Читання дня
Євангеліє
Вийшовши звідти, приходить у краї Іудейські за Іорданською стороною. Знову збирається до Нього народ, і, за звичаєм Своїм, Він знову вчив їх.
Підійшли фарисеї і запитали, спокушаючи Його: чи дозволено чоловікові розлучатися з жінкою?
Він сказав їм у відповідь: що вам заповів Мойсей?
Вони сказали: Мойсей дозволив писати розвідний лист і розлучатись.
Іісус відповів їм: через жорстокосердість вашу він написав вам цю заповідь.
На початку ж творіння, Бог створив чоловіка і жінку (Бут. 1,27).
Тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє однією плоттю; так що вони вже не двоє, а одна плоть (Бут. 2,24).
Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.
У домі учні Його знову запитали Його про те саме.
Він сказав їм: хто розлучиться з жінкою своєю та одружиться з іншою, той перелюбствує з нею.
І якщо жінка розлучиться з чоловіком своїм і вийде за іншого, перелюбствує.
Приносили до Нього дітей, щоб Він доторкнувся до них; учні ж не допускали тих, що приносили.
Побачивши те, Іісус обурився і сказав їм: дозвольте дітям приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.
Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитина, той не ввійде в нього.
І, обнявши їх, поклав руки на них і благословив їх.
Коли виходив Він у дорогу, підбіг один хтось, упав перед Ним на коліна і запитав Його: Учителю благий! що мені робити, щоб наслідувати життя вічне?
Іісус сказав йому: що ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог.
Знаєш заповіді: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, не кривди, шануй батька твого і матір (Вих. 20,12–17).
Він же сказав Йому у відповідь: Учителю! все це я зберіг від юності моєї.
Іісус, поглянувши на нього, полюбив його і сказав йому: одного тобі не вистачає: піди і все, що маєш, продай і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; тоді приходь та іди вслід за Мною, взявши хрест.
Він же, засмутившись від цього слова, відійшов з скорботою, бо мав велике багатство.
І, поглянувши довкола, Іісус сказав учням Своїм: як тяжко тим, хто має багатство, увійти в Царство Боже!
Учні вжахнулись від слів Його. Але Іісус знову говорить їм у відповідь: діти! як тяжко тим, хто надіється на багатство, увійти в Царство Боже!
Бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.
Вони ж надзвичайно здивувалися і говорили між собою: хто ж може спастись?
Іісус, глянувши на них, говорить: людям це неможливо, але не Богові, бо все можливо Богові.
І почав Петро говорити Йому: ось ми все залишили і пішли слідом за Тобою.
Іісус сказав у відповідь: істинно говорю вам: нема нікого, хто залишив би дім, чи братів, чи сестер, чи батька, чи матір, чи жінку, чи дітей, чи землі заради Мене і Євангелія, і не одержав би нині, в час цей, серед гонінь, у стократ більше домів, і братів, і сестер, і батьків, і матерів, і дітей, і земель, а в грядущому віці життя вічного.
І багато хто з перших будуть останніми, і останні – першими.
Коли вони були в дорозі, йдучи до Ієрусалима, Іісус ішов попереду них, а вони жахалися і, йдучи за Ним слідом, боялись. Покликавши дванадцятьох, Він знову почав їм говорити про те, що буде з Ним:
ось, ми йдемо до Ієрусалима, і Син Людський виданий буде первосвященникам і книжникам, і осудять Його на смерть, і видадуть Його язичникам;
і знущатимуться над Ним, і битимуть Його, і обплюють Його, і уб’ють Його; і на третій день воскресне.
Тоді підійшли до Нього сини Зеведеєві Яків та Іоанн і сказали: Учителю! ми хочемо, щоб Ти зробив нам, про що попросимо.
Він сказав їм: що хочете, щоб Я зробив вам?
Вони сказали Йому: дай нам сісти у Тебе, одному праворуч, а другому ліворуч у славі Твоїй.
Іісус же сказав їм: не знаєте, чого просите. Чи можете пити чашу, яку Я п’ю, і хреститись хрещенням, яким Я хрещусь?
Вони відповідали Йому: можемо. Іісус же сказав їм: чашу, яку Я п’ю, будете пити, і хрещенням, яким Я хрещусь, будете хреститись;
а дати сісти праворуч і ліворуч Мене – не від Мене залежить, а кому уготовано.
І, почувши, десять почали гніватись на Якова та Іоанна.
Іісус же, покликавши їх, сказав їм: ви знаєте, що ті, яких називають князями народів, панують над ними, і вельможі їхні володіють ними.
Але між вами хай не буде так: а хто хоче бути більшим між вами, хай буде вам слугою;
і хто хоче бути першим між вами, хай буде всім рабом.
Бо і Син Людський не для того прийшов, щоб Йому служили, але щоб послужити і віддати душу Свою для визволення багатьох.
Приходять до Ієрихона. І коли Він з учнями Своїми і численним народом виходив з Ієрихона, Вартімей, син Тімеїв, сліпий, сидів при дорозі і просив милостиню.
Почувши, що це Іісус Назорей, він почав кричати і говорити: Іісусе, Сину Давидів! помилуй мене.
Багато хто примушував його мовчати, але він ще голосніше почав кричати: Сину Давидів! помилуй мене.
Іісус зупинився і звелів його покликати. Кличуть сліпого і кажуть йому: не бійся, вставай, кличе тебе.
Він скинув з себе верхню одежу, встав і прийшов до Іісуса.
Відповідаючи йому, Іісус спитав: чого ти хочеш від Мене? Сліпий сказав Йому: Учителю! щоб мені прозріти.
Іісус сказав йому: йди, віра твоя спасла тебе. І відразу він прозрів і пішов дорогою за Іісусом.
Євангеліє від Марка,
Глава 10
Апостол
Павел і Силуан і Тимофій – церкві Фессалонікійській в Бозі Отці і Господі Іісусі Христі: благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа.
Завжди дякуємо Богові за всіх вас, згадуючи про вас у молитвах наших,
безперестанно пам’ятаючи про ваше діло віри, і труд любові, і терпіння уповання на Господа нашого Іісуса Христа перед Богом і Отцем нашим,
знаючи вибрання ваше, улюблені Богом браття;
тому що наше благовіствування у вас було не лише в слові, але і в силі, і у Святому Дусі, і з багатьма свідченнями, як ви самі знаєте; які ми були між вами для вас.
І ви стали наслідувачами нам і Господу, прийнявши слово при багатьох скорботах з радістю Духа Святого,
так що ви стали зразком для всіх віруючих у Македонії та Ахаії.
Бо від вас рознеслося слово Господнє не тільки в Македонії та Ахаії, але і в кожному місці пройшла слава про віру вашу в Бога, так що нам ні про що не треба розказувати.
Бо вони самі розказують про нас, яким був наш вхід до вас, і як ви навернулись до Бога від ідолів, щоб служити Богові живому і істинному
і чекати з небес Сина Його, Котрого Він воскресив з мертвих, Іісуса, визволяючого нас від майбутнього гніву.
Перше послання до фессалонікійців святого апостола Павла,
Глава 1
Старий Заповіт
А після того, про що йшла мова, було до Аврама у видінні Господнє слово, що промовляло: Не бійся, Авраме, Я обороняю тебе. Твоя винагорода буде дуже велика. Відказує Аврам: Владико, що мені даси? Адже я відходжу бездітним. А син Масека, який народився в моєму домі, він – із Дамаска, Елієзер. Оскільки Ти не дав мені нащадків, – сказав Аврам, – то той, хто народився в моєму домі, – після мене стане спадкоємцем. І тут же був до нього Божий голос, що промовляв: Не цей успадкує по тобі, а той, хто вийде з твого лона, – він стане твоїм спадкоємцем. І вивів його надвір, і сказав йому: Поглянь на небо й порахуй зірки, – якщо зможеш їх порахувати. І продовжив: Таким буде твоє потомство.
І повірив Аврам Богові – й це зараховано йому за праведність. Господь сказав йому: Я – Бог, Який вивів тебе з країни халдейців, щоб дати тобі цю землю у спадщину. Той же сказав: Владико Господи, як довідаюся, що успадкую її? А Господь сказав йому: Візьми Мені трилітню ялівку, трилітню козу, трилітнього барана, горлицю і голуба. Взяв він все це для Нього, розсік навпіл і поклав кожну частину напроти іншої її половини, а птахів не порозсікав. На ті розсічені частини позліталися птахи, тож Аврам сів біля них.
При заході сонця на Аврама напав глибокий сон; і ось, на нього находить темний великий страх. І було сказано Аврамові: Тож неодмінно знайf, що твої нащадки будуть чужинцями – житимуть не на власній землі; їх зроблять рабами, заподіють їм зло і гнобитимуть їх чотириста років. Та над народом, якому будуть рабами, Я здійсню суд. І після того вони прийдуть сюди з великим майном. Ти ж відійдеш до своїх предків з миром, – будеш похований у глибокій старості. А четверте покоління повернеться сюди, бо сьогодні ще не наповнилася міра беззаконня аморейців. Коли заходило сонце, з’явилося полум’я; і ось: піч, що диміла, і вогненні спалахи пройшли між тими розсіченими частинами.
У той день Господь уклав з Аврамом завіт, промовляючи: Твоїм нащадкам дам оцю землю: від Єгипетської ріки – до великої ріки, ріки Євфрат; – кенейців, кенезейців, кедмонейців, хетів, ферезейців, рафаїнців, аморейців, ханаанців, евейців, ґерґесейців і євусейців.
Буття,
Глава 15
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії