь: чуєте, що каже суддя неправедний?