Біблійні читання

Скликавши дванадцятьох, Іісус дав їм силу і владу над усіма бісами і зціляти від недугів, і послав їх проповідувати Царство Боже та зціляти хворих.
І сказав їм: нічого не беріть на дорогу: ні палиці, ні торби, ні хліба, ні срібла, і не майте по дві одежі; і в який дім увійдете, там залишайтесь і звідти виходьте в дорогу.
А якщо де не приймуть вас, то, виходячи з того міста, обтрусіть і порох з ніг ваших в свідчення на них.
Вони пішли і проходили по селах, благовіствуючи і зціляючи повсюди.

Після цього проходив Він по містах і селах, проповідуючи і благовіствуючи Царство Боже, і з Ним дванадцять,
і деякі жінки, яких Він зцілив від злих духів і недугів: Марія, звана Магдалина, що з неї вийшло сім бісів,
і Іоанна, жінка Хузи, домоправителя Іродового, і Сусанна, і багато інших, які служили Йому майном своїм.
Коли ж зібралося багато народу і з усіх міст жителі сходились до Нього, Він почав говорити притчею…

Коли Він скінчив усі слова Свої до народу, що слухав Його, то увійшов у Капернаум.
У одного сотника був хворий при смерті слуга, яким він дорожив.
Почувши про Іісуса, він послав до Нього старійшин іудейських просити Його, щоб прийшов зцілити слугу його.
І вони, прийшовши до Іісуса, щиро благали Його, кажучи: він достойний, щоб Ти зробив для нього це,
бо любить народ наш і збудував нам синагогу.

У суботу, першу після другого дня Пасхи, довелось Йому йти засіяними полями, і учні Його зривали колоски і їли, розтираючи руками.
Деякі ж з фарисеїв сказали їм: навіщо ви робите те, чого не годиться робити в суботи?
Іісус сказав їм у відповідь: хіба ви не читали, що вчинив Давид, коли зголоднів сам і ті, що були з ним?
Як він увійшов у дім Божий, і взяв хліби предложення*, яких не можна було їсти нікому, крім священників, і їв, і дав тим, що були з ним.
І сказав їм: Син Людський є господар і суботи.

Один з народу сказав у відповідь: Учителю! я привів до Тебе мого сина, одержимого духом німим:
де тільки нападе на нього, кидає його на землю, і він пускає піну, і скрегоче зубами своїми, і ціпеніє. Я казав учням Твоїм, щоб вигнали його, та вони не змогли.
Відповідаючи йому, Іісус сказав: о, роде невірний! доки буду з вами? доки буду терпіти вас? Приведіть його до Мене.
І привели його до Нього. Як тільки біснуватий побачив Його, дух стряснув його; він упав на землю і валявся, пускаючи піну.

Одного разу, коли народ тиснувся до Нього, щоб слухати слово Боже, а Він стояв біля озера Геннісаретського, і побачив Він два човни, що стояли на озері; а рибалки, вийшовши з них, промивали сіті.
Увійшовши в один з човнів, який належав Симонові, Він просив його відпливти трохи від берега і, сівши, повчав народ з човна.
Коли ж перестав учити, сказав Симонові: відпливи на глибину і закиньте сіті свої для лову.
Симон сказав Йому у відповідь: Наставнику! ми трудилися всю ніч і нічого не піймали, але по слову Твоєму закину сіть.
Зробивши це, вони піймали дуже багато риби, аж проривалася сіть у них.

Іісус, сповнений Духа Святого, повернувся від Іордану і поведений був Духом у пустиню.
Там сорок днів Він був спокушуваний дияволом і нічого не їв у ці дні і по їх закінченні наостанку зголоднів.
І сказав Йому диявол: якщо Ти Син Божий, то звели каменю цьому, щоб став хлібом.
Іісус відповів йому: написано, що не хлібом єдиним житиме людина, а всяким словом Божим (Втор. 8,3).

У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат правив в Іудеї, Ірод був четвертовладником у Галілеї, Филип, брат його, був четвертовладником в Ітуреї і Трахонітському краї, а Лісаній був четвертовладником в Авілінеї,
за первосвященників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.
І він проходив по всій околиці Іорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
як написано в книзі слів пророка Ісаії, котрий говорить: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому;
кожна долина хай наповниться і всяка гора і горб знизяться, і стануть кривизни прямими, і вибоїсті дороги рівними;
і побачить всяка плоть спасіння Боже.

У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;
і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
У тій стороні були на полі пастухи, які ночували і стерегли отару свою…

Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,
як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.