Читання 7 грудня

Читання дня

Євангеліє

Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,

як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,

то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,

щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.

У дні Ірода, царя Іудейського, був священник на ім’я Захарія, з денної черги Авієвої, і жінка його з роду Ааронового, ім’я її Єлисавета.

Обоє вони були праведні перед Богом, виконуючи всі заповіді і устави Господні бездоганно.

У них не було дітей, бо Єлисавета була неплідна, і обоє були вже похилого віку.

Одного разу, коли він у порядку своєї черги служив перед Богом,

за жеребом, як звичайно було у священників, йому випало ввійти в храм Господній для кадіння, а вся безліч народу молилася зовні під час кадіння, – тоді з’явився йому Ангел Господній, стоячи праворуч жертовника кадильного.

Захарія, побачивши його, збентежився, і страх напав на нього.

Ангел же сказав йому: не бійся, Захаріє, бо почута молитва твоя, і жінка твоя Єлисавета народить тобі сина, і наречеш ім’я йому Іоанн;

і буде тобі радість і втіха, і багато народженню його зрадіють,

бо він буде великий перед Господом; вина і сікера* не питиме, і Духа Святого сповниться ще від утроби матері своєї;

і багатьох з синів Ізраїлевих наверне до Господа Бога їхнього;

і йтиме перед Ним в дусі і силі Іллі, щоб навернути серця батьків до дітей, і непокірних до образу думок праведників, щоб представити Господу народ приготований.

І сказав Захарія Ангелові: з чого я знатиму це? бо я старий, і жінка моя вже похилого віку.

Ангел сказав йому у відповідь: я Гавриїл, що стою перед Богом, і посланий говорити з тобою і благовістити тобі це;

і ось, ти будеш мовчати і не матимеш можливості говорити до того дня, коли збудеться це, за те, що ти не повірив словам моїм, котрі збудуться в свій час.

Тим часом народ чекав Захарію і дивувався, що він забарився в храмі.

Він же, вийшовши, не міг говорити до них; і вони зрозуміли, що він бачив видіння в храмі; і він говорив з ними знаками і залишався німим.

А коли закінчилися дні служіння його, повернувся до свого дому.

Після тих днів зачала Єлисавета, жінка його, і таїлася п’ять місяців, кажучи:

так сотворив мені Господь у ці дні, коли зглянувся на мене, щоб зняти з мене сором перед людьми.

Шостого ж місяця був посланий від Бога Ангел Гавриїл у галілейське місто, яке називається Назарет,

до Діви, зарученої з мужем, на ім’я Йосиф, з дому Давидового; ім’я ж Діви: Марія.

Ангел, увійшовши до Неї, сказав: радуйся, Благодатна! Господь з Тобою; Благословенна Ти між жонами.

Вона ж, побачивши його, стривожилась від слів його і міркувала, що б то значило це привітання?

І сказав їй Ангел: не бійся, Маріє! бо Ти знайшла благодать у Бога;

і ось, зачнеш в утробі і народиш Сина, і наречеш ім’я Йому Іісус.

Він буде великий і Сином Всевишнього наречеться, і дасть Йому Господь Бог престол Давида, отця Його;

і царствуватиме над домом Якова повік, і Царству Його не буде кінця.

Марія ж сказала Ангелу: як же станеться це, коли Я мужа не знаю?

Ангел сказав Їй у відповідь: Дух Святий зійде на Тебе, і cила Всевишнього осінить Тебе; тому і народжуване Святе наречеться Сином Божим.

Ось і Єлисавета, родичка Твоя, яку називають неплідною, і вона зачала сина в старості своїй, і їй вже шостий місяць,

бо у Бога не зостанеться неспроможним ніяке слово.

Тоді Марія сказала: Я – Раба Господня; хай буде Мені по слову твоєму. І відійшов від Неї Ангел.

Вставши ж Марія у дні ці, з поспіхом пішла до нагірньої країни, в місто Іудине,

і увійшла в дім Захарії, і привітала Єлисавету.

Коли почула Єлисавета привітання Маріїне, заграло дитя в утробі її, і сповнилася Єлисавета Духа Святого.

І вигукнула гучним голосом і сказала: благословенна Ти між жонами, і благословенний плід утроби Твоєї!

І звідки це мені, що Мати Господа мого прийшла до мене?

