Читання 19 листопада

Читання дня

Євангеліє

Через кілька днів знову прийшов Він до Капернаума; і чути було, що Він у домі.

Зразу ж зібралося багато людей, так що вже біля дверей не було місця; і Він говорив їм слово.

І прийшли до Нього з розслабленим, якого несли четверо;

і, не маючи можливості наблизитись до Нього через багатолюдність, розкрили покрівлю дому, де Він був, і, прокопавши її, спустили постіль, на якій лежав розслаблений.

Іісус, побачивши віру їхню, говорить розслабленому: чадо! прощаються тобі гріхи твої.

Тут сиділи деякі з книжників і помишляли в серцях своїх:

що Він так богохульствує? хто може прощати гріхи, крім одного Бога?

Іісус, відразу дізнавшись духом Своїм, що вони так помишляють у собі, сказав їм: навіщо так помишляєте в серцях ваших?

Що легше? чи сказати розслабленому: прощаються тобі гріхи? чи сказати: встань, візьми постіль свою і ходи?

Та щоб ви знали, що Син Людський має владу на землі прощати гріхи,– говорить розслабленому:

тобі кажу: встань, візьми постіль твою і йди до дому твого.

Він зразу ж встав і, взявши постіль, вийшов перед усіма, так що всі дивувались і прославляли Бога, кажучи: ніколи нічого такого ми не бачили.

І вийшов Іісус знову до моря; і весь народ пішов до Нього, і Він учив їх.

Проходячи, побачив Він Левія Алфеєвого, що сидів біля митниці, і сказав йому: йди за Мною. І він, вставши, пішов за Ним.

І коли Іісус возлежав у домі його, возлежали з Ним і учні Його і багато митарів та грішників: бо багато їх було, і вони йшли за Ним.

Книжники й фарисеї, побачивши, що Він їсть з митарями і грішниками, говорили учням Його: як це Він їсть і п’є з митарями і грішниками?

Почувши це, Іісус говорить їм: не здорові потребують лікаря, а хворі; Я прийшов покликати не праведників, а грішників до покаяння.

Учні Іоаннові та фарисейські постили. Приходять до Нього і кажуть: чому учні Іоаннові та фарисейські постять, а Твої учні не постять?

І сказав їм Іісус: чи можуть постити сини чертогу шлюбного, коли з ними наречений? Доки з ними наречений, не можуть постити.

Прийдуть же дні, коли відбереться від них наречений, і тоді поститимуть у ті дні.

Ніхто до старої одежі не пришиває латки з нової тканини: інакше нове пришите віддере від старого, і дірка буде ще гірша.

І ніхто не вливає вина молодого в міхи старі: інакше молоде вино прорве міхи, і вино витече, і міхи пропадуть; але вино молоде треба вливати в міхи нові.

І довелось Йому в суботу проходити засіяними полями; і учні Його дорогою почали рвати колоски.

І фарисеї сказали Йому: дивись, що вони роблять у суботу, чого не слід робити?

Він сказав їм: невже ви ніколи не читали, що зробив Давид, коли мав потребу, зголоднів сам і ті, що були з ним?

Як увійшов він у дім Божий за первосвященника Авіафара і їв хліби предложення, яких не повинен їсти ніхто, крім священників, і дав тим, що були з ним?

І сказав їм: субота для людини, а не людина для суботи; тому Син Людський є господар і суботи.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 2

Апостол

Після цього Павел, залишивши Афіни, прийшов до Корінфа;

і, знайшовши одного іудея, на ім’я Акіла, родом з Понту, який недавно прийшов з Італії, і Прискіллу, жінку його,– бо Клавдій звелів всім іудеям покинути Рим,– прийшов до них;

і, за однорідністю ремесла, залишився у них і працював; бо ремеслом їхнім було робити намети.

Кожної суботи він говорив у синагозі і переконував іудеїв та еллінів.

А коли прийшли з Македонії Сила і Тимофій, то Павел, за велінням Духа, свідчив іудеям, що Іісус є Христос.

Але як вони противились і злословили, то він, струсивши одежу свою, сказав до них: кров ваша на головах ваших; я чистий, віднині йду до язичників.

І пішов звідти, і прийшов до одного, на ім’я Іуст, який шанував Бога; дім його був біля синагоги.

А Крісп, начальник синагоги, увірував у Господа разом з усім домом своїм, і багато з корінфян, слухаючи, увірували і охрестилися.

У видінні вночі Господь сказав Павлові: не бійся, але говори і не замовкай,

бо Я з тобою, і ніхто не вчинить тобі зла, тому що в Мене багато людей у цьому місті.

І він залишався там рік і шість місяців, навчаючи їх слова Божого.

Між тим, за часів проконсульства Галліона в Ахаії, іудеї однодушно напали на Павла і привели його перед судилище,

говорячи, що він навчає людей шанувати Бога не за законом.

Коли ж Павел хотів відкрити уста, Галліон сказав іудеям: іудеї! якби була будьяка образа або ж злий умисел, тоді б я мав причину вислухати вас,

а коли йде суперечка про вчення та про імена і про закон ваш, то розберіться самі; я не хочу бути суддею в цьому.

І прогнав їх від судилища.

А всі елліни, схопивши Сосфена, начальника синагоги, били його перед судилищем; і Галліон ніскільки не турбувався про це.

Павел, пробувши ще чимало днів, попрощався з браттями і відплив до Сірії,– і з ним Акіла і Прискілла,– обстригши голову в Кенхреях, за обітницею.

Прибувши до Єфеса, залишив їх там, а сам пішов до синагоги і говорив з іудеями.

Коли ж вони просили його побути у них довше, він не згодився,

а попрощався з ними, сказавши: мені неодмінно треба провести в Ієрусалимі свято, що наближається; до вас же повернуся знов, якщо це буде угодно Богові. І відправився з Єфеса; Акіла і Прискілла залишилися в Єфесі.

Побувавши в Кесарії, він приходив до Ієрусалима, привітав церкву і пішов до Антіохії.

Пробувши там деякий час, вийшов і проходив по черзі країну Галатійську та Фрігію, утверджуючи всіх учнів.

Якийсь іудей, на ім’я Аполлос, родом з Олександрії, чоловік красномовний та досвідчений в Писаннях, прийшов до Єфеса.

Він був навчений в початках шляху Господнього і, пломеніючи духом, говорив та вчив про Господа правильно, знаючи тільки хрещення Іоаннове.

Він почав сміливо говорити в синагозі. Почувши його, Акіла і Прискілла прийняли його і точніше пояснили йому шлях Господній.

А коли він наважився йти до Ахаії, браття послали до тамтешніх учнів, схиляючи їх прийняти його; і він, прибувши туди, багато сприяв благодаттю тим, хто увірував,

бо він дуже викривав іудеїв привселюдно, доводячи з Писання, що Іісус є Христос.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 18

Старий Заповіт

Господь сказав усі ці слова, промовляючи: Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому рабства. У тебе не буде інших богів, крім Мене. Не робитимеш собі ідола ні будь-якої подоби того, що на небі вгорі, чи на землі внизу, чи у водах під землею. Не поклонятимешся їм і не служитимеш їм. Адже Я – Господь, твій Бог, Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління, – тим, хто ненавидить Мене, і Котрий чинить милосердя тисячам – тим, хто любить Мене і береже Мої заповіді. Не вживатимеш ім’я Господа, Бога твого, надаремно. Адже Господь не орпавдає того, хто вживає ім’я Його надаремно. Пам’ятай суботній день, щоб його святити. Шість днів працюватимеш і робитимеш усі свої діла, а сьомий день – субота – Господу, Богові твоєму. Не робитимеш в цей день жодного діла – ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні чужинець, який в тебе живе. Адже за шість днів Господь створив небо, землю, море і все, що в них, а сьомого дня Він спочив. Тому Господь поблагословив сьомий день і освятив його. Шануй свого батька і матір, щоб добре тобі було і щоб ти був довголітнім на добрій землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. Не чинитимеш перелюбу. Не крастимеш. Не вбиватимеш. Не даватимеш неправдивого свідчення проти свого ближнього. Не жадатимеш дружини свого ближнього, не жадатимеш дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь чого, що є в твого ближнього. 18 І весь народ бачив і чув блискавки, і голос і звук труби, і гору, що диміла. Тож весь народ, переляканий, стояв на далекій відстані. І вони сказали Мойсеєві: Говори до нас ти, – хай не говорить до нас Бог, щоб ми не повмирали. А Мойсей каже їм: Будьте мужніми, адже Бог прийшов до вас, щоб вас випробувати, щоб Його страх був між вами, аби ви не грішили. Тож народ стояв здалека, а Мойсей ввійшов у темряву, де був Бог. І Господь сказав Мойсеєві: Так скажеш домові Якова і сповістиш синам Ізраїля: Ви побачили, що Я з неба промовляв до вас: Не робитимете собі богів зі срібла і не робитимете собі богів із золота. Спорудите Мені жертовник із землі й будете приносити на ньому жертву всепалення і ваші жертви подяки за спасіння, вівці й ваші телята, – на кожному місці, там де лише назву Моє ім’я. І Я прийду до тебе, і поблагословлю тебе. Якщо ж робитимеш Мені жертовник з каміння, то не будуватимеш з тесаного, бо ти до нього приклав знаряддя і тим опоганив. Не підійматимешся східцями до Мого жертовника, щоб ти не відкрив свій сором над ним.

Вихід,
Глава 20

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії