Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
Не судіть, то не судимі будете, бо яким судом судите, таким будете судимі, і якою мірою міряєте, такою і вам будуть міряти.
І що ти дивишся на сучок в оці брата твого, а колоди у твоєму оці не відчуваєш?
Або, як скажеш братові твоєму: «дай, я вийму сучок з ока твого», коли колода в оці твоїм?
Лицеміре! Вийми спершу колоду з ока твого і тоді побачиш, як вийняти сучок з ока брата твого.
Не давайте святині псам і не кидайте перлів ваших перед свиньми, щоб вони не потоптали їх ногами своїми і, обернувшись, не пороздирали вас.
Просіть, і дасться вам; шукайте, і знайдете; стукайте, і відчинять вам; бо кожен, хто просить, одержує, і хто шукає, знаходить, і хто стукає, тому відчинять.
Пильнуйте, не творіть милостині вашої перед людьми з тим, щоб вони бачили вас: інакше не буде вам нагороди від Отця вашого Небесного.
Отже, коли твориш милостиню, не труби перед собою, як роблять лицеміри в синагогах і на вулицях, щоб прославляли їх люди. Істинно кажу вам: вони вже приймають нагороду свою.
У тебе ж, як твориш милостиню, хай ліва рука твоя не знає, що робить правиця твоя,
щоб милостиня твоя була таємна; і Отець твій, Котрий бачить таємне, віддасть тобі явно.
І, коли молишся, не будь, як лицеміри, котрі люблять у синагогах і на розі вулиць, зупиняючись, молитися, щоб показатися перед людьми. Істинно кажу вам: вони вже отримують нагороду свою.
Побачивши народ, Він зійшов на гору; і, коли сів, приступили до Нього учні Його.
І Він, відкривши уста Свої, навчав їх, промовляючи:
Блаженні убогі духом, бо тих є Царство Небесне.
Блаженні ті, що плачуть, бо вони втішаться.
Блаженні кроткі, бо вони успадкують землю.
Блаженні голодні і спраглі на правду, бо вони наситяться.
Блаженні милостиві, бо вони помилувані будуть.
Блаженні чисті серцем, бо вони Бога побачать.
Блаженні миротворці, бо вони синами Божими назвуться.
Блаженні гнані за правду, бо тих є Царство Небесне.
Блаженні ви, коли ганьбитимуть вас і гонитимуть і зводитимуть на вас усяке лихослів’я та наклепи через Мене.
Тоді Іісус ведений був Духом у пустиню для спокуси від диявола.
І, постившись сорок днів і сорок ночей, наостанку зголоднів.
І приступив до Нього спокусник і сказав: якщо Ти Син Божий, скажи, щоб каміння це стало хлібами.
Він же сказав йому у відповідь: написано: не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом, що виходить з уст Божих (Втор. 8,3).
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
У ті дні приходить Іоанн Хреститель і проповідує в пустині Іудейській,
і каже: покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне.
Бо він той, про якого сказав пророк Ісаія: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).
Сам же Іоанн мав одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, а їжею його були акриди* та дикий мед.
Тоді Ієрусалим і вся Іудея і вся околиця Іорданська виходили до нього
і хрестилися від нього в Іордані, сповідаючи гріхи свої.
Коли ж Іісус народився у Віфліємі Іудейському у дні царя Ірода, прийшли до Ієрусалима волхви* зі сходу і кажуть:
де є народжений Цар Іудейський? бо ми бачили зірку Його на сході і прийшли поклонитися Йому.
Почувши це, Ірод цар стривожився, і весь Ієрусалим з ним.
І, зібравши всіх первосвященників і книжників народних, питав у них: де належить народитися Христу?
Вони ж сказали йому: у Віфліємі Іудейському, бо так написано через пророка:
і ти, Віфлієме, земле Іудина, нічим не менший воєводств Іудиних; бо з тебе вийде Вождь, Котрий упасе народ Мій, Ізраїля (Мих. 5,2).
… Отже, всіх родів від Авраама до Давида чотирнадцять родів; і від Давида до переселення вавілонського чотирнадцять родів; і від переселення вавілонського до Христа чотирнадцять родів.
Різдво Іiсуса Христа було так: по зарученні Матері Його Марії з Йосифом, перш ніж зійтися їм, виявилось, що Вона має в утробі від Духа Святого.
Після того знову явився Іісус учням Своїм біля моря Тиверіадського. Явився ж так:
були разом Симон Петро, і Фома, названий Близнюк, і Нафанаїл з Кани Галілейської, і сини Зеведеєві, і двоє інших з учнів Його.
Симон Петро говорить їм: йду ловити рибу. Кажуть йому: йдемо і ми з тобою. Пішли і відразу ввійшли в човен, і не впіймали в ту ніч нічого.
А коли вже настав ранок, Іісус стояв на березі; але учні не впізнали, що це Іісус.
Іісус говорить їм: діти! чи є у вас яка їжа? Вони відповіли Йому: нема.
Він же сказав їм: закиньте сіті з правого боку човна і впіймаєте. Вони закинули, і вже не могли витягти сіті через велику кількість риби.