До вашої уваги – новий сюжет з циклу Премудрість-online від Ірини Преловської, присвячений Українській Церкві в ХХ столітті.
У 17-й серії поговоримо про дуже непересічну і, на жаль, дуже мало відому постать в українському православ’ї – про Блаженнішого Митрополита Варшавського і Всієї Польщі, магістра богослов’я Діонісія Валединського (в миру – Костянтина Миколайовича).
Він – росіянин за походженням. Тому виглядає несподіваним його не просто зацікавлення, а участь певним чином в українізації православного життя в міжвоєнній Польщі.
Слухайте у лекції:
- Навчання у Володимирській духовній семінарії і виключення з неї;
- Продовження духовної освіти в Уфімській духовній семінарії;
- Казанська духовна академія та прийняття чернечого постригу від ректора владики Антонія (Храповицького) у 1897 р.;
- 1902 р. — ректор Холмської духовної семінарії;
- 1911 р. — настоятель церкви при Імператорському російському посольстві в Римі;
- 1913 р. — призначення на Західну Україну єпископом Кременецьким;
- З 1922 р. — архієпископ Волинський і Кременецький;
- 27 лютого 1923 р. собор єпископів Речі Посполитої обрав його очільником Варшавської єпархії і возвів його в сан митрополита; продовжив заходи співробітництва з польським урядом і подальшу справу підписання Томосу Вселенської патріархії про автокефалію Польської Православної Церкви, а потім отримання цього томосу у вересні 1925 р.
А також ви дізнаєтеся, що дало підстави вважати його колаборантом під час Другої світової війни і яким чином митрополит Діонісій уник розстрілу і репресій.
Повна аудіо версія — на SoundCloud та в подкастах.
Відео — на YouTube-каналі.