Читання 22 листопада

Читання дня

Євангеліє

І прийшли на інший берег моря, в країну Гадаринську.

І коли вийшов Він з човна, зразу зустрів Його чоловік, який вийшов з гробів і мав нечистого духа,

він жив у гробах, і ніхто не міг його зв’язати, навіть ланцюгами,

бо багато разів він був скутий кайданами та ланцюгами, але розривав ланцюги і розбивав кайдани, і ніхто не мав сили приборкати його;

завжди, вночі та вдень, у гробах і горах, кричав він та бився об каміння;

побачивши ж Іісуса здалеку, прибіг і поклонився Йому,

і, скрикнувши гучним голосом, сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? Заклинаю Тебе Богом, не муч мене!

Бо Іісус сказав йому: вийди, душе нечистий, з цього чоловіка.

І спитав його: як твоє ім’я? І він сказав у відповідь: легіон ім’я моє, бо нас багато.

І багато просили Його, щоб не висилав їх геть з країни тієї.

Паслось же там біля гори велике стадо свиней.

І просили Його всі біси, кажучи: пошли нас у свиней, щоб нам увійти в них.

Іісус відразу дозволив їм. І, вийшовши, нечисті духи увійшли в свиней; і кинулось стадо з кручі в море, а їх було близько двох тисяч; і потонули в морі.

Пастухи ж свиней побігли і розказали у місті та в селах. І жителі вийшли подивитись, що сталося.

Приходять до Іісуса і бачать, що той, що біснувався, в якому був легіон, сидить і одягнений, і при здоровому розумі; і злякалися.

Очевидці ж розказали їм про те, як це сталося з біснуватим, і про свиней.

І почали благати Його, щоб відійшов від околиць їхніх.

І коли Він увійшов у човен, той, що біснувався, просив Його, щоб бути з Ним.

Але Іісус не дозволив йому, а сказав: йди додому до своїх і розкажи їм, що сотворив з тобою Господь і як помилував тебе.

І пішов, і почав проповідувати у Десятиградді про те, що сотворив з ним Іісус; і всі дивувалися.

Коли Іісус знову переправився в човні на той бік, зібралось до Нього багато народу; Він був біля моря.

І ось, приходить один з начальників синагоги, на ім’я Іаір, і, побачивши Його, падає до ніг Його

і дуже благає Його, кажучи: дочка моя при смерті; прийди і поклади на неї руки, щоб вона видужала і зосталася жива.

Іісус пішов з ним. За Ним йшло багато народу, і тиснули на Нього.

Якась жінка, що хворіла на кровотечу дванадцять років,

багато потерпіла від багатьох лікарів, і витратила все, що було в неї, і не отримала ніякої користі, але їй ще погіршало,–

почувши про Іісуса, підійшла ззаду в народі і доторкнулась до одежі Його,

бо говорила: якщо доторкнусь хоч до одежі Його, то видужаю.

І зразу припинилась у неї кровотеча; і вона відчула в тілі, що зцілилася від недуги.

У той же час Іісус, відчувши Сам у Собі, що вийшла з Нього сила, повернувся в народі і сказав: хто доторкнувся до одежі Моєї?

Учні сказали Йому: Ти бачиш, що народ тисне на Тебе, і говориш: хто доторкнувся до Мене?

Але Він дивився довкола, щоб бачити ту, яка зробила це.

Жінка ж, знаючи, що з нею сталося, зі страхом і трепетом підійшла, впала перед Ним і сказала Йому всю правду.

Він же сказав їй: дочко! віра твоя спасла тебе; іди з миром і будь здорова від недуги твоєї.

Коли Він ще говорив це, приходять від начальника синагоги і кажуть: дочка твоя померла; чого ще турбуєш Учителя?

Але Іісус, почувши ці слова, зразу говорить начальникові синагоги: не бійся, тільки віруй.

І не дозволив нікому йти за Собою, крім Петра, Якова та Іоанна, брата Якова.

Приходить у дім начальника синагоги і бачить збентеження і тих, що плакали та дуже голосили.

І, увійшовши, говорить їм: чого бентежитесь і плачете? дівчина не вмерла, а спить.

І сміялися з Нього. Він же, виславши всіх, бере з Собою батька й матір дівчини і тих, що були з Ним, і входить туди, де лежала дівчина.

І, взявши дівчину за руку, каже їй: «таліфа кумі», що значить: дівчино, тобі кажу, встань.

В ту ж мить дівчина встала і почала ходити, бо була років дванадцяти. І всі, хто бачив, дуже здивувалися.

І Він суворо наказав їм, щоб ніхто про це не знав, і сказав, щоб дали їй їсти.

 

Євангеліє від Марка,
Глава 5

Апостол

Коли ж ми, розлучившись з ними, відпливли, одразу прийшли до Косу, другого дня в Родос, а звідти до Патари,

і, знайшовши корабель, що прямував до Фінікії, зійшли на нього і відпливли.

Коли показався Кіпр, ми, залишивши його ліворуч, попливли до Сірії і пристали в Тирі, бо тут треба було розвантажити корабель.

І, знайшовши учнів, пробули там сім днів. Вони, з натхнення Духа, говорили Павлові, щоб він не йшов до Ієрусалима.

Перебувши ці дні, ми вийшли і пішли, і нас усі проводжали з жінками і дітьми аж за місто; а на березі, ставши на коліна, помолились.

І, попрощавшись один з одним, ми зійшли на корабель, а вони повернулися додому.

Ми ж, завершивши плавання, з Тиру прибули до Птолемаїди, де, привітавши братію, пробули в них один день.

А на другий день Павел і ми, що були з ним, вийшовши, прийшли до Кесарії і, увійшовши в дім Филипа благовісника, одного з семи дияконів, залишились у нього.

У нього було чотири дочки дівиці, які пророкували.

Тим часом, як ми перебували у них багато днів, прийшов з Іудеї якийсь пророк, на ім’я Агав,

і, увійшовши до нас, він взяв Павлів пояс і, зв’язавши свої руки й ноги, сказав: так говорить Дух Святий: мужа, якому належить цей пояс, так зв’яжуть іудеї в Ієрусалимі і видадуть в руки язичників.

Коли ж ми почули це, то і  ми, і місцеві просили, щоб він не ходив до Ієрусалима.

Але Павел у відповідь сказав: що ви робите? що плачете і засмучуєте серце моє? я не тільки хочу бути в’язнем, а готовий померти в Ієрусалимі за ім’я Господа Іісуса.

Коли ж ми не змогли умовити його, то заспокоїлись, сказавши: хай буде воля Господня!

Після цих днів, приготувавшись, ми пішли до Ієрусалима.

З нами йшли і деякі учні з Кесарії, проводжаючи нас до якогось давнього учня, Мнасона кіпрянина, в якого можна було б нам жити.

Коли прибули ми до Ієрусалима, браття привітно прийняли нас.

Другого дня Павел прийшов з нами до Якова; прийшли і всі пресвітери.

Привітавши їх, Павел розповідав докладно, що сотворив Бог у язичників через його служіння.

Вони ж, вислухавши, прославили Бога і сказали йому: бачиш, брате, скільки тисяч іудеїв, які увірували, і всі вони – ревнителі закону.

Вони ж наслухались про тебе, що ти всіх іудеїв, які живуть між язичниками, навчаєш відступництву від Мойсея, говорячи, щоб вони не обрізували дітей своїх і не чинили за звичаями.

І що ж? Неодмінно зійдеться народ, бо почують, що ти прийшов.

Зроби ж те, що скажемо тобі: є в нас чотири чоловіки, які взяли на себе обітницю.

Взявши їх, очисться з ними і прийми на себе витрати на жертву за них, щоб постригли собі голову, і дізнаються всі, що почуте ними про тебе несправедливе, але що і сам ти продовжуєш дотримуватися закону.

А про язичників, які увірували, ми писали, щоб вони нічого такого не додержувалися, а лише берегли себе від ідоложертовного, від крові, від удавленини та від блуду.

Тоді Павел, взявши тих мужів і очистившись з ними, наступного дня увійшов у храм і оголосив закінчення днів очищення, коли мало бути принесене за кожного з них приношення.

Коли ж сім днів закінчувалися, тоді асійські іудеї, побачивши його в храмі, підбурили весь народ і наклали на нього руки,

викрикуючи: мужі ізраїльські, допоможіть! цей чоловік скрізь навчає всіх проти народу і закону і місця цього; до того ж і еллінів увів у храм і осквернив це святе місце.

Бо перед тим вони бачили з ним у місті Трофима єфесянина і думали, що Павел увів його до храму.

Усе місто заворушилося і народ збігся і, схопивши Павла, потягли його геть з храму, і негайно були зачинені двері.

Коли ж вони хотіли вбити його, дійшла звістка до тисячоначальника полку, що весь Ієрусалим збунтувався.

Він, негайно взявши воїнів і сотників, рушив на них; вони ж, побачивши тисячоначальника та воїнів, перестали бити Павла.

Тоді тисячоначальник, наблизившись, взяв його і звелів скувати двома ланцюгами, і допитувався: хто він, та що вчинив?

У народі одні кричали одне, а інші – інше. Він же, не змігши через сум’яття довідатись про щось певне, звелів вести його до фортеці.

Коли ж він був на сходах,  то воїнам довелося нести його по причині стиснення від народу,

бо багато людей йшли слідом і кричали: смерть йому!

Входячи до фортеці, Павел сказав тисячоначальникові: чи можна мені щось тобі сказати? А той сказав: ти знаєш по-грецьки?

Так чи не ти той єгиптянин, який перед цими днями вчинив повстання і вивів у пустиню чотири тисячі розбійників?

Павел же сказав: я іудеянин, тарсянин, громадянин досить відомого Кілікійського міста; прошу тебе, дозволь мені говорити до народу.

Коли ж той дозволив, Павел, стоячи на сходах, подав знак рукою народові; і коли настало глибоке мовчання, почав говорити єврейською мовою так

 

Діяння святих апостолів,
Глава 21

Старий Заповіт

Не приймай пустих чуток. Не погоджуйся з нечестивим стати нечесним свідком. Не будеш з більшістю учасником зла. Не пристанеш до натовпу, схиляючись за більшістю, аби викривити правосуддя. І не виявлятимеш бідному несправедливу милість на суді. Якщо зустрінеш вола чи осла свого ворога, які заблукали, то приведеш назад і повернеш йому. Якщо ж побачиш осла свого ворога, який впав під своєю ношею, не пройдеш повз нього, але разом з ним підведеш його. Для бідного не викривлятимеш вироку на його суді. Будеш уникати всякої несправедливої справи. Не вб’єш невинного чи праведного і не виправдаєш несправедливого через хабар. Тож не братимеш хабарів, оскільки дари засліплюють очі видющих і спотворюють правдиві свідчення. І не пригноблюйте чужинця, адже ви знаєте душу чужинця, – бо ж ви самі були переселенцями в Єгипетській землі! Шість років будеш сіяти на своїй землі й збиратимеш її врожай. А на сьомий – зробиш перерву і залишиш її, – і їстимуть убогі з твого народу, а те, що останеться, з’їдять дикі звірі. Так само зробиш зі своїм виноградником і зі своїм оливковим садом. Шість днів робитимеш свої діла. Сьомого ж дня будеш відпочивати, щоб відпочив і твій віл, і твій осел, і щоб відпочив син твоєї рабині та чужинець. Будете дотримуватися всього, що Я вам сказав. І не згадуватимете імен інших богів, – ніхто не почує його з ваших уст. Тричі на рік святкуватимете Мені. Будете дотримуватися Свята опрісноків. Сім днів будете споживати опрісноки, як заповів Я тобі, – під час місяця нових колосків, адже тоді ти вийшов з Єгипту. Не з’явишся переді Мною з порожніми руками. І відзначатимеш свято жнив – перших плодів своєї праці з того, що ти посієш на своєму полі, і свято завершення збирання плодів своєї праці зі свого поля наприкінці року. Тричі на рік нехай з’явиться кожний чоловік з твого роду перед твоїм Господом Богом. Отже, коли вижену народи з-перед твого обличчя і поширю твої кордони, то не приноситимеш крові Моєї жертви на квашеному, і не лежатиме жир з Мого свята до ранку. Найкраще з перших плодів твоєї землі принесеш до дому Господа, свого Бога. Не варитимеш ягняти в молоці його матері. Ось Я посилаю Мого ангела перед твоїм обличчям, щоб він охороняв тебе в дорозі, щоб привів тебе в ту землю, яку Я приготував для тебе. Пильнуй за собою, слухайся його і не виявлятимеш непослуху йому. Адже він не відступить від тебе, тому що Моє ім’я є на ньому. Якщо уважно прислухатимешсяad до Мого голосу і робитимеш усе, що лише скажу тобі, то Я буду ворогом твоїх ворогів і буду супротивником твоїх супротивників. Оскільки Мій ангел – твій провідник – піде і заведе тебе до аморейця, хета, ферезейця, ханаанця, ґерґесейця, евейця і євусейця, – Я знищу їх. Не поклонятимешся їхнім богам і не служитимеш їм. Не чинитимеш за їхніми ділами, але неодмінно повалишae і вщент порозбиваєшaf їхні стовпи. Ти будеш служити Господу, твоєму Богові, і Я поблагословлю твій хліб, твоє вино та твою воду, і відверну від вас хворобу. Не буде бездітного і безплідної на твоїй землі, а число твоїх днів зроблю повним. Я пошлю страх як твого провідника, і приведу в замішання всі ті народи, до яких ти увійдеш, і зроблю всіх твоїх ворогів утікачами. І пошлю шершнів перед тобою, і вони проженуть від тебе аморейців, евейців, ханаанців і хетів. Не виганятиму їх за один рік, щоб земля не стала пусткою, і щоб не стали численними супроти тебе земні звірі. Поволі, поступово виганятиму їх з-перед тебе, доки не станеш численним і не успадкуєш землю. Я встановлю твої кордони від Червоного моря й аж до Филистимського моря, і від пустелі – аж до великої ріки Євфрат. І віддам у ваші руки тих, хто заселяє цю землю, – Я прожену їх з-перед тебе. Не укладатимеш з ними угоди, а з їхніми богами – завіту. Тож не житимуть вони на твоїй землі, щоб не довели тебе до гріха проти Мене, – бо якщо служитимеш їхнім богам, вони будуть тобі пасткою.

Вихід,
Глава 23

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії