«Святі дарують нам відвагу»: Дух і Літера вперше видало «Житія святих» в електронному форматі

У рамках проекту «Дух і Літера Online» видавництво спільно з Фондом пам’яті Блаженнішого Митрополита Володимира та за підтримки Відкритого православного університету провело вебінар-презентацію травневого тому «Житій святих» афонського ченця ієромонаха Макарія.

У вебінарі взяли участь митрополит Олександр Драбинко, вчений секретар Відкритого православного університету священник Богдан Огульчанський, науковці Дарина Морозова та Ігор Мялковський, ректор ВПУ священник Георгій Коваленко. Модерував онлайн-зустріч директор видавництва «Дух і Літера» Костянтин Сігов. До онлайн-формату мали змогу приєднатися усі бажаючі через ресурс ZOOM.

ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ

«Святість повертається у життя»: РЕПОРТАЖ з презентації нового квітневого тому «Житій святих» від видавництва «Дух і Літера»
Как афонский монах с Сорбоннским образованием славянских святых собирал…
Вийшов перший повний україномовний Синаксар: «Те, що в книзі так багато святих, означає ― на нас чекає багато друзів»

Святі дарують нам сміливість і відвагу відкрити новий простір

Слід зауважити, що вперше за історію видання «Житій» організатори презентували черговий, п’ятий том у новому електронному форматі. Як стверджують видавці, скорочений варіант травневого тому можна переглянути на книжковому ресурсі Google, а повну електронну версію можна придбати зі знижкою в найближчі дні. Попередні чотири паперові видання (з січня по квітень) також доступні на сайті «Духу й Літери».

За зізнанням директора видавництва Костянтина Сігова, випробування карантином не стали на заваді учасникам команди, які останні етапи роботи над презентованим виданням проводили дистанційно. «Святі дарують нам сміливість і відвагу відкрити новий простір», — зауважив щодо незвичного електронного формату п’ятого тому Костянтин Борисович.

Він також нагадав, що у передмові до «Житій», автором якої є Патріарх Варфоломій, Його Всесвятість сказав, що «Житія святих» — «це саме Євангеліє, втілене в повсякденному житті. Усі ці Божі люди — чоловіки, жінки, поважні старці, енергійна молодь, навіть зовсім малі діти —  нехтували всім, щоб віднайти Христа». І ця настанова втілювати у повсякденному житті найголовніше, що ми зустрічаємо у слові Божому, стосується і таких несподіваних обставин, які спіткали українське суспільство цієї весни, зазначив модератор. «Втім, завдяки сучасним можливостям святі з нами. І ми думками відкриваємо для себе їх шлях, відносини, спілкування. Але це спілкування особливого типу, воно не має кордонів. Люди, які приєднуються до читання, можуть відкрити для себе можливість пасхального подолання кордону між “тут” і “там”».

Блаженніший Володимир називав мучениками і тих, хто були заморені голодом

Свідком народження проекту, який благословив Блаженніший Митрополит Володимир, є владика Олександр (Драбинко), який згадав, що спонукали його до участі і допомоги проєкту і слова Блаженнішого, і власна потреба та «бажання щоденно мати концептуальне бачення житія і спомин про того святого, пам’ять якого святкується в той чи інший день, а не розлогі тексти з приписами та діалогами…»

Він також згадав участь у роботі над «Житіями» спочилого владики Іларія (Шишковського), зазначивши, що саме у травневому онлайн-томі читач побачить цілий список прославлених та шанованих західних святих до 1054 року, над житіями яких трудився саме владика Іларій.

Насамкінець митрополит Олександр звернувся до видавців із пропозицією долучити до травневого тому згадку про жертв Голодомору.

«Кілька днів тому ми згадували пам’ять святих новомучеників — усіх, хто постраждав від сталінського терору, від комуністичної репресивної машини. Блаженніший Митрополит Володимир завжди називав мучениками всіх репресованих і тих, хто були заморені голодом.
Саме в травні ми відзначаємо пам’ять жертв сталінських репресій. І, гадаю, варто було б додати до них жертв Голодомору як певною мірою мучеників за віру, за правду Христову», — зазначив владика.

Відновлюємо забуту «українськість» святих

Новий травневий том «Житій» продовжує традицію поповнення першоджерел. Оригінальні тексти отця Макарія, написані ним на Афоні французькою, «Дух і Літера» перекладає українською і водночас продовжує додавати оригінальні українські житія. Зокрема, для травневого тому чимало нових текстів написав о. Богдан Огульчанський. Це масив про святих ХХ ст., зокрема, про Черкаських новомучеників та св. Іону Одеського.

Богдан Огульчанський, священник, співавтор, науковий редактор

«Дуже важлива наша здатність до глибокого і щирого сприйняття цих людей як наших близьких і рідних. Ми як редактори мали певною мірою причетність до словесних ікон цих святих, тому що житіє — це словесна ікона. Ми вже робимо п’ятий том, і кожного разу думаємо, яким чином ми можемо відобразити багатство нашої, української духовної спадщини, про яку ми знаємо не так багато».

Тож у п’ятому томі «Житій» є і св. Кирило Турівський, і св. Митрополит Київський і всієї Русі Макарій, і св. Афанасій Сидячий… Це ті святі, українськість яких ми забули або втратили. І тепер завдяки травневому виданню відновлюємо. Святі ж ХХ ст. — це близькі нам за походженням і життям люди, житія яких (надзвичайно повчальні) надихають та дають наснагу.

Травневі «Житія» — зібрання справжніх «зірок»

Про свою роботу над «Житіями святих» розповіла Дарина Морозова, перекладач, редактор, автор оригінальних текстів та патролог.

«Вже є майже десять років нашого знайомства з автором Синаксаря отцем Макарієм Симонопетрським. У листопаді 2010 року він на запрошення Костянтина Борисовича завітав до нашого видавництва. Ми почали співпрацювати, робити українську версію його монументальної праці — Синаксаря, над яким сам він працював 25 років. Його твір набув величезної популярності у світі, його перекладено грецькою, румунською, російською, англійською… Тепер ми робимо українську версію. Ми не копіюємо, а маємо свободу творчо підходити до праці».

Травневий том «Житій» Дарина Морозова назвала зібранням справжніх «зірок», багатьох дуже відомих святих, таких як: вмц. Ірина, св. Георгій Переможець, свт. Єпіфаній Кіпрський, прав. Йов, прп Пахомій Великий, св. цариця Тамара… Також впадає в очі, що саме в цьому місяці є ціла низка апостолів.

Саме травневий том набув яскравості і завдяки великій кількості британських святих. Це і св. Алфеч Кентерберійський, і свт. Ерконвальд, і св. Брендон, житіє якого із захопленням вивчав Христофор Колумб і, можливо, саме завдяки йому надихнувся на подорож, яка призвела до відкриття Америки.

«Чим важливі житія британських святих, — зауважила Дарина Морозова, — так це тим, що вони засвідчують протидію, війни в англійському християнстві між прибічниками римського і кельтського обряду. Це повчальна історія, яка показує, що, власне, святі були з обох сторін, і не треба воювати, а треба миритися».

Про перехід проєкту до ПЦУ

Також Дарина прокоментувала запитання про перехід цього проєкту до Православної Церкви України, чи вплинуло це на зміст цього видання.

«Не вплинуло. В нас завжди була увага до української святості, завжди був особливий акцент на житіях українських святих. Але також завжди був і вселенський вимір цього видання, якого ми дотримуємося весь час. У цьому томі так само присутні святі різних традицій. А російських святих не стало менше. Люди часто кажуть: «Невже тепер українці, отримавши Томос, не будуть шанувати Серафима Саровського чи Ксенію Петербурзьку?» Від усієї команди хочу запевнити: в цьому томі ціла низка чудових святих: прп. Нил Сорський, св. Степан Пермський, прп. Макарій Глухарев… Ми не відмовляємося від цих святих. Це співзвучно Православній Церкві України, яка розглядає себе як одну зі Вселенських церков і тому не відмежовується ні від кого. Також пам’ять про святих неможливо монополізувати, тому що вони викривають гріхи своїх сучасників».

Питання про святість — це питання про сенс життя

Науковцем, який нещодавно приєднався до проєкту з українського видання «Житій святих», став дослідник-біблеїст, науковий редактор Ігор Мялковський.

«Моя участь у цьому проекті була доволі загальною: загальний нагляд, спілкування, координація, тому і міркування мої дещо загальні, оскільки я вперше доєднався до цього проєкту. Тому хотів би поділитися думками про явище святості, оскільки питання про святість є питанням про сенс життя…

Бути світлом — це запалити те, що темне і безнадійне. Це розтопити лід, де він завоював, відібрав від нас тепло, любов, чуйність. Це непросте завдання. І ми не можемо виконати його самотужки. Потрібно прийняти його смиренно, прийти до Ісуса і йти цим шляхом. Чи це можливо? І як це можливо? Тут саме тими дороговказами для нас стають святі, які довели, що так, це можливо. Це такі самі люди, як ми. Але їхнє життя стало найяскравішим підтвердженням того, що святість — це сповнення в людині одвічного призначення власне людини. І вони дають нам надію на те, що і ми можемо стати рівноправними членами їхньої небесної спільноти. Вони нібито закликають нас: зазирни в себе, бо і в твоїй душі також є небо».

«Житія» в календарі та Вікі

Про перспективи проєкту, необхідність його розширення у формат Вікі-енциклопедії, електронного українського календаря говорив ректор ВПУ Георгій Коваленко.

«Хочу подякувати за ту величезну, важливу і подвижницьку роботу, яку ви здійснюєте. Добре, що вона переходить у сферу відповідальності ПЦУ. Ми зараз потребуємо нового календаря, який би враховував нашу традицію, яка була б основною, календар із певною логікою.

Ми сьогодні вперше презентуємо електронне видання, яке передує звичайному. Але електронне видання — це не тільки pdf-файл звичайної книжки. Тут потрібна робота над систематизацією, над календарем і його електронною версією.

Коли ми хочемо дізнатися про святих, на які сайти ми заходимо? Чи є серед них українські? Чи є енциклопедичні довідки? Або справжні галереї святих? Чи є іменний покажчик усього кола?..

Також одна з важливих речей — це відновлення шанування імен святих. І тут один з вимірів, як створювати вселенський корпус святих, — це звертати увагу на імена, які є в обігу у світі. Багато імен, які ми чуємо, мають християнське походження та своїх святих. Коли ми називаємо дітей, наприклад, Едуардами, ми повинні розуміли, що це все наші, християнські імена, імена Вселенської церкви. Водночас я підтримую ідею і києвоцентричності цього видання, і його вселенськості».

Наразі видання п’ятого тому доступне для всіх мешканців планети завдяки електронному формату.

Про можливість переглянути повний запис вебінару ми повідомимо в найближчих матеріалах. Слідкуйте, будь ласка, за оновленнями.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *