Чи є в ісламі поняття «священної війни»? Як іслам пояснює різницю між воїном-захисником та воїном-агресором? Як живуть сьогодні мусульмани на окупованих територіях? Ці та інші питання ми обговорили 6-го липня на вебінар-дискусії «Тема миру в ісламі». Вебінар відбувся в рамках проєкту «Порозуміння. Релігійні спільноти і подолання поляризації українського суспільства».
Спікерами зустрічі стали:
- Саїд Ісмагілов — муфтій Духовного управління мусульман України «Умма», один з мусульманських духовних лідерів України;
- Ігор Козловський — старший науковий співробітник Відділення релігієзнавства Інституту філософії НАН України, президент Центру релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків.
Модератором виступив Георгій Коваленко — ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості, протоієрей Православної Церкви України.
Ключові тези, озвучені Саїдом Ісмагіловим під час вебінару:
- Про розуміння миру в ісламі та поняття «джигад»:
У своєму виступі, шейх Саїд зазначив, що тема миру — є центральною темою ісламу, адже саме слово іслам перекладається як «підкорення себе Богу» та є однокореневим до слова «мир». Для ісламу та мусульман мир, згідно з вченням Корану, розглядається як звичайне становище, а війна — як виключення. Але, оскільки іслам визнає, що ми живемо не в ідеальному світі, де збройні конфлікти відбуваються, іслам має визначені приписи щодо того, як має поводитися мусульманин на війні.
Зокрема, у своєму виступі Саїд Ісмагілов розповів про значення терміну «джигад» та три його рівні:
- Великий джигад — боротьба з власними недоліками.
- Середній джигад — покращення стану суспільства, зокрема проповідь ісламу, благодійність та боротьба із духовними та соціальними вадами світу.
- Малий джигад — збройний захист від агресора.
Іслам вважає, що ті, хто можуть бути воїнами, мають захищати свою землю, своє майно, своє життя та життя близьких. Якщо людина не може бути воїном, вона має підтримувати своїми діями або пожертвами тих, хто захищає її країну, сім’ю та безпеку.
- Про священну війну:
В ісламі немає терміну «священна війна». Участь у війні визнається можливою лише тоді, якщо це неминуче. Якщо вірянину доводиться захищати свою честь, майно чи життя від агресора-нападника. До того ж, є приписи щодо того, що мусульманин навіть на війні не має нищити худобу та поля, культові релігійні споруди, а також тих, хто не загрожує безпосередньо, тобто не має зброї в руках і не намагається завдати шкоди.
- Про тероризм:
Ідея тероризму є чужорідною та запозиченою для ісламу. Адже у Корані забороненою є зброя масового ураження і вбивство мирного населення вважається тяжким гріхом. До того ж, за вбивство невинного навіть передбачена смертна кара.
Але серед терористів є свої релігійні авторитети, які аргументують злочини, забороняють своїм прихильникам ходити в мечеті та спілкуватись з представниками інших течій ісламу чи релігійними представниками. Таким чином вони вербують здебільшого малодосвідчених та молодих людей, які легко піддаються впливу.
Мусульманський світ бореться з цим і тероризм, як вірус, неможливо подолати ззовні. Ми маємо зробити це зсередини власними силами.
Ключові тези, озвучені Ігорем Козловським під час вебінару:
- Про пацифізм та джигад:
В мусульманському середовищі немає такого поняття, як пацифізм, адже іслам працює з реальністю світу та визнає його недоліки. Головні принципи, якими має керуватися віруючий мусульманин, який бере участь у військових діях, це справедливість та милосердя. Війна має сприйматися як необхідність захисту, а не як потреба.
- Про сепаратизм:
Як зазначив Ігор Козловський у своєму виступі, у ісламі є прописані військові дії, що мають бути застосовані проти сепаратистів та зрадників. У цьому контексті він поділився власною історією спілкування з одним із ополченців, який визнавав себе мусульманином та вдався до вбивства мирного громадянина під час війни на Донбасі. Послухати цей фрагмент виступу можна у повній версії запису вебінару (починаючи з 47 хвилини).
- Який статус має сьогодні іслам на окупованих територіях? Зокрема в Криму та на Донеччині, де було найбільше віруючих мусульман відносно інших територій України:
Зараз ми бачимо, що окупанти спрямовують свої сили на те, щоб витіснити ісламське населення з підконтрольних територій. На Донбасі частина мусульман одразу зайняла проукраїнські позиції, тому ми маємо приклади співпраці та спільнодії християн та мусульман на всіх рівнях, які були об’єднані патріотичними ідеями. Це не була просто молитва, це були реальні дії.
Наразі залишилися лише ті громади, які з самого початку були орієнтовані на Росію та стали на шлях колаборації. Їхні права обмежені, але вони залишилися жити там.
У повній версії запису вебінару ви можете переглянути також відповіді на питання про те, що сталося із мусульманською громадою в Криму, які тексти та книги розкривають тему миру в ісламі тощо. Дивіться за посиланням: