Місяць: Грудень 2019

У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат правив в Іудеї, Ірод був четвертовладником у Галілеї, Филип, брат його, був четвертовладником в Ітуреї і Трахонітському краї, а Лісаній був четвертовладником в Авілінеї,
за первосвященників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.
І він проходив по всій околиці Іорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
як написано в книзі слів пророка Ісаії, котрий говорить: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому;
кожна долина хай наповниться і всяка гора і горб знизяться, і стануть кривизни прямими, і вибоїсті дороги рівними;
і побачить всяка плоть спасіння Боже (Іс. 40,3–5).

У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;
і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.

В одній із синагог Він учив у суботу.
Там була жінка, що мала духа немочі років вісімнадцять: вона була скорчена і ніяк не могла випрямитись.
Іісус, побачивши її, покликав і сказав їй: жінко! ти визволена від твоєї недуги.
І поклав на неї руки; і вона зараз же випрямилась і почала славити Бога.

Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,
як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.
У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім’я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім’я її Єлисавета.
Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно.
У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.

Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.
І дуже рано, в перший день тижня, як сходило сонце, прийшли до гробу,
і говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?
І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий.
І, увійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися.
А він каже їм: не жахайтеся; Іісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого; Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де Його положили.
Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.

Негайно вранці первосвященники зі старійшинами та книжниками і весь синедріон зібрали раду і, зв’язавши Іісуса, відвели і видали Пілатові.
Пілат спитав Його: Ти Цар Іудейський? Він же сказав йому у відповідь: ти говориш.
І первосвященники звинувачували Його багато в чому.
Пілат же знову спитав Його: Ти нічого не відповідаєш? бачиш, як багато звинувачень проти Тебе.
Але Іісус і на це нічого не відповідав, так що Пілат дивувався.

Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка, на ім’я Марфа, прийняла Його в свій дім;
у неї була сестра, що звалась Марія, котра сіла біля ніг Іісуса і слухала слово Його.
Марфа ж клопоталась про велику гостину і, підійшовши, сказала: Господи! чи Тобі байдуже, що сестра моя покинула мене одну служити? скажи їй, щоб допомогла мені.