«Біблія. Сучасний переклад. 2020». Щиро радію, але радість моя недосконала…

Цей блог ректора ВПУ Георгія Коваленка є рецензією на видання Українського біблійного товариства «Біблія. Сучасний переклад. Перше видання. 2020».

Сам автор назвав відгук «поверхневим і емоційним». Чому? Пропонуємо ознайомитися із текстом, який подаємо повністю за дописом на ресурсі blogger.com.

Протоієрей Георгій Коваленко (George Kovalenko)

Щиро радію, тримаючи в руках примірник нового видання Українського біблійного товариства, яке презентує його як плід роботи, розпочатої ще 1992 році. Щиро вітаю перекладачів.

Радість недосконала, бо…

Але радість моя недосконала… Бо недосконалим є видання, яке презентоване як плід 28-річної роботи. І це одразу помічаєш, коли береш його в руки. Я розумію, що якість перекладу визначається не якістю паперу, дизайну верстки чи машини, яка друкувала. І не поверхневим оглядом видання. Але від нової книги, яка ще й Книга книг, яку плануєш постійно брати в руки і з якою тобі працювати, очікуєш і зовнішньої довершеності, і відповідності книжковим і науковим стандартам ХХІ століття. На жаль…

У мене є видання Біблії Українського біблійного товариства і того самого 1992 року і «Четвертий повний переклад» 2011-го, тому можу порівнювати не тільки із закордонними виданнями на кшталт «женевського» чи «брюссельського». І, на жаль, порівняння не на користь нового видання.

По-перше, на книзі жодної інформації про друкарню чи про наклад. Та й про саме видання — лише одна сторінка передмови, скромно підписана Видавничим відділом УБТ. Навіть видання 1992 року мало вступ із загальними відомостями про Біблію, про її склад і канон, про історію українських перекладів і особливості видання. А ще там були карти, ілюстрації на початку кожної книги, а ще додатки у кінці: важливі історичні дати, список скорочень, міри і ваги, церковні читання на цілий рік для православних і католиків, біблійно-богословський показник тощо. Видання 2011 року є кращим вже у змісті, де наведені, поруч з повними назвами біблійних книг, прийняті скорочення та змістовна передмова на 9 аркушах. В кінці вказані вихідні дані, хоча вибір друкарні дивує: м. Твер, проспект Леніна (назву країни скромно опущено). А ще у «сучасному перекладі» відсутні т.зв. второканонічні 11 книг Старого Завіту, які були у виданні 2011 року. Я розумію, що цьому теж є «канонічні» пояснення.

Цікаво дізнатися, хто ці люди, які стільки років працювали над перекладом

А про колектив, який стільки років працював над «сучасним перекладом», у скромній передмові 2020 року сказано, що це «відомі в Україні церковні і громадські діячі спільно зі знавцем давніх мов, великим ентузіастом в галузі біблієзнавства і патріотом української мови, лауреатом Шевченківської премії, доктором богослів’я о. Рафаїлом Турконяком». Я думаю, що не тільки мені було б цікаво дізнатися, хто вони, ці люди, і чому над перекладом працювали «церковні і громадські діячі», а не знавці древніх мов і біблеїсти? Тут я подумав, що, можливо, це просто перевиданий текст о. Рафаїла, але, порівнявши нове видання з Біблією, виданою Східноєвропейською гуманітарною місією у 2016 році, на якій прямо написано «Переклад проф. Рафаїла Турконяка», я побачив, що тексти, принаймні псалмів, все ж таки відрізняються. А це означає, що або є реальний колектив перекладачів, який працював з текстами першоджерел і радився з о. Рафаїлом, або колектив редакторів, який «осучаснював» переклад о. Рафаїла.

Подвійна нумерація: повага до різних традицій чи до культурної пам’яті?

І це не єдине, що мене напружило на одному листочку передмови. Там говориться, що «завдяки Синодальному російському перекладу, яким донедавна користувались і українці, чимало біблійних імен і назв місцевостей увійшли не лише в культурну пам’ять українських читачів Біблії, а й застосовані попередніми перекладачами Біблії українською мовою, ми вирішили залишити їх у звичному для читача написанні, наприклад: Єва (гебр. Хавва), Ісаак (гебр. Їцхак), Мойсей (гебр. Моше)…» тощо. Розумно і аргументовано, але… 

Відкриваю я Книгу псалмів, знаходжу відомий кожному українцеві 50 псалом і з подивом читаю: 

«1. Псалом Асафа. 

Бог над богами – Господь…» 

А відоме всім нам 

«1. Псалом Давида, коли він взяв собі за дружину Вірсавію… 

Помилуй мене, Боже, задля милості Своєї…», 

тепер нумерується Псалом 51. 

