Читання 26 лютого

Читання дня

Євангеліє

Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:

Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти.

Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.

Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.

Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.

Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє.

Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.

І раби ті, вийшовши на дороги, зібрали всіх, кого тільки знайшли, і злих і добрих; і весілля наповнилося возлежалими.

Цар, увійшовши подивитись на возлежалих, побачив там чоловіка, вдягненого не у весільний одяг, і каже йому: друже! як ти ввійшов сюди, не маючи весільного одягу? Він же мовчав.

Тоді цар сказав слугам: зв’язавши йому руки і ноги, візьміть його і вкиньте у тьму безпросвітну; там буде плач і скрегіт зубів; бо багато званних, та мало вибраних.

Тоді фарисеї пішли і радились, як би піймати Його на слові.

І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будькому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу; отож скажи нам: як Тобі здається? чи дозволено платити податки кесареві, чи ні?

Іісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: що спокушаєте Мене, лицеміри?

Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.

І говорить їм: чиє це зображення і напис?

Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові.

Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.

У той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що нема воскресіння, і запитали Його:

Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його хай візьме собі жінку його і відродить потомство братові своєму (Втор. 25,5); було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, залишив жінку свою братові своєму; так само і другий, і третій, навіть до сьомого; а після всіх померла і жінка.

Отже, в час воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? бо всі мали її.

Іісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої, бо у воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають, як Ангели Божі на небесах.

А про воскресіння мертвих, чи не читали ви сказаного вам Богом:

Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, а живих (Вих. 3,6).

І, чуючи, народ дивувався вченню Його.

А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.

І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:

Учителю! яка найбільша заповідь в законі?

Іісус сказав йому: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Втор. 6,5): це перша й найбільша заповідь; друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18); на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки.

Коли зібралися фарисеї, Іісус запитав їх: що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.

Говорить їм: як же Давид, з натхнення, називає Його Господом, коли говорить: сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх? (Пс. 109,1).

Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому?

І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 22

Апостол

Отож стійте у свободі, яку дарував нам Христос і не підпадайте знову під ярмо рабства.

Ось я, Павел, кажу вам: якщо ви обрізуєтесь, не буде вам ніякої користі від Христа.

Знову я свідчу кожному чоловікові, який обрізується, що він повинен виконувати весь закон.

Ви, що виправдовуєтеся законом, лишилися без Христа, відпали від благодаті,

а ми духом чекаємо і сподіваємось праведності від віри.

Бо в Христі Іісусі не має сили ні обрізання, ні необрізання, а віра, яка діє любов’ю.

Ви йшли добре; хто зупинив вас, щоб ви не підкорялись істині?

Таке переконання не від Того, Хто покликав вас.

Мала закваска заквашує все тісто.

Я впевнений про вас у Господі, що ви не будете мислити інакше; а той, хто бентежить вас, хто б він не був, понесе на собі осудження.

Браття, за що ж гонять мене, якщо я і тепер проповідую обрізання? Тоді припинилася б спокуса хреста.

О, якби видалені були ті, що підбурюють вас!

До свободи ви покликані, браття, тільки щоб свобода ваша не стала приводом для догоджання плоті, але любов’ю служіть один одному.

Бо весь закон в одному слові міститься: люби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18).

Коли ж ви один одного гризете і з’їдаєте, стережіться, щоб ви не знищили один одного.

Я говорю: духом живіть, і похоті плотські не чиніть;

бо плоть* бажає противного духові, а дух – противного плоті: вони одне одному противляться, так що ви не те робите, чого хотіли б.

Якщо ж ви водитесь духом, то ви не під законом.

Діла плотські відомі: це –перелюб, блуд, нечистота, непотрібство,

ідолослужіння, чародійство, ворожнеча, чвари, заздрість, гнів, розбрат, незгоди (спокуси), єресі,

ненависть, вбивства, пияцтво, безчинство і тому подібне. Попереджаю вас, як і раніше попереджав, що ті, хто так роблять, Царства Божого не успадкують.

Плід же духа є: любов, радість, мир, довготерпіння, благість, милосердя, віра,

лагідність, стриманість. На таких нема закону.

Але ті, котрі Христові, плоть свою розп’яли з пристрастями й похотями.

Якщо ми живемо духом, то за духом повинні й діяти.

Не будемо марнославні, один одного дратувати, один одному заздрити.

 

Послання до галатів святого апостола Павла,
Глава 5

Старий Заповіт

Дотримуйся місяця Нових колосківaa і справляй Пасху Господу, своєму Богові, бо в місяці Нових колосків, уночі, ти вийшов з Єгипту. І принось у жертву Господу, своєму Богові, пасху, – дрібну чи велику худобу – на місці, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я. Не будеш їсти з нею квашеного хліба; сім днів їстимеш з нею опрісноки, хліб бідування, бо ви вийшли з Єгипту в поспіху, – щоб ви пам’ятали день свого виходу з Єгипетської землі всі дні свого життя. Сім днів хай в усьому твоєму краї в тебе не буде видно квашеного хліба, і хай ніщо з м’яса, яке ти принесеш у жертву ввечері першого дня, не залишається через ніч до ранку. Не можна приносити в жертву пасху в будь-якому з твоїх міст, які Господь, твій Бог, дає тобі; принось у жертву пасху лише на тому місці, яке обере Господь, твій Бог, щоб там прикликалося Його Ім’я, ввечері, при заході сонця, – в час, коли ти вийшов з Єгипту. Звариш чи спечеш та з’їси її на місці, яке обере Господь, твій Бог; а вранці повернеш назад і підеш до свого дому. Шість днів їстимеш опрісноки, а сьомого дня буде віддання, свято для Господа, твого Бога. Не чинитимеш цього дня жодного діла, крім того, що має чинитися для життя. Відтак відрахуєш собі сім повних тижнів: коли почнеш жати жниво – почнеш відраховувати сім тижнів. І справиш свято Тижнів для Господа, свого Бога, наскільки буде спроможна твоя рука, в міру того, що Він дасть тобі, – як Господь, твій Бог, поблагословив тебе. І веселитимешся перед Господом, своїм Богом, – ти, твій син і твоя дочка, твій раб і твоя рабиня, левит, який проживатиме в твоїх містах, і захожий, сирота та вдова, яка проживатиме серед тебе, – на місці, яке Господь, твій Бог, обере, щоб там прикликалося Його Ім’я. Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, – дотримуйся цих заповідей і виконуй їх. Коли збереш урожай зі свого току та зі своєї виноградної давильні, – справиш собі на сім днів свято Наметів і веселитимешся на своєму святі – ти, твій син і твоя дочка, твій раб і твоя рабиня, левит і захожий, сирота і вдова, яка проживатиме у твоїх містах. Сім днів святкуватимеш для Господа, свого Бога, на місці, яке обере Господь, твій Бог. Тож якщо Господь, твій Бог, поблагословить тебе в усьому твоєму врожаї та в кожному ділі твоїх рук, то ти будеш веселий. Нехай кожний твій мужчина з’являється перед Господом, своїм Богом, на місці, яке обере Господь, тричі на рік: на свято Опрісноків, на свято Тижнів і на свято Наметів. Не з’являйся перед Господом, своїм Богом, з порожніми руками. Нехай кожний принесе по спроможності своїх рук, відповідно до благословення Господа, твого Бога, яке Він дав тобі. У всіх своїх містах, які Господь, твій Бог, дає тобі, настанови собі суддів та писарів по племенах, і нехай вони судять народ справедливим судом. Хай не викривляють суду, не зважають на особу і не приймають дарів, адже дари засліплюють очі мудрим і відбирають слова справедливим. Щиро поривайся до справедливості, щоб ви жили й, увійшовши, заволоділи землею, яку Господь, твій Бог, дає тобі. Не насаджуй собі священного гаю – жодного дерева – біля жертовника Господа, свого Бога, який собі поставиш. Не став собі стовпа, що Господь, твій Бог, ненавидить.

П’ята книга Мойсея
Второзаконня,
Глава 16

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії