Місяць: Березень 2020

Коли наблизились до Ієрусалима, до Віффагії та Віфанії, до гори Єлеонської, Іісус посилає двох з учнів Своїх і говорить їм: підіть у селище, яке прямо перед вами; і як тільки ввійдете в нього, зараз же знайдете прив’язаного молодого осла, на якого ніхто з людей не сідав; відв’язавши його, приведіть.
І якщо хто скаже вам: що це ви робите? – відповідайте, що він потрібний Господу; і відразу пошле його сюди.

Вийшовши звідти, приходить у краї Іудейські за Іорданською стороною. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову вчив їх.
Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розлучатися з жінкою?
Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей?
Вони сказали: Мойсей дозволив писати розвідний лист і розлучатись.
Іісус відповів їм: через жорстокосердість вашу він написав вам цю заповідь.
На початку ж творіння, Бог створив чоловіка і жінку (Бут. 1,27).
Тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє однією плоттю; так що вони вже не двоє, а одна плоть (Бут. 2,24).
Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.

Через кілька днів знову прийшов Він до Капернаума; і чути було, що Він у домі.
Зразу ж зібралося багато людей, так що вже біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.
І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо;
і, не маючи можливості наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, прокопавши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.

І сказав їм: істинно говорю вам, що деякі з тих, які стоять тут, не зазнають смерті, як уже побачать Царство Боже, що прийшло в силі.
І через шість днів взяв Іісус Петра, Якова та Іоанна, і вивів їх одних на гору високу, і преобразився перед ними:
одяг Його став блискучим, дуже білим, мов сніг, як білильник не може вибілити на землі.
І з’явився їм Ілля з Мойсеєм; і розмовляли з Іісусом.
При цьому Петро сказав Іісусові: Равві! добре нам тут бути; зробимо три намети: Тобі один, Мойсеєві один, та Іллі один.
Бо не знав, що сказати; тому що страх охопив їх.
І з’явилась хмара і огорнула їх, і зійшов голос з хмари, кажучи: Цей є Син Мій Улюблений; Його слухайте.
І, раптом подивившись навкруги, нікого вже з собою не бачили, крім одного Іісуса.

У ті дні, коли зібралось дуже багато народу і нічого було їм їсти, Іісус, покликавши учнів Своїх, сказав їм:
жаль Мені народу, що вже три дні знаходиться зі Мною, і нічого їм їсти.
Якщо відпущу їх голодними до своїх домів, ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалеку.
Учні Його відповіли Йому: звідки міг би хто взяти тут у пустині хлібів, щоб нагодувати їх?
І запитав у них: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім.
Тоді звелів народові возлягти на землю; і, взявши сім хлібів і воздавши подяку, переломив і дав учням Своїм, щоб вони роздали; і вони роздали народові.
Було у них і небагато рибок; благословивши, Він звелів роздати і їх.
І їли, і наситились; і набрали сім кошиків кусків, що залишилися.
А тих, що їли, було близько чотирьох тисяч. І відпустив їх.

Зібрались до Нього фарисеї і деякі з книжників, які прийшли з Ієрусалима,
і, побачивши деяких з учнів Його, що їли хліб нечистими, тобто немитими, руками, докоряли.
Бо фарисеї і всі іудеї, додержуючись передань старців, не їдять, не помивши старанно рук;
і, прийшовши з торгу, не їдять, не обмившись. Є і багато іншого, чого вони прийняли дотримуватись: пильнувати обмивання чаш, кухлів, казанів і лавок.
Потім питають Його фарисеї і книжники: чому учні Твої не роблять за переданням старців, а їдять хліб немитими руками?
Він сказав їм у відповідь: добре пророкував про вас, лицемірів, Ісаія, як і написано: люди ці шанують Мене устами, серце ж їхнє далеко від Мене,
але марно шанують Мене, навчаючи вчень, заповідей людських (Іс. 29,13).

Звідти вийшов Він і прийшов у Свою вітчизну; за Ним йшли учні Його.
Коли настала субота, Він почав учити в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Нього це? що за премудрість дана Йому, і як діються такі чудеса руками Його?
Чи не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут між нами Його сестри? І спокушалися про Нього.
Іісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки у вітчизні своїй і у родичів і в домі своїм.
І не міг сотворити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки.
І дивувався з невір’я їхнього; потім ходив по навколишніх селах і навчав.

І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.
І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,
він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами,
бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;
завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;
побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,
і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!

І знову почав учити біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів на морі; а весь народ був на землі біля моря.
І багато вчив їх притчами, і в повчанні Своєму говорив їм:
слухайте: ось, вийшов сіяч сіяти;
і, коли сіяв, трапилося, що одне зерно впало при дорозі, і налетіли птахи і поклювали його.
Інше ж упало на кам’янисте місце, де небагато було землі; і скоро зійшло, бо земля була неглибока;
коли ж зійшло сонце, зів’яло і засохло, бо не мало кореня.
Інше впало в терни; і виросли терни, і заглушили зерно, і воно не дало плоду.
А інше впало на добру землю і дало плід, який зійшов і виріс; і вродило в тридцять, в шістдесят і в стократ.