Біблійні читання

У перший же день тижня Марія Магдалина приходить до гробу вранці, коли було ще темно, і бачить, що камінь відвалений від гробу.
І ось, біжить і приходить до Симона Петра і до другого учня, якого любив Іісус, і каже їм: взяли Господа з гробу і не знаємо, де поклали Його.
Негайно ж вийшов Петро і другий учень та пішли до гробу.
Вони побігли обидва разом; але другий учень біг скоріше від Петра, і прийшов до гробу перший.
І, нахилившись, побачив, що лежать пелени; але не ввійшов у гроб.
Слідом за ним приходить Симон Петро, і входить у гроб, і бачить одні лиш пелени, що лежали,
і хустину, яка була на голові Його, лежала згорнена по-особливому, не з пеленами, а осторонь на іншому місці.
Тоді ввійшов і другий учень, що раніше прийшов до гробу, і побачив, і увірував.
Бо вони ще не знали з Писання, що Йому належало воскреснути з мертвих.

Тоді Пілат взяв Іісуса і звелів бити Його.
І воїни, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову і одягли Його в багряницю,
і говорили: радуйся, Царю Іудейський! і били Його по щоках.
Пілат знову вийшов і сказав їм: ось, я виводжу Його до вас, щоб ви знали, що я не знаходжу в Ньому ніякої вини.
Тоді вийшов Іісус в терновому вінці і в багряниці. І сказав їм Пілат: ось, Людина!
Коли ж побачили Його первосвященники і слуги, то закричали: розіпни, розіпни Його!

Після цього було іудейське свято, і прийшов Іісус до Ієрусалима.
В Ієрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейські зветься Віфезда, яка мала п’ять критих ходів.
У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
бо Ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.

Сказавши це, Іісус вийшов з учнями Своїми на той бік потоку Кедрону, де був сад, в який увійшов Сам і учні Його.
Знав же це місце і Іуда, зрадник Його, тому що Іісус часто збирався там з учнями Своїми.
Отож Іуда, взявши загін воїнів та слуг первосвященників і фарисеїв, приходить туди з ліхтарями і світильниками та зброєю.
Іісус же, знаючи все, що з Ним буде, вийшов і сказав їм: кого шукаєте?
Йому відповіли: Іісуса Назорея. Іісус говорить їм: це Я. Стояв же з ними і Іуда, зрадник Його.
І коли сказав їм: це Я, вони відступили назад і впали на землю.
Знову запитав їх: кого шукаєте? Вони сказали: Іісуса Назорея.
Іісус відповів: Я сказав вам, що це Я; отже, якщо Мене шукаєте, залиште їх, хай ідуть,
щоб збулося слово, сказане Ним: з тих, котрих Ти дав Мені, Я не погубив нікого.

Після цих слів Іісус звів очі Свої до неба і сказав: Отче! прийшов час, прослав Сина Твого, щоб і Син Твій прославив Тебе,
так як Ти дав Йому владу над усякою плоттю, щоб усьому, що Ти дав Йому, дасть Він життя вічне.
Це ж є життя вічне, щоб знали Тебе, єдиного істинного Бога і посланого Тобою Іісуса Христа.
Я прославив Тебе на землі, звершив діло, яке Ти доручив Мені виконати.
І нині прослав Мене Ти, Отче, в Тебе Самого славою, яку Я мав у Тебе раніше буття світу.
Я відкрив ім’я Твоє людям, котрих Ти дав Мені від світу; вони були Твої, і Ти дав їх Мені, і вони зберегли слово Твоє.
Нині зрозуміли вони, що все, що Ти дав Мені, від Тебе є,
бо слова, які Ти дав Мені, Я передав їм, і вони прийняли і зрозуміли істинно, що Я зійшов від Тебе, і увірували, що Ти послав Мене.
Я за них молю: не за весь світ молю, а за тих, котрих Ти дав Мені, тому що вони Твої.
І все Моє – Твоє, і Твоє – Моє; і Я прославився в них.

Це сказав Я вам, щоб ви не спокусилися.
Виженуть вас із синагог; прийде навіть час, коли всякий, хто вбиватиме вас, буде думати, що тим він служить Богові.
Так будуть робити, бо не пізнали ні Отця, ні Мене.
Але Я сказав вам це для того, щоб ви, як прийде той час, згадали, що Я казав вам про те; не говорив вам цього спочатку, тому що був з вами.
А тепер іду до Того, Хто послав Мене , і ніхто з вас не питає Мене: куди йдеш?
Але від того, що Я сказав вам це, печаллю наповнилося серце ваше.
Але Я істину кажу вам: краще для вас, щоб Я пішов, бо, як Я не піду, Утішитель не прийде до вас; а як піду, то пошлю Його до вас,
і коли Він прийде, викриє світ про гріх і про правду, і про суд:
про гріх, що не вірують в Мене;
про правду, що Я йду до Отця Мого, і вже не побачите Мене;
а про суд, що князь світу цього осуджений.
Ще багато маю сказати вам, але ви тепер не можете вмістити.

Я є істинна виноградна лоза, а Отець Мій – виноградар.
Всяку гілку в Мене Він відсікає, що не плодоносить, і всяку, що плодоносить, очищає, щоб більше принесла плоду.
Ви вже очищені через слово, яке Я проповідував вам.
Перебувайте в Мені, і Я у вас. Як гілка не може приносити плоду сама від себе, якщо не буде на лозі: так і ви, якщо не будете в Мені.
Я є лоза, а ви гілки; хто перебуває в Мені, і Я в ньому, той приносить багато плоду; бо без Мене не можете робити нічого.
Хто не перебуватиме в Мені, той буде відкинутий геть, як гілка, і засохне; а такі гілки збирають і кидають у вогонь, і вони згоряють.
Якщо перебуватимете в Мені і слова Мої у вас будуть, то, чого ви забажаєте, просіть, і буде вам.

Хай не тривожиться серце ваше: віруйте в Бога, і в Мене віруйте.
В домі Отця Мого осель багато. А якби не так, Я сказав би вам: Я йду приготувати місце вам.
І коли піду і приготую вам місце, прийду знову і візьму вас до Себе, щоб і ви були, де Я.
А куди Я йду, ви знаєте, і путь знаєте.
Фома сказав Йому: Господи! не знаємо, куди йдеш; і як можемо знати путь?
Іісус сказав йому: Я є путь і істина і життя; ніхто не приходить до Отця, як тільки через Мене.
Коли б ви знали Мене, то знали б і Отця Мого. І віднині знаєте Його і бачили Його.
Филип сказав Йому: Господи! покажи нам Отця, і досить нам.
Іісус сказав йому: стільки часу Я з вами, і ти не знаєш Мене, Филипе? Хто бачив Мене, той і Отця бачив; як же ти говориш: покажи нам Отця?
Хіба ти не віриш, що Я в Отці і Отець у Мені? Слова, які Я кажу, не від Себе кажу; Отець, Який в Мені перебуває, Він творить діла.

Перед святом Пасхи Іісус, знаючи, що прийшов Його час перейти з цього світу до Отця, показав на ділі, що, полюбивши Своїх, які були в світі, до кінця полюбив їх.
І під час вечері, коли диявол уже вклав у серце Іуді Симоновому Іскаріотові видати Його,
Іісус, знаючи, що Отець усе віддав до рук Його і що Він від Бога вийшов і до Бога відходить,
встав з вечері, зняв з Себе верхню одежу і, взявши рушник, підперезався.
Потім налив води в умивальницю і почав умивати ноги учням і обтирати рушником, яким був підперезаний.
Підходить до Симона Петра, і той говорить Йому: Господи! чи Тобі умивати мої ноги?
Іісус сказав йому у відповідь: що Я роблю, ти тепер не знаєш, а зрозумієш потім.

Прийшов Йосиф із Аримафеї, славнозвісний радник, який і сам чекав Царства Божого, насмілився прийти до Пілата просити тіла Іісусового.
Пілат здивувався, що Він уже помер, і, покликавши сотника, спитав його: чи давно помер?
І, довідавшись від сотника, віддав тіло Йосифові.
Він, купивши плащаницю і знявши Його, оповив плащаницею і поклав Його у гробі, витесаному в скелі, і привалив камінь до дверей гробу.
Марія ж Магдалина і Марія Іосієва дивились, де Його поклали.
Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.