У Києві, в рамках проекту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства», відбулася перша сесія «Школи розбудови миру». До події доєдналися 30 молодих представників релігійних спільнот, віруючих, служителів, а також представників громадянського суспільства з різних міст України. Навчання відбувалося у формі триденного навчально-практичного семінару 11-14 серпня.
Мета «Школи розбудови миру» — підвищити компетенцію учасників в питаннях миру і миротворчості, допомогти їм розуміти потреби та цінності один одного та налагоджувати співпрацю, допомогти учасникам отримати навички ведення діалогу, заснованого на взаємній повазі. Програма першої сесії Школи включала:
- відновні практики, які пройшли під керівництвом Тетьяни Калениченко — національного радника з питань миробудування в Україні за ініціативи «Мирні зміни», координаторки проекту та фасилітаторки проекту «Діалог у дії», та Світлани Крот.
- лекції «Теології гостинності» від Романа Соловія
- лекції «Психічне здоров’я і прощення як основа розбудови миру для створення щасливого суспільства» від В’ячеслава Халанського
Після завершення першої сесії, учасники почали ділитися власними роздумами про почуте на Facebook:
Я думала колись про ці теми, але мені не вистачало знань та часу для роздумів, щоб заглибитись. І ось, Міжнародна Школа розбудови миру, з її чудовими лекторами, психологами та безумовно учасниками дали мені відповіді на деякі питання. А головне, що у результаті почутого у мене виникло ще більше питань та наміри працювали над собою і своїми стереотипами.
Ольга Озерян
Атмосфера навчання була абсолютно невимушена, вражала ввічливість, солідарність й повага один до одного в тому числі й лекторату. Організованість й гостинність була на найвищому рівні. Найбільшим відкриттям для мене були учасники школи. Вдалося поспілкуватися майже з кожним, поринути в світогляд іншого, зрозуміти й відкрити для себе феноменальну цінність кожного.
Миробудування починається із себе на громадянському, сімейному, колективному, міжконфесійному, етнічному й міждержавному рівні. Будь-яка війна розпочинається з ідейних наративів, яка має в подальшому практичну сторону у формі агресії, експансії, анексії, порушення міждержавних кордонів і врешті вбивства іншого. З ідейних досліджень й вивчення ідеологій (для прикладу ідеологогеми «Русский мир») повинні починатись й шляхи вирішення даної проблеми. Щоб зупинити бойові дії в східній частині України, концепція «Русского мира» повинна бути демонтована. З неї повинна бути видалена її ідеологічна складова, яка монолітно злилась з Українською Православною Церквою (МП), де половина українців окрім Євангелії в даних церквах чують з амвонів ідеологію під назвою “Русский мир”. Для мене це дуже болісна й актуальна тема, адже багато моїх друзів стали жертвами даної ідеології, яка ділить людей на “своїх і чужих” та ставить за ціль розколоти українське громадянське суспільство. На мою думку, це основна причина війни на сході України, де концептуально найбільше своє вираження вона знайшла в релігійних спільнотах Української Православної Церкви (МП). Гадаю, глибше ми зможемо рефлексувати тему “миробудування” на наступних двох зустрічях школи.
Сергій Чекун
Трохи своїх вражень: інколи в групах, коли починається знайомство, то це найбільш дискомфортна (особисто для мене) частина, що на щастя було зовсім по іншому на Школі — все проходило в атмосфері спокою та радості, і найголовніше — з правом мовчати! Відновні практики (Тетяна Калениченко, Світлана Крот) — показали дуже багато важливих аспектів в тому, як працює порозуміння чи які є фактори конфліктів, і як це працює ( що особливо було зрозуміло в контексті вправ). Багато простих та водночас неймовірно практичних думок дуже запам’ятались:
“слова які дегуманізують і буває ускладнюють комунікацію – всі, завжди, ніколи, ніхто…”
“Темні зони мовчання не дають розвиватися діалогу”
Далі величезним викликом були лекції Теологія гостинності (Роман Соловій). Сильно зачепила думка про те, що якщо ми не будемо говорити про радикальну гостинність, то втрачаємо навіть умовну гостинність. Дуже багато глибоких думок та актуальних прикладів.
“Сутність феномену гостинності в розумінні плинності ролей господаря та гостя”
“Без ідентичності немає гостинності”
Далі неймовірно складна (особисто мені) тема — “Психічне здоров’я і прощення як основа розбудови миру для створення щасливого суспільства” (В’ячеслав Халанський). Складна, бо дуже багато запитань, над якими не думав, котрі всіляко намагався ігнорувати, та все ж потрібно задавати собі. Про вольове та емоційне прощення дуже цікаво було почути. Так само здавалося б прості фрази, сказані між іншим, та достатньо глибокі щоб ще довго над ними роздумувати:
“Біль не лишає нас такими, як ми були, вона міняє нас”
“Без внутрішнього діалогу неможливий зовнішній діалог”
Також одразу сформулювались деякі речі, в результаті поверхневої рефлексії, що я зрозумів для себе і що можу застосувати в своєму житті: вчитися розуміти сенси інших, в спілкуванні з Іншими, навіть найближчими людьми враховувати що всі всім незнайомці, тому не створювати теорій людей, а запитувати в них про них; намагатись проаналізувати чи є сталий мир, в середовищі де я є чи буваю, і що я можу зробити для його розбудови; не створювати фактори, які руйнують мир.В елика вдячність всім організаторам, та тим хто приймає участь в проекті.
Назар Іллюк
Незабаром учасники Школи продовжать навчання на другій та третій сесіях, що відбудуться 6-9 жовтня та 8-11 грудня 2021 року відповідно.
