Чи є стародавні графіті вандалізмом? Якими мовами написані графіті на стінах Софійського собору? Що вони означають? Про це і не тільки розповів на лекції у Відкритому Православному Університеті історик В’ячеслав Корнієнко.
Після лекції ми звернулися до В’ячеслава Васильовича із кількома запитаннями.
— Яке графіті Ви вважаєте найулюбленішим, найціннішим?
— Дуже складно на це питання відповісти, тому що навіть графіті, яке збереглося частково, яке складно було прочитати (але все ж вдалося це зробити), воно вже найулюбленіше. А потім з’являється наступне, яке теж цікаве. Тому вони всі для мене найулюбленіші. А з тих, що найбільше запам’яталося, то це запис про псалом: «Господь — мені помічник, не убоюся, що сотворить мені людина». Він був виявлений в критичному стані, коли у мене були певні проблеми особистого характеру, пов’язані з науковою діяльністю. І саме у цей момент з’явився цей напис, який ніби говорить: не варто боятися, все буде добре!
— Чи вважаєте Ви, що написи на стінах святині — прояв наруги чи це, передусім, наукова знахідка?
— Я намагаюся про це питання не думати. Звісно, я розумію, що це є вандалізм: коли ти бачиш напис «1987 рік, Ростов-на-Дону» по фресці, то звісно це викликає певні думки, що це не зовсім гарно. Але, тим не менше, коли виявляються такі давні написи, то це переводить нас у трошки іншу площину. І тут прокидається дослідник, який із захопленням починає це вивчати, відсуваючи на далекий план думку про те, що це прояв вандалізму.
— У романі Загребельного «Диво» головний герой, професор, хоче знайти автора фресок святої Софії. Нічого не помінялося з того часу, як герой роману шукає у самій Софії свідчень і не знаходить їх?
— Помінялося. І ми знаємо імена принаймні двох авторів, людей, які розписували Софію, — це Михайло і Киріяк. Обидва — греки, тому що їх молитви виконані грецькою мовою.
Лекція про графіті Святої Софії — короткий ВІДЕОкоментар В’ячеслава Корнієнка