Бо, коли голос вітання Твого дійшов до вух моїх, заграло дитя радісно в утробі моїй.

І блаженна, Яка увірувала, бо збудеться сказане Їй від Господа.

І сказала Марія: величає душа Моя Господа,

і зрадів дух Мій у Бозі, Спасові Моєму,

що зглянувся Він на смирення Раби Своєї, бо віднині ублажатимуть Мене всі роди;

що сотворив Мені велич Сильний, і святе ім’я Його;

і милість Його в роди родів на тих, що бояться Його;

явив могутність руки Своєї, розсіяв гордовитих в помислах сердець їхніх;

скинув сильних з престолів і підніс смиренних;

голодних сповнив благ, а тих, що багатіють, відпустив ні з чим;

прийняв Ізраїля, отрока Свого, спом’янувши милість,

як говорив отцям нашим, Авраамові і нащадкам його довіку.

Пробула ж Марія з нею близько трьох місяців і повернулася в дім Свій.

Єлисаветі ж настав час родити, і вона народила сина.

І почули сусіди й родичі її, що звеличив її Господь милістю Своєю і раділи з нею.

І восьмого дня прийшли обрізати немовля, і хотіли назвати його ім’ям батька його – Захарією.

На це мати його сказала: ні, а назвати його Іоанном.

І сказали їй: адже ніхто з рідних твоїх не звався ім’ям цим.

І питали знаками в батька його, як би він хотів назвати його.

Він попросив дощечку і написав: Іоанн ім’я йому. І всі здивувались.

І відразу відкрилися уста його і мова його, і він почав говорити, благословляючи Бога.

І був страх у всіх навколишніх жителів; і розповідалося про все це по всій нагірній країні Іудейській.

Усі, хто чув, поклали це в серці своїм і говорили: що буде дитина ця? І рука Господня була з ним.

І Захарія, батько його, сповнився Святого Духа і пророкував, кажучи:

благословен Господь Бог Ізраїлів, що відвідав народ Свій і сотворив визволення йому,

і підніс ріг спасіння нам у домі Давида, отрока Свого,

як провістив устами святих пророків Своїх, що були від віку,

що спасе нас від ворогів наших і від руки всіх, хто ненавидить нас;

сотворить милість з батьками нашими і спом’яне святий завіт Свій

дати нам клятву, якою клявся Він Авраамові, отцю нашому,

щоб ми, визволившись від руки ворогів наших, безбоязно

служили Йому в святості й праведності перед Ним у всі дні життя нашого.

І ти, дитя, назвешся пророком Всевишнього, бо йтимеш перед лицем Господа, щоб приготувати шляхи Йому,

дати зрозуміти народові Його спасіння у відпущенні гріхів їхніх,

з ласкавого милосердя Бога нашого, яким відвідав нас Схід* з неба,

просвітити тих, що сидять у темряві й тіні смертній, спрямувати ноги наші на шлях миру.

Дитя зростало і міцніло духом, і був він у пустинях до дня явлення свого Ізраїлеві.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 1

Апостол

Послухайте ви, багаті; плачте і ридайте від бід ваших, що наближаються до вас.

Багатство ваше згнило, і одяг ваш поточений міллю.

Золото ваше і срібло поржавіло, і іржа їх буде свідчити проти вас і з’їсть плоть вашу, як вогонь: ви зібрали собі скарб на останні дні.

Ось, плата, яку ви утримали у робітників, що працювали на ваших полях, голосить, і голосіння женців дійшли до слуху Господа Саваофа.

Ви розкошували на землі та насолоджувались; наситили серця ваші, ніби на день заколення.

Ви засудили, убили праведника; він не противиться вам.

Отже, браття, будьте довготерпеливі до пришестя Господа. Ось землероб чекає доброго плоду від землі і довго терпить задля нього, поки дістанеться йому дощ ранній і пізній.

Терпіть же довго і ви, зміцніть серця ваші, бо пришестя Господа наближається.

Не нарікайте, браття, один на одного, щоб і ви не були осуджені: ось, Суддя стоїть перед дверима.

Візьміть за приклад, браття мої, тяжкі страждання і довготерпіння пророків, які говорили ім’ям Господнім.

Ось, ми ублажаємо тих, які терпіли. Ви чули про терпіння Іова і бачили кінець його від Господа; бо Господь дуже милосердний і жалісливий.

Перш за все, браття мої, не кляніться ні небом, ні землею, ні іншою якою клятвою, а хай буде у вас: «так, так»; і «ні, ні», щоб вам не зазнати осудження.

Хто з вас тяжко страждає, хай молиться. Хто в доброму настрої, хай співає псалми.

Хто з вас хворий, хай покличе пресвітерів Церкви і хай помоляться над ним, помазавши його єлеєм в ім’я Господнє.

І молитва віри зцілить хворого і підведе його Господь; і, якщо він гріхи вчинив, простяться йому.

Признавайтесь один одному в провинах і моліться один за одного, щоб зцілитися: бо багато може посилена молитва праведного.

Ілля був чоловік, подібний до нас, і помолився молитвою, щоб не було дощу: і не було дощу на землю три роки і шість місяців (3 Цар. 17,1).

І знову помолився: і небо дало дощ, і земля зростила плід свій (3 Цар. 18,42,45).

Браття! якщо хто з вас відхилиться від істини, і хтось наверне його,

хай той знає, що хто повернув грішника з невірної путі його, спасе душу від смерті і покриє безліч гріхів.

 

Соборне послання апостола Якова,
Глава 5

Старий Заповіт

І Веселеїл зробив ковчег, і покрив його зсередини та ззовні чистим золотом, а довкола до нього приробив золотий обідок. Він вилив для нього чотири золотих кільця – два з одного боку і два з другого боку, – по товщині жердин, щоб ними його носити. А зверху ковчега він зробив Очищення з чистого золота і двох золотих херувимів – одного херувима на одному боці Очищення, і одного херувима на другому боці очищення; своїми крилами вони отінювали Очищення. З чистого золота він зробив стіл покладання. Для нього він вилив чотири золотих кільця, два з одного боку і два з другого – достатньо широкі, щоб переносити його жердинами, які вставляли в них. І зробив жердини для ковчега і столу, і покрив їх золотом. Із золота він зробив посуд для столу: полумиски, кадильниці, черпаки і чаші, – ті, якими приносилося жертви виливання. І він зробив золотий світильник, щоб світити: міцний стояк, а з обох його боків – трубчасті відгалуження. Від його трубчастих відгалужень відходять гілки: три з одного боку і три з другого, – рівні між собою. А на кінцях з них виходять їхні чашечки, – з них, подібні до мигдалю. І з них – квіточки, щоб на них були лампадки. А сьома квіточка – на кінці світильника, що зверху, вгорі. Він – міцний, увесь золотий. А на ньому – сім золотих лампадок. І для нього – золоті щипці, і для нього – золоті лійки. Він же покрив сріблом стовпи, і вилив для стовпів золоті кільця, і позолотив бруси золотом, і позолотив стовпи для завіси золотом, і зробив золоті гачки. Він же зробив і золоті кільця для намету, і мідні кільця для двору та кільця для розвішування завіси зверху. Він же вилив срібні головки стовпів намету, і мідні головки стовпів входу намету, і входу двору, і зробив срібні кільця для стовпів. Він же посріблив їх. Він же зробив і мідні кілки для намету, і кілки для огорожі двору. Він же спорудив мідний жертовник з мідних кадильниць, які належали чоловікам, що повстали з громадою Коре. Він же зробив усе обладнання для жертовника, і його основу, і горщик для жару, і казани, і вилки для м’яса – все мідне. Він зробив для жертовника приставку/ додаткове пристосування, решітчастий виріб, нижче горщика для жару – під ним, до його половини. І він прикріпив до неї, до чотирьох кутів приставки жертовника, чотири мідних кільця, по товщині ручок, щоб за допомогою них носити жертовник. Він же виготовив святу олію помазання і кадильну суміш – чистий витвір виробника ладану. Він же зробив мідний умивальник і його мідну підставку із дзеркал тих, які постили, які постили біля входу в намет свідчення в той день, коли поставив його. Він зробив умивальник, щоб у ньому Мойсей, Аарон і його сини, коли тільки вони входять у намет свідчення, вмивали свої руки й ноги чи щоб обмивалися, коли тільки підходять служити до жертовника, – як і заповів Господь Мойсеєві.

Вихід,
Глава 38

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії