12 лютого на Міжнародному семінарі-презентації, який підбив підсумки роботи Комісії «Правда, справедливість і відновлення миру між Росією і Україною спільно з Європейським союзом», було представлено «36 пропозицій для справедливого миру».
Упродовж 2018-2019 років Комісія провела 4 сесії діалогу між представниками громадянського суспільства, неурядових організацій, освітніх і церковних інституцій України, Росії і ЄС. Її метою було скласти мирний план припинення російсько-української війни з урахуванням стратегічних інтересів України, Росії та ЄС. Результатом став Мирний план для народів Росії та України, який складається з тридцяти шести пунктів.
У семінарі-презентації взяли участь:
Костянтин Сігов, директор Центру європейських гуманітарних досліджень Києво-Могилянської академії, модератор заходу;
Антуан Аржаковський, директор з досліджень в Коледжі Бернардинів, ініціатор і керівник роботи Комісії «Правда, справедливість і відновлення миру»;
Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету;
Етьєн де Понсен, посол Франції в Україні;
Олексій Лепру, священник, президент Коледжу Бернардинів;
Петро Балог, священник, директор Інституту Томи Аквінського;
Євстратій Зоря, архієрей ПЦУ;
Неля Куковальська, директорка НЗ «Софія Київська»;
Олена Богдан, соціологиня;
Людмила Филипович, завідувачка відділу філософії та історії релігії Інституту філософії НАУ;
Тетяна Деркач, релігієзнавець;
співробітники Українського католицького університету, журналісти, представники громадськості.
ЧИТАЙТЕ ТАКОЖ:
Діалог про минуле, щоб зупинити війну
ЗАЯВА учасників семінару «Правда, справедливість і примирення між Росією, Україною і Європейським союзом»
Ректор ВПУ взяв участь у роботі третього семінару україно-російсько-європейської комісії з пошуків справедливого миру між нашими країнами і суспільствами
Повернути Крим до порядку денного та протистояти штучному замиренню: IV-та сесія українсько-російсько-французької робочої групи з відновлення миру прийняла підсумкову декларацію
Модерував захід директор видавництва «Дух і Літера», науковець та громадський діяч Костянтин Сігов.
«36 пунктів, які ми сформулювали (після останньої, 4-ї, зустрічі — ред.), мали резонанс. Вони надруковані французькою, англійською мовами. Цей документ є доступний на сайті Коледжу Бернардинів.
На сьогоднішньому семінарі ми представили український переклад матеріалів чотирьох сесій. Існує також російський переклад. «Радіо Свобода» (Прага) розміщувало і самі документи, і коментарі до них представників усіх сторін, які брали участь у засіданні сесій.
Мета цих сесій — назвати речі своїми іменами, видалити глибокі первісні причини конфлікту між Україною, Росією та ЄС.
Робота Комісії будує довгострокову стратегію, щоб була можливість бачити ширший контекст, адже тематика примирення та пошуку правди не на 5 років, а на десятиліття, тому нам треба мати дорожню карту».
Щодо участі церкви у процесі примирення висловився ректор ВПУ Георгій Коваленко.
«Для мене найближчою є тема релігійна, церковна. Без справжнього примирення між православними в Україні, між християнами у світі неможливо розв’язувати геополітичні конфлікти чи війни між країнами. Єдина заповідувана Христом політична позиція для християн — бути миротворцями, щоб бути названими синами Божими. Тому, з одного боку, на нас, християнах, є завдання брати участь у миротворчих процесах. А з іншого — без реальних результатів міжрелігійного, міжхристиянського і міжправославного діалогу церква навряд чи може бути залучена до діалогу між політичними силами, країнами чи сторонами конфлікту чи тими, хто по різні лінії фронту. Дуже важливо розпочинати справжній діалог про справедливий мир, в т.ч. і внутрішньоцерковному середовищі. Тоді можна сподіватися, що церква буде брати участь і на міжнародному рівні».
Антуан Аржаковський, який виступав рушійною силою комунікації учасників Комісії, подякував усім її учасникам і наголосив на продовженні співпраці.