А як же повага до «культурної пам’яті» і «попередніх перекладів»? 

Відкриваємо переклад УБТ 2011. Псалом 50 — це Псалом 50, а в перекладі 1992 року він має подвійну нумерацію з повагою до західної і східної традиції 51(50).

«Сучасний переклад» має розумітися і на давніх мовах, і на сучасних сенсах

Є в мене питання і безпосередньо до тексту, але тут я схильний поважати непросту працю філологів і богословів і довіряти тим, хто знає набагато більше за мене і фахово займається біблійними перекладами. 

Хоча, відкривши першу ж сторінку першої книги Біблії — Книги Буття, я знов побачив про Духа Божого, який «ШИРЯВ над поверхнею води». Це я до «сучасності» перекладу.

А потім звертаю увагу на слова-заповідь Бога першим людям: «Плодіться і множтеся, та наповнюйте землю, ВОЛОДІЙТЕ нею і ПАНУЙТЕ над рибами морськими та птахами небесними — над усім живим, що рухається на землі!» Достатньо подивитися довкола, щоб зрозуміти, що людство вже ДОВОЛОДІЛОСЯ природою і ДОПАНУВАЛОСЯ над тваринами. А це означає, що той, хто робить «сучасний переклад», має розумітися не тільки на давніх мовах, але й на сучасних сенсах і викликах перед людством. Але, щоб не займатися тільки критикою, скажу, що з цими словами і сенсами історії про створення світу і перших людей, я мав справу, коли писав «Біблійні історії для дітей» для сучасних дітей. І тоді замість «Дух Божий ширяв над поверхнею води» я написав «Дихання Боже було над водою». А замість того, щоб використовувати термін «ПАНУЙТЕ над», яке до українських перекладів увійшло з російського синодального «ВЛАДЫЧЕСТВУЙТЕ над», взяв більш багатогранне як в богословському, так і в екологічному сенсі слово «ГОСПОДАРЮЙТЕ над». І в цьому не було нічого нового, бо в забутому усіма церковнослов’янському тексті використовується термін «ГОСПОДСТВУЙТЕ», яке для російськомовних нагадує про господ (панів і владик), а для нас українців асоціюється з Господом і господарюванням.

Чому я все ж раджу читати сучасний переклад Біблії від УБТ

Але на цьому моя критика, сподіваюся конструктивна, завершується. І я знов радію, тримаючи в руках ще один, вже 8-й в моїй бібліотеці переклад Біблії українською мовою, який, як і інші, але в першу чергу, я буду використовувати, коли працюватиму з текстом і сенсами Святого Письма. Саме наявність декількох перекладів дає можливість глибше і багатогранніше розуміти біблійні тексти й істини. 

А на останок я хочу процитувати о. Рафаїла Турконяка, який сказав, що «кожне покоління має мати свій переклад Біблії». А ще хтось сказав, що, зважаючи на швидкість розвитку сучасної мови, кожні 10-15 років має з’являтися новий переклад Святого Письма. Тому ще раз вітаю усіх нас з новим виданням від Українського біблійного товариства і раджу його замовляти на сайті УБТ і читати. А філологам і біблеїстам, спільно з видавцями, —продовжувати роботу над вдосконаленням і розмаїттям видань Біблії українською.

P.S. А ще хотілося б, щоб «сучасний переклад» був доступний і в електронному вигляді для тих, хто читає і працює за допомогою сучасних гаджетів і користується, наприклад, найпопулярнішим в світі біблійним додатком YouVersion (bible.com), де, окрім перекладів Куліша з Пулюєм, Огієнка і Турконяка, є й «Свята Біблія: сучасною мовою». І це ще один переклад, на який я звернув увагу, коли дописував цей блог.

За матеріалами блогу Георгія Коваленка

2 думки про “«Біблія. Сучасний переклад. 2020». Щиро радію, але радість моя недосконала…”

  1. Біблія в сучасному перекладі є зрозумілішою, так як не потрібно при читанні Біблії тримати під рукою словник або тлумач. Досконалості не має меж, але це крок вперед. Я так думаю. Я тільки один з дітей Божих, яка хоче навчатись, зростати і обов’язково перемінюватись. По плодах пізнають вас. В мене особисто, в першу чергу, є питання до себе, а відтак до поважної людини Георгія Коваленко. Що робить сьогодні Церква, яка наслідує Христа Ісуса, щоб ті хто називає себе християнами перемінювались? Дякую за розуміння

  2. Тетяна

    Безкінечна слава Господу та моя щира подяка за гарний переклад Слова Божого (нарешті). Він читається легко і я надихаюся настановами Господніми

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *