Читання дня
Євангеліє
У ті дні, коли зібралось дуже багато народу і нічого було їм їсти, Іісус, покликавши учнів Своїх, сказав їм:
жаль Мені народу, що вже три дні знаходиться зі Мною, і нічого їм їсти.
Якщо відпущу їх голодними до своїх домів, ослабнуть у дорозі, бо деякі з них прийшли здалеку.
Учні Його відповіли Йому: звідки міг би хто взяти тут у пустині хлібів, щоб нагодувати їх?
І запитав у них: скільки у вас хлібів? Вони сказали: сім.
Тоді звелів народові возлягти на землю; і, взявши сім хлібів і воздавши подяку, переломив і дав учням Своїм, щоб вони роздали; і вони роздали народові.
Було у них і небагато рибок; благословивши, Він звелів роздати і їх.
І їли, і наситились; і набрали сім кошиків кусків, що залишилися.
А тих, що їли, було близько чотирьох тисяч. І відпустив їх.
І відразу увійшовши у човен з учнями Своїми, прибув у краї Далмануфські.
Вийшли фарисеї, почали сперечатися з Ним і вимагали від Нього знамення з неба, спокушаючи Його.
І Він, тяжко зітхнувши, сказав: для чого рід цей вимагає знамення? Істинно кажу вам: не дасться родові цьому знамення.
І, залишивши їх, знову увійшов у човен і переправився на ту сторону.
При цьому учні Його забули взяти хлібів і мали з собою в човні тільки одну хлібину.
А Він заповідав їм, кажучи: глядіть, стережіться закваски фарисейської і закваски Іродової.
І, розмірковуючи між собою, говорили: це означає, що хлібів нема у нас.
Іісус, зрозумівши, говорить їм: що ви міркуєте про те, що нема у вас хлібів? Чи ще не збагнули і не розумієте? Чи ще окам’яніле у вас серце?
Маючи очі, не бачите? маючи вуха, не чуєте? і не пам’ятаєте?
Коли Я п’ять хлібів переломив для п’яти тисяч чоловік, скільки повних кошиків набрали ви кусків? Говорять Йому: дванадцять.
А коли сім для чотирьох тисяч, скільки кошиків набрали ви кусків, що залишилися? Сказали: сім.
І сказав їм: як же не розумієте?
Приходить у Віфсаїду; і приводять до Нього сліпого і благають, щоб доторкнувся до нього.
Він, взявши сліпого за руку, вивів його геть із села і, плюнувши на очі його, поклав на нього руки і запитав його: чи бачить що?
Він, глянувши, сказав: бачу людей, які проходять, мов дерева.
Потім знову поклав руки на очі йому і велів йому глянути. І він зцілився і став бачити все ясно.
І послав його додому, кажучи: не заходь в село і нікому в селі не розказуй.
І пішов Іісус з учнями Своїми в села Кесарії Филипової. Дорогою Він питав учнів Своїх: за кого вважають Мене люди?
Вони відповідали: за Іоанна Хрестителя; інші ж – за Іллю; а деякі – за одного з пророків.
Він говорить їм: а ви за кого Мене вважаєте? Петро сказав Йому у відповідь: Ти Христос.
І заборонив їм, щоб нікому не говорили про Нього.
І почав учити їх, що Сину Людському належить багато постраждати, і відцураються від Нього старійшини, первосвященники та книжники, і буде вбитий, і на третій день воскресне.
І говорив про це відкрито. Але Петро, відкликавши Його, почав перечити Йому.
Він же, обернувшись і глянувши на учнів Своїх, заборонив Петрові, кажучи: відійди від Мене, сатана, бо ти думаєш не про те, що Боже, а що людське.
І, покликавши народ з учнями Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її; а хто загубить душу свою заради Мене і Євангелія, той збереже її.
Бо яка користь людині, коли вона придбає весь світ, а душу свою занапастить?
Або який викуп дасть людина за душу свою?
Бо хто посоромиться Мене і Моїх слів у роді цьому перелюбному і грішному, того посоромиться і Син Людський, коли прийде у славі Отця Свого зі святими Ангелами.
Євангеліє від Марка,
Глава 8
Апостол
Отже, якщо ви воскресли з Христом, то шукайте горнього, де Христос сидить праворуч Бога,
про горнє помишляйте, а не про земне.
Бо ви померли, і життя ваше сховане з Христом у Бозі;
коли ж явиться Христос, життя ваше, тоді і ви з’явитесь з Ним у славі.
Отже, умертвіть земні члени ваші: блуд, нечистоту, пристрасть, злу похоть і користолюбство, що є ідолослужіння,
за які гнів Божий йде на синів противлення,
серед яких і ви колись були, коли жили поміж ними.
