Читання дня
Євангеліє
Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,
як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.
У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім’я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім’я її Єлисавета.
Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно.
У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.
Одного разу, коли він у порядку своєї черги служив перед Богом,
за жеребом, як звичайно було у священників, йому випало ввійти в храм Господній для кадіння, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння, – тоді з’явився йому Ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.
Захарія, побачивши його, збентежився, і страх напав на нього.
Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоанн;
і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють,
бо він буде великий перед Господом; вина і сікера* не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї;
і багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього;
і йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований.
І сказав Захарія Ангелові: з чого я знатиму це? бо я старий, і жінка моя вже похилого віку.
Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це;
і ось, ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться в свій час.
Тим часом народ чекав Захарію і дивувався, що він забарився в храмі.
Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.
А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.
Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:
так сотворив мені Господь у ці дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене сором перед людьми.
Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет,
до Діви, зарученої з мужем, на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви: Марія.
Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами.
Вона ж, побачивши його, стривожилась від слів його і міркувала, що б то значило це привітання?
І сказав їй Ангел: не бійся, Маріє! бо Ти знайшла благодать у Бога;
і ось, зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус.
Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його;
і царствуватиме над домом Якова повік, і Царству Його не буде кінця.
Марія ж сказала Ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?
Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.
Ось і Єлисавета, родичка Твоя, яку називають неплідною, і вона зачала сина в старості своїй, і їй вже шостий місяць,
бо у Бога не зостанеться неспроможним ніяке слово.
Тоді Марія сказала: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму. І відійшов від Неї Ангел.
Вставши ж Марія у дні ці, з поспіхом пішла до нагірньої країни, в місто Іудине,
і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.
Коли почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Єлисавета Духа Святого.
І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти між жонами, і благословенний плід утроби Твоєї!
І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?
Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.
І блаженна, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.
І сказала Марія: величає душа Моя Господа,
і зрадів дух Мій у Бозі, Спасові Моєму,
що зглянувся Він на смирення Раби Своєї, бо віднині ублажатимуть Мене всі роди;
що сотворив Мені велич Сильний, і святе ім’я Його;
і милість Його в роди родів на тих, що бояться Його;
явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих в помислах сердець їхніх;
скинув сильних з престолів і підніс смиренних;
голодних сповнив благ, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим;
прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,
як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його довіку.
Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.
Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.
І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю і раділи з нею.
І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його – Захарією.
На це мати його сказала: ні, а назвати його Іоанном.
І сказали їй: адже ніхто з рідних твоїх не звався ім’ям цим.
І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.
Він попросив дощечку і написав: Іоанн ім’я йому. І всі здивувались.
І відразу відкрилися уста його і мова його, і він почав говорити, благословляючи Бога.
І був страх у всіх навколишніх жителів; і розповідалося про все це по всій нагірній країні Іудейській.
Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: що буде дитина ця? І рука Господня була з ним.
І Захарія, батько його, сповнився Святого Духа і пророкував, кажучи:
благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і сотворив визволення йому,
і підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,
як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,
що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;
сотворить милість з батьками нашими і спом’яне святий завіт Свій
дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,
щоб ми, визволившись від руки ворогів наших, безбоязно
служили Йому в святості й праведності перед Ним у всі дні життя нашого.
І ти, дитя, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати шляхи Йому,
дати зрозуміти народові Його спасіння у відпущенні гріхів їхніх,
з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід* з неба,
просвітити тих, що сидять у темряві й тіні смертній, спрямувати ноги наші на шлях миру.
Дитя зростало і міцніло духом, і був він у пустинях до дня явлення свого Ізраїлеві.
Євангеліє від Луки,
Глава 1
Апостол
Послухайте ви, багаті; плачте і ридайте від бід ваших, що наближаються до вас.
Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю.
Золото ваше і срібло поржавіло, і іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви зібрали собі скарб на останні дні.
Ось, плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях, голосить, і голосіння женців дійшли до слуху Господа Саваофа.
Ви розкошували на землі та насолоджувались; наситили серця ваші, ніби на день заколення.
Ви засудили, убили праведника; він не противиться вам.
Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось землероб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки дістанеться йому дощ ранній і пізній.
Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається.
Не нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось, Суддя стоїть перед дверима.
Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім.
Ось, ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь дуже милосердний і жалісливий.
Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а хай буде у вас: «так, так»; і «ні, ні», щоб вам не зазнати осудження.
Хто з вас тяжко страждає, хай молиться. Хто в доброму настрої, хай співає псалми.
Хто з вас хворий, хай покличе пресвітерів Церкви і хай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє.
І молитва віри зцілить хворого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому.
Признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб зцілитися: бо багато може посилена молитва праведного.
Ілля був чоловік, подібний до нас, і помолився молитвою, щоб не було дощу: і не було дощу на землю три роки і шість місяців (3 Цар. 17,1).
І знову помолився: і небо дало дощ, і земля зростила плід свій (3 Цар. 18,42,45).
Браття! якщо хто з вас відхилиться від істини, і хтось наверне його,
хай той знає, що хто повернув грішника з невірної путі його, спасе душу від смерті і покриє безліч гріхів.
Соборне послання апостола Якова,
Глава 5
Старий Заповіт
І Веселеїл зробив ковчег, і покрив його зсередини та ззовні чистим золотом, а довкола до нього приробив золотий обідок. Він вилив для нього чотири золотих кільця – два з одного боку і два з другого боку, – по товщині жердин, щоб ними його носити. А зверху ковчега він зробив Очищення з чистого золота і двох золотих херувимів – одного херувима на одному боці Очищення, і одного херувима на другому боці очищення; своїми крилами вони отінювали Очищення. З чистого золота він зробив стіл покладання. Для нього він вилив чотири золотих кільця, два з одного боку і два з другого – достатньо широкі, щоб переносити його жердинами, які вставляли в них. І зробив жердини для ковчега і столу, і покрив їх золотом. Із золота він зробив посуд для столу: полумиски, кадильниці, черпаки і чаші, – ті, якими приносилося жертви виливання. І він зробив золотий світильник, щоб світити: міцний стояк, а з обох його боків – трубчасті відгалуження. Від його трубчастих відгалужень відходять гілки: три з одного боку і три з другого, – рівні між собою. А на кінцях з них виходять їхні чашечки, – з них, подібні до мигдалю. І з них – квіточки, щоб на них були лампадки. А сьома квіточка – на кінці світильника, що зверху, вгорі. Він – міцний, увесь золотий. А на ньому – сім золотих лампадок. І для нього – золоті щипці, і для нього – золоті лійки. Він же покрив сріблом стовпи, і вилив для стовпів золоті кільця, і позолотив бруси золотом, і позолотив стовпи для завіси золотом, і зробив золоті гачки. Він же зробив і золоті кільця для намету, і мідні кільця для двору та кільця для розвішування завіси зверху. Він же вилив срібні головки стовпів намету, і мідні головки стовпів входу намету, і входу двору, і зробив срібні кільця для стовпів. Він же посріблив їх. Він же зробив і мідні кілки для намету, і кілки для огорожі двору. Він же спорудив мідний жертовник з мідних кадильниць, які належали чоловікам, що повстали з громадою Коре. Він же зробив усе обладнання для жертовника, і його основу, і горщик для жару, і казани, і вилки для м’яса – все мідне. Він зробив для жертовника приставку/ додаткове пристосування, решітчастий виріб, нижче горщика для жару – під ним, до його половини. І він прикріпив до неї, до чотирьох кутів приставки жертовника, чотири мідних кільця, по товщині ручок, щоб за допомогою них носити жертовник. Він же виготовив святу олію помазання і кадильну суміш – чистий витвір виробника ладану. Він же зробив мідний умивальник і його мідну підставку із дзеркал тих, які постили, які постили біля входу в намет свідчення в той день, коли поставив його. Він зробив умивальник, щоб у ньому Мойсей, Аарон і його сини, коли тільки вони входять у намет свідчення, вмивали свої руки й ноги чи щоб обмивалися, коли тільки підходять служити до жертовника, – як і заповів Господь Мойсеєві.
Вихід,
Глава 38
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії