Місяць: Листопад 2021

Політика невизнання (policy of non-recognition) –  базується на принципі міжнародного права ex injuria jus non oritur (лат.) – «Право не виникає з неправомірних дій», що суперечать міжнародному праву, такі дії не можуть стати джерелом законних прав. Історично в міжнародному праві політика невизнання, бере свій початок ще до Першої світової війни, поступово перетворився на зобов’язання невизнання …

Політика невизнання (policy of non-recognition) Докладніше & raquo;

Позитивний мир – визначається більш тривалим миром, який будується на стійких інвестиціях в економічний розвиток та інституції, а також на позиції суспільства, що сприяють миру. Може використовуватися для оцінки стійкості суспільства або його здатності сприймати потрясіння, не повертаючись до конфлікту. Це процес відновлення стосунків, створення соціальних систем, що відповідають потребам усього населення та передбачають конструктивне …

Позитивний мир Докладніше & raquo;

Підтримка миру (peacekeeping) – це техніка розширює можливості як запобігання конфліктам, так і укладення миру, в тому числі за допомогою миротворчих операцій), подекуди це передбачає заходи із примусу сторін до миру  (peace enforcement); заходи, політики з миробудівництва в цілому (peacebuilding). Вперше в практиці міжнародних організацій терміни та підхід було використано в звіті ГС ООН  «Порядок …

Підтримка миру (peacekeeping) Докладніше & raquo;

Перехідне правосуддя  (Transitional Justice) (далі – ПП) – політико-правова концепція, яка визначає дії, правові, політичні, гуманітарні, управлінські кроки для суспільства, держави для виходу із ситуації збройного конфлікту, ліквідації його наслідків, усуненням масових порушень прав людини, відновлення справедливого суспільства в поставторитарних режимах. Сьогодні перехідне правосуддя, апробоване у понад 40 пост-конфліктних країнах, визначається щонайменше у 12 документах …

Перехідне правосуддя (Transitional Justice) Докладніше & raquo;

Пастирська конституція про церкву в сучасному світі “Gaudium et Spes” – один з підсумкових документів ІІ Ватиканського собору, прийнятий у останній день Собору, 7 грудня 1965 року. Робота над текстом почалася ще до засідань Собору, коли папа Іван ХХІІІ ініціювал обговорення відповіді церкви на гострі виклики середини ХХ століття, якими стали ІІ Світова війна та …

Пастирська конституція про церкву в сучасному світі “Gaudium et Spes” Докладніше & raquo;