А тепер ви відкладіть усе: гнів, лютість, злість, лихослів’я, лайливість уст ваших;
не говоріть неправди один одному, скинувши вітху людину з ділами її
та вдягнувшись у нову, яка оновлюється в пізнанні за образом Творця її,
де нема ні елліна, ні іудея, ні обрізання, ні необрізання, варвара, скіфа, раба, вільного, але все і у всьому Христос.
Отож вдягніться, як вибрані Божі, святі та улюблені, в милосердя, благість, смиренномудрість, лагідність, довготерпіння,
поступаючись один одному і прощаючи взаємно, коли хто на кого має скаргу: як Христос простив вас, так і ви.
Більш за все вдягніться в любов, яка є сукупністю досконалості.
І хай панує в серцях ваших мир Божий, до якого ви й покликані в одному тілі, і будьте дружелюбні.
Слово Христове хай оселяється у вас щедро, з усякою премудрістю, навчайте і наставляйте один одного псалмами, славослів’ям і піснями духовними, в благодаті співаючи в серцях ваших Господу.
І все, що ви робите, словом чи ділом, усе робіть в ім’я Господа Іісуса Христа, дякуючи через Нього Богові і Отцеві.
Жінки, слухайте чоловіків своїх, як личить у Господі.
Чоловіки, любіть своїх жінок і не будьте до них суворі.
Діти, будьте слухняні батькам вашим у всьому, бо це благоугодне Господу.
Батьки, не роздратовуйте дітей ваших, щоб вони не тужили духом.
Раби, слухайте у всьому господарів ваших по плоті, не для очей тільки прислуговуючи їм, як людиноугодники, але в простоті серця, боячись Бога.
І все, що робите, робіть від душі, як для Господа, а не для людей,
знаючи, що в нагороду від Господа одержите спадок, бо ви служите Господу Христу.
А хто неправо вчинить, той одержить за своєю неправдою, в Нього нема упередженості.
Послання до колосян святого апостола Павла,
Глава 3
Старий Заповіт
І сказав Господь Аврамові: Вийди зі своєї землі й зі свого роду, і з дому свого батька – в землю, котру тобі покажу. І зроблю тебе великим народом, і поблагословлю тебе, звеличу твоє ім’я, – і ти будеш благословенним. Я поблагословлю тих, які благословляють тебе, а тих, які проклинають тебе, – прокляну; і благословенні будуть в тобі всі племена землі.
І пішов Аврам, як і звелів йому Господь, а з ним пішов Лот. Аврамові було сімдесят п’ять років, коли він вийшов із Харана. Аврам взяв свою дружину Сару і Лота – сина свого брата, і все їхнє майно, котре надбали, і всяку душу, яку придбали в Харані, й вийшли, щоб іти до Ханаанської землі; і вони прибули в Ханаанську землю; і Аврам пройшовся тією землею по її довжині – аж до місця Сихем, до високого дуба. А жили тоді на [тій] землі Ханаанці.
І з’явився Господь Аврамові та сказав йому: Твоєму потомству дам цю землю. І збудував там Аврам жертовник Господеві, Який йому з’явився. А звідти він вирушив до гори на схід від Бетелю і поставив там свій намет: Бетель – на захід, а на схід – Анґе. І збудував там жертовник Господу, і прикликав Ім’я Господнє. І піднявся Аврам, і пішовши, отаборився в пустелі.
Та на землі настав голод. Тож пішов Аврам до Єгипту, щоб там жити, бо на землі запанував голод. Сталося, коли наблизився Аврам, щоб увійти до Єгипту, то сказав Аврам своїй дружині Сарі: Я знаю, що ти жінка вродлива. І станеться, коли побачать тебе єгиптяни, то скажуть: Вона його дружина; і вб’ють мене, а тебе залишать. Тому говори так: Я його сестра. Щоб мені було добре через тебе і щоб живою була моя душа через тебе.
Сталося, коли увійшов Аврам у Єгипет, то побачили єгиптяни його жінку, яка була дуже гарна. І побачили її вельможі фараона, й розхвалили її перед фараоном, і ввели її до фараонового дому. Тож через неї Аврамові поводилося добре; і були в нього вівці, телята і осли, раби та рабині, мули й верблюди. І покарав Бог фараона і його дім великими та тяжкими карами – через Сару, Аврамову дружину. Тож фараон, покликавши Аврама, сказав: Що ж це ти мені зробив? Чому не сказав мені, що вона – твоя дружина? Навіщо сказав ти: Вона – моя сестра? Тож я взяв її собі за дружину. І ось тепер твоя дружина перед тобою: забирай та йди геть! І наказав фараон мужам відносно Аврама, щоби провели його, дружину його, все, що було в нього, і Лота з ним.
Буття,
Глава 12
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії