Воєнні злочини (war crime, англ.) – порушення законів та звичаїв війни, пов’язані з війною, конфліктом. У сучасному вигляді сформульовано в ст. 8 Римського статуту Міжнародного кримінального суду, зокрема – порушення Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року та Першого додаткового протоколу до Женевських конвенцій 1949 року від 8 червня 1977 року. Можуть передбачати різні серйозні порушення прав людини під час міжнародних та неміжнародних конфліктів (умисне вбивство; тортури чи нелюдське поводження, включаючи біологічні експерименти; умисне завдання сильних страждань чи нанесення важких тілесних ушкоджень чи шкоди здоров’ю; незаконне, безцільне та значне за обсягами знищення чи привласнення майна, що не викликане воєнною необхідністю; примушування військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, служити у збройних силах ворожої сторони; – умисне позбавлення військовополоненого чи іншої особи, яка користується міжнародним захистом, права на справедливий та звичайний судовий процес; незаконне обмеження свободи; взяття заручників; напад на цивільне населення або на цивільні об’єкти; мародерство; скоєння таких злочинів, як зґвалтування, сексуальне рабство, примушування до проституції, примусова стерилізація та будь-яких інших видів сексуального насильства; застосування отрути чи отруєної зброї; – застосування задушливих, отруйних чи інших газів та будь-яких аналогічних рідин, матеріалів чи засобів; – пряме або непряме переміщення окупаційною державою частини її власного цивільного населення на окуповану нею територію, чи депортація або переміщення частини чи всього населення окупованої території як в межах відповідної території, так і за її межі; – тощо.
Існують також військові злочини – вони не мають відображення і в міжнародному гуманітарному праві, але є злочинами, порушеннями під час проходження військової служби.