Місяць: Лютий 2020

Читання 29 лютого

Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
П’ять з них були мудрі, а п’ять нерозумні.
Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися; пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.

Читання 28 лютого

І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас, бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.

Читання 27 лютого

… Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття; і отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах; і не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос.
Більший з вас хай буде вам слугою; бо, хто звеличує себе, той принижений буде, а хто принижує себе, той возвеличиться…

Читання 26 лютого

Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти.
Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє.
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.

Читання 25 лютого

І коли наблизились до Ієрусалима і прийшли у Віффагію до гори Єлеонської, тоді Іісус послав двох учнів
і сказав їм: підіть у село, що прямо перед вами; і зразу знайдете прив’язану ослицю і з нею молодого осла; відв’язавши, приведіть до Мене;
і якщо хто скаже вам що-небудь, відповідайте, що вони потрібні Господу; і зараз же пошле їх.

«Премудрость-online» от Веры Ченцовой: «1686 год в истории Киевской митрополии: о чем говорят и о чем умалчивают архивные документы»

Новым лектором в цикле Премудрость-online Открытого православного университета стала Вера Ченцова, кандидат исторических наук, исследователь архивных документов по истории христианского Востока, участница ряда международных проектов, автор ряда публикаций о связях восточных патриархатов и монастырей с Московским государством в XVI-XVII веках. Ее курс из пяти лекций посвящен исследованию архивных документов XVI-XVIII веков Московского государства и Османской …

«Премудрость-online» от Веры Ченцовой: «1686 год в истории Киевской митрополии: о чем говорят и о чем умалчивают архивные документы» Докладніше & raquo;

Читання 24 лютого

Царство Небесне подібне до господаря дому, який вийшов рано-вранці найняти робітників у свій виноградник.
І, домовившись з робітниками по динарію за день, послав їх до свого виноградника; а коли вийшов він коло третьої години, то побачив інших, що стояли на торгу без діла, і сказав їм: ідіть і ви до мого виноградника, і що належатиме, дам вам. Вони пішли.
А як вийшов він знову коло шостої і дев’ятої години, зробив те саме.
Нарешті, вийшовши об одинадцятій годині, він знайшов інших, що стояли без діла, і говорить їм: чого тут стоїте цілий день без діла?
Вони кажуть йому: ніхто нас не найняв. Він говорить їм: ідіть і ви до виноградника мого, і що належатиме, отримаєте.

Читання 23 лютого

Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.

Читання 22 лютого

Коли Іісус скінчив слова ці, то вийшов з Галілеї і прийшов у землі Іудейські, Заіорданською стороною.
За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.
І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?
Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив, на початку чоловіка і жінку створив їх? (Бут. 1,27).
І сказав: тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю (Бут. 2,24).
Тож вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.

Читання 21 лютого

У той час учні підійшли до Іісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному?
Іісус, покликавши дитя, поставив його посеред них і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.
Отже, хто умалиться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному; і хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає; а хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь млиновий на шию і потопили його в морській глибині.
Горе світові від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить.