Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.
За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
Після цього було іудейське свято, і прийшов Іісус до Ієрусалима.
В Ієрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Віфезда, яка мала п’ять критих ходів.
У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
бо Ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.
Іісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим?
Недужий відповів Йому: так, Господи; але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить.
Іісус говорить йому: встань, візьми постіль твою і ходи.
Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,– хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його, – то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
Належало ж Йому проходити через Самарію.
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму
і послав рабів своїх покликати званих на весілля; і не хотіли прийти.
Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званим: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
Коли вони йшли, прийшов Він до одного села; тут жінка, на ім’я Марфа, прийняла Його в свій дім;
у неї була сестра, що звалась Марія, котра сіла біля ніг Іісуса і слухала слово Його.
Був же чоловік з фарисеїв, на ім’я Никодим, із начальників іудейських.
Він вночі прийшов до Іісуса і сказав Йому: Равві! ми знаємо, що Ти Учитель, Який прийшов від Бога; бо таких чудес, які Ти твориш, ніхто не може творити, якщо не буде з ним Бог.
Іісус сказав йому у відповідь: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться звище, не може бачити Царства Божого.
Никодим говорить Йому: як може людина родитися, будучи старою? хіба вона може вдруге ввійти в утробу матері своєї і народитися?
Іісус відповів: істинно, істинно кажу тобі, якщо хто не народиться від води і Духа, не може увійти в Царство Боже.
Народжене від плоті є плоть, а народжене від Духа є дух.
На третій день було весілля в Кані Галілейській, і Мати Іісуса була там.
Був також запрошений на весілля Іісус і учні Його.
Коли не вистачило вина, Мати Іісуса каже Йому: вина не мають.
Іісус говорить Їй: що Мені і Тобі, Жоно? ще не прийшов час Мій.
Мати Його говорить слугам: що скаже Він вам, те зробіть.
Споконвіку було Слово, і Слово було у Бога, і Слово було Бог.
Воно було споконвіку у Бога.
Все через Нього сталось, і без Нього ніщо не сталось, що сталось.
У Ньому було життя, і життя було світлом людям.
І світло в темряві світить, і темрява не огорнула Його.
Був чоловік, посланий від Бога; ім’я йому Іоанн.
Він прийшов для свідчення, щоб свідчити про Світло, щоб усі увірували через нього.
Він не був світлом, але був посланий, щоб свідчити про Світло.
У перший же день тижня, дуже рано, несучи наготовлені пахощі, вони прийшли до гробу і разом з ними деякі інші;
але знайшли, що камінь був відвалений від гробу.
І, увійшовши, не знайшли тіла Господа Іісуса.
Коли ж вони не могли зрозуміти цього, раптом два мужі стали перед ними в одежах блискучих.
І коли вони налякались і схилилися обличчям до землі, сказали їм: що ви шукаєте живого між мертвими?
Нема Його тут: Він воскрес; згадайте, як Він говорив вам, коли був ще в Галілеї,
кажучи, що Синові Людському належить бути виданому до рук людей грішників, і бути розп’ятим, і на третій день воскреснути.
І піднялася велика кількість їх, і повели Його до Пілата,
і почали звинувачувати Його, кажучи: ми знайшли, що Він розбещує народ наш, і забороняє давати податок кесареві, називаючи Себе Христом Царем.
Пілат запитав Його: Ти Цар Іудейський? Він же сказав йому у відповідь: ти говориш.
Пілат сказав первосвященникам і народові: ніякої вини я не знаходжу в Людині Цій.
Але вони наполягали, кажучи, що Він розбещує народ, навчаючи по всій Іудеї, починаючи від Галілеї до цього місця.