13 травня 2021 р. відбувся вебінар «Джерела порозуміння і десакралізація насильства» в рамках проекту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації суспільства». Зустріч є продовженням дискусії щодо питань миротворення в документах різних релігій і зосереджує увагу явищі насильства та його сакралізованої складової. З матеріалами попередніх вебінарів за темою ви можете ознайомитися за посиланням.
У книзі «Поклик духа: церква та суспільство» митрополит Георгій Ходр пише: «Справедливість та мир неподільні. Несправедливість тягне за собою відчай та роздратування, бунт і прагнення до руйнування. Вона викриває волю до влади, якою одержимі тиран та окупант, і властиву цій волі дискримінацію… Ненавість, недовіра, фанатизм, расизм, гноблення — всім цим позначений кінець громадського діалогу». Тож продовжували громадський діалог спікери події:
- священик Богдан Огульчанський — вчений секретар Відкритого православного університету, настоятель Преображенської парафії ПЦУ
- священик Олег Кіндій — професор кафедри богослов‘я Українського католицького університету (УКУ).
Дискутант — Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій Українського католицького університету. Модератор — Костянтин Сігов, директор видавничого об‘єднання «Дух і Літера» та Центру європейських гуманітарних досліджень НаУКМА, консультант Державної служби етнополітики та свободи совісті.
У панелі обговорення взяли участь:
– Павло Смицнюк, директор Інституту екуменічних студій УКУ;
– Ігор Козловський, вчений, старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАНУ;
– Оксана Довгополова, науковиця, професорка кафедри філософії Одеського національного університету імені І.І. Мечникова, кураторка платформи Минуле / Майбутнє / Мистецтво;
– Георгій Тарабан, священик;
– Лідія Лозова, науковиця, перекладачка;
– Михайло Димид, священик;
– Вячеслав Горшков, науковець, релігієзнавець, представник ДЕСС;
– Георгій Коваленко, священик, ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості.
В основу осмислення порозуміння та пошуку примирення учасники вебінару поклали спільний корпус джерел, серед яких — книга Георгія Ходра «Поклик духа: церква та суспільство», а також збірку богословських та філософських думок «Правда. Пам’ять. Примирення». Учасники вебінару поділилися цитатами із цих книг, а також обговорили концепти «справедливої війни», християнського милосердя та прощення, божественного кенозису та можливості його практичного втілення, зв’язок релігії з насильством, катарсису як необхідної умови прощення.
У своєму виступі Богдан Огульчанський навів розмірковування духовних авторитетів на теми подолання насильства та пошуку примирення зі збірки Успенських читань за 2016 рік «Правда. Пам’ять. Примирення».
«Торкаючись важливих питань нашого життя — як будувати спільне майбутнє, який діалог є важливим — ми спираємося на нашу віру. Ми також переживаємо біль гіркого досвіду, який торкається і особисто нас, і нашого життя загалом — усього світу та християнства. Людське життя — це і погляд вперед з надією, і пам’ять, яка має елементи вразливості. Це є точкою нашої зосередженості», — зауважив Б.Огульчанський. Він зацитував, зокрема, представників сучасної європейської християнської культури: Дідьє Берте, Енцо Б’янкі, Оксану Довгополову, Адріано дель Аста, Петра Октабу.
Священник Олег Кіндій окреслив комунікацію на тему примирення як євангельське пророче завдання, зауваживши, що війна і мир є найактуальнішими питаннями в сучасному контексті. Він зацитував книгу Георгія Ходра «Поклик духа: церква та суспільство».А також здійснив аналіз джерел від Святого Письма, через філософію Томи Аквінського і до катехизму Католицької церкви, піднявши тему «справедливої війни», як її описують Августин та Василій Великий, окресливши відмову від цієї тези Пап Римських Івана ХХІІІ, Івана Павла ІІ, Франциска та відродження цього дискурсу в «Основах соціальної концепції РПЦ» (2020 р.).
Україна, за твердженням Олега Кіндія, у питаннях війни, миру та прощення провадить софіологічний підхід. Він зазначив, що ми маємо будувати плюралістичне і багатоконфесійне суспільство, вести діалог між католицьким соціальним вченням, українським суспільством і візантійською традицією, не маємо проповідувати принципів «справедливої війни» і натомість говорити про мир, спираючись на Нагірну проповідь Христа.
У блоці обговорення Павло Смицнюк проаналізував підходи до примирення і прощення, спираючись на філософські погляди з делегітимізації насильства Р. Жирара, Е.Левінаса та Ш.Ауробіндо.
Учасники дискусії поділилися власними рефлексіями та досвідом щодо тем війни, насильства, прощення та примирення. Зокрема, І.Козловський. оповідаючи про пережитий ним досвід полону та катування, зазначив, що «християнство базується на балансі між милосердям і справедливістю. Милосердя є вищим. Треба працювати над тим, щоб справедливість була, і винуваті повинні понести покарання. Милосердя — це надважливий елемент у процесі примирення з собою». Він зазначив, що для нього як для християнина точкою опертя, «коли не знаєш, чи вийдеш з підвалів», стала молитва.
Широку дискусію викликали питання заборони священникам брати зброю до рук, форми та змісту молитви за ворогів, розуміння природи конфліктів та створення спільної стратегії з їхнього подолання, розрізнення конфліктів міжособистісних і міжнародних, дистанціювання церкви від державних ідеологем.
Ознайомитися із обговоренням цих та інших питань можна переглянувши запис вебінару-дискусії за посиланням, а з вибором цитат від спікерів (о. Богдана Огульчанського та о. Олега Кіндія) можна ознайомитися в розділі Нової бібліотеки ТОПи.
Проект «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства» реалізується за фінансової підтримки Міністерства закордонних справ Німеччини через IFA (Інститут зовнішніх відносин) у програмі фінансування ZIVIK
Projekt «Religiöse Gemeinden und die Überwindung der gesellschaftlichen Polaritäten in der Ukraine» unterstützt aus Mitteln des Auswärtigen Amtes durch das IFA (Institut für Auslandsbeziehungen e.V.) im Förderprogramm ZIVIK