«Для нас большая честь, что президент Франции Э.Макрон пригласил меня на встречу, когда узнал, что мы в Колледже Бернардинцев создаем такой проект. Я имел возможность представить наш проект, и он сказал: “Идите вперед! Вы являетесь единственной комиссией в мире, где есть представители гражданского общества России, Украины, Западной Европы, которые ищут консенсус в этих сложных вопросах о причинах войны и о её разрешении”.
Нужно искать и правду, и возможность обрести консенсус. Совместно с центром Centre Anne de Kyiv Санлис мы планируем представить в Париже 6 мая 2020 года в Колледже Бернардинцев наш проект «36 предложений» и пригласить к участию в мероприятии таких известных людей, как Паскаль Лами (президент Парижского форума мира).
Етьєн де Понсен, посол Франції в Україні
«Сьогодні, на жаль, не виконаною лишається головна умова — припинення вогню. Не може бути у ХХІ століття замороженого конфлікту в центрі Європи. І такі щирі ініціативи, як ця, дозволять встановити атмосферу миру. Вся ваша робота в галузі культури є дуже цінною. Саме так її розглядають і в Парижі.
Хотів би вас підтримати в тому, щоб ви продовжили цей діалог. Можливо, деякі з ваших пропозицій можуть бути неконструктивним, зокрема, щодо переформатування Ради безпеки ООН. Я не впевнений, що це дійсно може відбутися. Але ви є інстанцією діалогу між Росією та Україною, між різним церквами. І це дуже цінно. Для мене важливо бачити активну участь у цьому процесі Бернардинського коледжу. Це визнана і потужна структура у Франції. Їхня активна участь у зовнішні політиці для нас важлива, і з нашого боку ви можете розраховувати на підтримку. Підтвердженням цього є ваша зустріч із президентом Франції».
Євстратій Зоря
«Мій досвід підказує, що важливо розуміти неодномоментність тої праці, яку ми перед собою ставимо. Не може бути так, що як підсумок тієї чи іншої діяльності ми досягнемо якоїсь точки, яка і буде тим миром, порозумінням, відновленням взаємовідносин між Україною і Росією як державами, між суспільствами. Це неможливо. Такі процеси, як миротворчість, для мене нагадують підтримання життя, тепла, руху… Це той процес, який має бути постійним, це не річ, яка досягається одномоментно — підписанням якоїсь угоди, створенням якогось механізму чи виникненням якихось дипломатичних реалій.
З боку нашої церкви є і надалі буде повна підтримка тому, щоби рухати ці процеси. Тому що ми як церква бачимо себе інтегральною, невід’ємною частиною цього процесу».
Мирний план для народів Росії та України
1) Освітня робота
а. Посібник з російсько-української історії кількома мовами, зокрема, за резолюцією Європейського парламенту від вересня 2019 року про важливість європейської пам’яті для майбутнього Європи;
б. Навчальний посібник з побудови миру та верховенства права;
в. Навчальний посібник з міжконфесійного діалогу та екуменічної еклезіології.
2) Робота зі ЗМІ
а. Створення веб-сайту, який зможе надавати інформацію про роботу Комісії Комісія «Правда, справедливість і відновлення миру між Росією, Україною, спільно з Європейським Союзом» на декількох мовах та давати можливість зацікавленому населенню внести свій внесок у різні ініціативи примирення;
б. Створення російсько-українського каналу новин (за зразком Аrte) з незалежною редакцією за підтримки журналістів ЄС та фінансування ЄС;
в. Збільшення бюджетів європейським агенціям, відповідальним за боротьбу з фейковими новинами та дезінформацією, зокрема, багатомовна версія сайту https://euvsdisinfo.eu.
3) Робота над міжправославним і екуменічним примиренням
а. Розробити та впровадити дорожню карту співпраці між Українською Православною Церквою та Українською Греко-Католицькою Церквою;
б. Розробити та впровадити дорожню карту примирення між Українською Православною Церквою (визнаною Московським Патріархатом) та Православною Церквою України (визнаною Константинопольським Патріархатом);
в. Підтримати прийняття нового всеправославного соборного процесу.
4) Відповідальність (Санкції)
а. Створення закону Магнітського в європейському масштабі для приведення до відповідальності тих, хто розхитує або підтримує дестабілізацію України;
б. Здійснення процесу контролю в межах Європейського Союзу, здатного перевірити застосування санкцій та відсутність технологічного трансферу Росії;
в. Застосування рішень Європейської комісії щодо уникнення залежності ЄС від російської енергозалежності;
г. Встановлення поступового процесу реагування у разі ескалації конфлікту з особливим посиланням на Європейську конвенцію з прав людини.
5) Впровадження та реформа міжнародного права
а. Втілення рішень Міжнародного суду у Гаазі: Міжнародної конвенції про припинення фінансування тероризму та Міжнародної конвенції про ліквідацію всіх форм расової дискримінації (Україна проти Російської Федерації);
б. Реформа функціонування Ради Безпеки ООН шляхом додавання балансу з Генеральної Асамблеї ООН до постійного права вето членів Ради Безпеки;
в. Затвердження в країнах ЄС чіткого законодавства про притягнення до віповідальності у разі дезінформації та виступів, що пропагують ненависть», відповідно до резолюцій Європейського парламенту.
6) Організація військової підтримки України як країни, що зазнала агресії.
а. Беручи до уваги Будапештський меморандум, країни-члени НАТО повинні прискорити інтеграцію України до НАТО;
б. Впровадження Чорноморського пакету заходів НАТО;
в. Європейський Союз також повинен посилити місію ЄС в галузі безпеки та військової підготовки;
г. Для ЄС важливо змусити Росію та США відновити переговори щодо Договору про ядерні сили середньої дальності (ЯССД).
7) Реалізація Мінських угод у такому порядку
а. Конференція у 2020 році, наприклад, у Брюсселі, щодо миру на Донбасі за участі Європейської служби зовнішніх справ, яка запропонувала б план тимчасової адміністрації ООН + ОБСЄ на Донбасі;
б. Впровадження цієї тимчасової адміністрації з силами з країн, що будуть одобрені Росією та Україною;
в. Постійне припинення вогню та демілітаризація Донбасу; звільнення всіх політичних в’язнів;
г. Повернення біженців, незалежних ЗМІ та політичних партій на Донбасі;
д. Після довготривалої адміністрації Організацією Об’єднаних Націй та ОБСЄ організація референдуму на Донбасі під контролем Організацією Об’єднаних Націй та ОБСЄ зі спостерігачами, що не походитимуть з країн конфлікту;
е. Втілення закону про децентралізацію уряду України у регіонах, які прийняли його легітимність.
8) Підготовка майбутнього миру до міжнародно визнаного Криму
а. Точний моніторинг переслідувань національних та релігійних меншин Криму;
б. Денуклеаризація півострова Росією в обмін на поповнення питної води та електроенергії Україною;
в. Організація міжнародної конференції з питань Криму з метою нового референдуму в рамках мандату ООН та ОБСЄ. Потім буде застосовано процес, подібний до виконання Мінських угод на Донбасі.
9) Спільна рефлексія над майбутнім безпеки в Європі: ЄС / НАТО, але також Росія / Україна
а. Необхідність узгодити модель управління та міжнародного права з фундаментальними принципами ЄС, ОБСЄ та ООН;
б. Організація конференцій щодо можливих шляхів нової ефективної ОБСЄ спільно з Атлантичним альянсом та ЄС за участю інтелектуалів, в’язнів сумління та представників громадянського суспільства;
в. Збільшити короткострокові бюджети ЄС для сил швидкого реагування.
10) Підтримка міжнародних фінансових установ
а. Короткочасна підтримка існуючих інструментів на рівні ЄС неурядовими організаціям, відповідальним за захист життя цивільного населення та промислової, культурної та екологічної спадщини в зонах конфлікту;
б. Короткострокове фінансування ініціатив з побудови миру, зусиль комісій експертів, інтелектуалів, науковців, членів НУО, в’язнів сумління, виставок чи концертів художників, що належать до російської та української націй;
в. Постійна підтримка ЄС та МВФ реформам в Україні, зокрема у просуванні верховенства права.
г. Інвестиційний план за результатами референдумів для Донбасу, а потім для Криму за участю ЄБРР, МВФ, Світового банку.