І ось, один законник встав і, спокушаючи Його, сказав: Учителю! що зробити мені, щоб успадкувати життя вічне?
Він же сказав йому: в законі що написано? як читаєш?
Він сказав у відповідь: возлюби Господа Бога твого усім серцем твоїм, і усією душею твоєю, та усією силою твоєю, і всім розумом твоїм, і ближнього твого, як самого себе.
Іісус сказав йому: правильно ти відповідав; так роби і будеш жити.
Звідти вийшов Він і прийшов у Свою вітчизну; за Ним йшли учні Його.
Коли настала субота, Він почав учити в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Нього це? що за премудрість дана Йому, і як діються такі чудеса руками Його?
Чи не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут між нами Його сестри? І спокушалися про Нього.
Іісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки у вітчизні своїй і у родичів і в домі своїм.
І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.
І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,
він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами,
бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;
завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;
побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,
і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!
І знову почав учити біля моря; і зібралося до Нього багато народу, так що Він увійшов у човен і сидів на морі; а весь народ був на землі біля моря.
І багато вчив їх притчами, і в повчанні Своєму говорив їм:
слухайте: ось, вийшов сіяч сіяти;
і, коли сіяв, трапилося, що одне зерно впало при дорозі, і налетіли птахи і поклювали його.
Інше ж упало на кам’янисте місце, де небагато було землі; і скоро зійшло, бо земля була неглибока;
коли ж зійшло сонце, зів’яло і засохло, бо не мало кореня.
Інше впало в терни; і виросли терни, і заглушили зерно, і воно не дало плоду.
А інше впало на добру землю і дало плід, який зійшов і виріс; і вродило в тридцять, в шістдесят і в стократ.
І знов прийшов до синагоги. Там був чоловік, який мав усохлу руку.
І стежили за Ним, чи не зцілить його в суботу, щоб звинуватити Його.
Він же говорить чоловікові, котрий мав усохлу руку: стань посередині.
А їм говорить: чи годиться в суботу добро робити, чи зло робити? душу спасти, чи погубити? Вони ж мовчали.
І, глянувши на них з гнівом, сумуючи про жорстокість сердець їхніх, говорить тому чоловікові: простягни руку твою. Він простягнув, і стала рука його здорова, як друга.
Фарисеї, вийшовши, зразу ж радилися з іродіанами проти Нього, як би погубити Його.
Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого, як написано у пророків: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).
Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
І виходили до нього вся країна Іудейська і ієрусалимляни; і всі хрестились від нього в річці Іордані, сповідаючи гріхи свої.
Іоанн же носив одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, і їв акриди* та дикий мед.
І проповідував, кажучи: за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його;
я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
Початок Євангелія Іісуса Христа, Сина Божого, як написано у пророків: ось, Я посилаю Ангела Мого перед лицем Твоїм, який приготує путь Твій перед Тобою (Мал. 3,1).
Глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому (Іс. 40,3).
Явився Іоанн, який хрестив у пустині і проповідував хрещення покаяння для прощення гріхів.
І виходили до нього вся країна Іудейська і ієрусалимляни; і всі хрестились від нього в річці Іордані, сповідаючи гріхи свої.
Іоанн же носив одежу з верблюжого волосу і пояс шкіряний на чреслах своїх, і їв акриди* та дикий мед.
І проповідував, кажучи: за мною йде Сильніший мене, в Якого я недостойний, нахилившись, розв’язати ремінь взуття Його;
я хрестив вас водою, а Він хреститиме вас Духом Святим.
І ось, прийшов чоловік на ім’я Іаір, який був начальником синагоги; і, припавши до ніг Іісусових, благав Його увійти до нього в дім,
бо у нього була єдина дочка років дванадцяти, і та була при смерті.
Як минула субота, на світанку першого дня тижня прийшли Марія Магдалина та інша Марія подивитись на гроб.
І ось, стався великий землетрус: бо Ангел Господній, який зійшов з неба, приступивши, відвалив камінь від дверей гробу і сів на ньому;
вигляд його був, як блискавка, і одежа його біла, як сніг;
зі страху перед ним, ті, що стерегли, затремтіли і стали, як мертві;
Ангел же, звернувшись до жінок, сказав: не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Іісуса розп’ятого.
Його нема тут – Він воскрес, як сказав. Підійдіть, погляньте на місце, де лежав Господь,
і підіть швидше, скажіть учням Його, що Він воскрес з мертвих і зустріне вас у Галілеї; там Його побачите. Ось, я сказав вам.
Коли ж настав ранок, усі первосвященники і старійшини народу зібрали раду на Іісуса, щоб убити Його; і, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пілату, правителю.
Тоді Іуда, зрадник Його, побачивши, що Він засуджений, і, розкаявшись, повернув тридцять срібняків первосвященникам та старійшинам, кажучи: согрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? гляди сам.
І, кинувши срібняки в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
Первосвященники ж, взявши срібняки, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крові.
І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх; тому і називається земля та «землею крові» до цього дня.