Час спуститися з гори до води: на пресконференції про сакральні місця столиці закликали згадати, як хрестили киян у 988 році

Збереженню та поверненню сакральних місць Києва було присвячено пресконференцію, яка відбулася сьогодні, 12 червня 2019, в інформагентстві Укрінформ.

Організатором виступила громадська організація «ГР “Почайна”». Донести до киян та українців важливість сакрального простору Києва та нагадати владі — столичній і державній — про необхідність подбати про історичне коріння нації, захистити та зберегти його для майбутніх поколінь — ось мета, заради якої представники науки, релігії, місцевої влади та громадські активісти в чергове заговорили наголос про річку Почайну та місце хрещення киян в районі Поштової площі.

У заході взяли участь: Людмила Филипович — професор, доктор філософії, завідувачка відділом історії релігії та релігієзнавства Інституту філософії НАНУ, розробник «Паспорту пам’ятки археології та історії»; Аннабелла Моріна — краєзнавець, голова ГО «ГР “Почайна”», розробник «Паспорту пам’ятки археології та історії»; Костянтин Богатов — депутат Київської міської ради; Георгій Коваленко — ректор Відкритого православного університету Святої Софії-Премудрості;  Микола Коханівський —  провідник добровольчого руху ОУН; Олександр Алфьоров — історик НАНУ, розробник «Паспорту пам’ятки археології та історії».

22 травня 2019 на засіданні Кабінету Міністрів України частині Поштової площі, місцю, яке найбільш пов’язане із хрещенням киян, було надано статус пам’ятки археології та історії національного значення. Цей статус є кроком у справі захисту не лише Поштової площі, але й усієї великої пам’ятки історії, якою є літописна річка Почайна. Громадськість переконана, він сприятиме відновленню нашої національної та сакральної пам’яті.

Здобуття цього статусу покладає відповідальність за збереження пам’ятки на державу. Однак якими є подальші кроки та цілі громади, яка боролася за державне визнання Поштової та Почайни? Що саме отримають кияни в мiсцi Хрещення? Що планують робити науковці на місці розкопів і чи буде в районі літописної ріки парк «Почайна»? Про це говорили на пресконференції  її учасники.

Для науковців незаперечним фактом є те, що наша історіософія базується на тому, що початок хрещення нашої країни закладено саме в Києві: хрестили саме киян у 988 році. Це записано в літописах і підтверджено численними документами. За 28 років існування незалежної України поступово накопичувалися артефакти, які сьогодні описані в «Паспорті пам’ятки археології та історії» на території Поштової площі.

Ми повертаємо власну ідентичність

Людмила Филипович, Інститут філософії НАНУ

«Для науковців це не лише історичний факт, не лише пам’ятка культури. А й підтвердження святості, сакральності того простору, в якому ми перебуваємо. Настав час повернути киянам пам’ять про те, хто є родоначальником східно-християнської традиції, яку поважають в усьому світі і яка визнана з боку Вселенського Патріарха.

У «Паспорті» ми хотіли показати спадковість: ми — нація, народ, кияни, які мають задавнені корені, які ніколи не переривалися.

Ми повертаємо киянам і українцям власну ідентичність — київське християнство».

Микола Коханівський, голова проводу добровольчого руху ОУН

«Хрещення — велика подія: поганська держава стала християнською державою, почалося народження християнської нації.

Природно, що ми долучилися до ініціативи повернення нашої християнської традиції в Україну. Ми боролися саме за те, щоб статус історичної пам’ятки держава надала. Ми це боронимо, на цьому наполягаємо, щоб усім нагадати, хто ми є, яка в нас історія».

Такі проекти — точка росту в суспільстві

Процес повернення історичної річки Почайни в порядок денний столиці триває вже кілька років. Почайна і місце, пов’язане із хрещенням киян на Поштовій, — ланки одного ланцюжка, який тягнеться від Х ст.

Костянтин Богатов, депутат Київради

«Решение о создании парка, о переименовании (станции метро «Почайна» — ред.), поддержке музея на Почтовой постепенно набирало голоса и сегодня есть большинство среди поддерживающих.

История с Почтовой и Почайной — это определенный символ конструктивного, компромиссного единения между депутатами, людьми разных национальностей, вероисповеданий, политических взглядов. Эта история всех объединяет.

Благодаря таким проектам появляются точки роста единения в обществе. Кроме христианского символа, оно является местом объединения людей. И парк на Почайне, и Почтовая площадь дают возможность объединять религиозную, историческую и туристическую составляющую, а также экологическую проблематику и культуру».

Час спуститися з гори до води

Віднедавна про літописну ріку Почайну заговорили на світовому рівні. Так, під час ІІІ Міжнародного екологічного саміту у Стамбулі священик ПЦУ о. Андрій Дудченко представив міжнародній спільноті та Константинопольському Патріархові Варфоломію історію повернення та ревіталізації Почайни.

Відродилась і вийшла з київських берегів. Про Почайну заговорили на Міжнародному екологічному саміті в Стамбулі

Для того, щоб традиції жили в сучасних умовах, їх варто пристосовувати до реалій сьогодення, переконаний ректор ВПУ о. Георгій Коваленко.

Георгій Коваленко, ректор Відкритого православного університету

«Хотілося б зробити заклик до ієрархів нашої церкви, до віруючих і мешканців Києва. Давайте в дні святкування Хрещення Київської Русі спустимося з Володимирської гірки  до води. Бо насправді хрестили не на гірці, а в річці.

Ми маємо створити нову традицію святкування дня Хрещення Київської Русі, коли хресна хода не буде зупинятися на горі і дивитися зверху на річку. А дійдемо до води і будемо занурюватися у воду не тільки в січні.

Якщо ми святкуємо Хрещення, яке безпосередньо пов’язане з водою, якщо маємо ту саму річку, в яку колись входили кияни, то в нас має бути та сама традиція, що і у Святій Землі — коли всі прочани йдуть до Йордану і занурюються в нього.

Я вважаю, що і 28 липня, коли ми маємо державне свято, і 14 серпня — за церковним календарем день Хрещення Київської Русі — мають відбуватися заходи і біля води, і у воді.

На тій території, яка зараз ревіталізується, звільняється від бетону та сміття і перетворюється на парк навколо історичної річки, яка була купіллю для киян, у ці дні мають відбуватися події».

На березі Йорданського озера мешканці Оболоні створили одну з перших нових парафій Православної церкви України — храм на честь Собору київських святих #HramNaJordani.

Головне, переконаний ректор ВПУ, — це має бути відкритий простір, те православ’я, яке приймає всіх: тих, то вийшов з київської купелі, хто приймав християнство протягом століть або навіть і сьогодні.

«Можливо, має бути традиція звершувати таїнство хрещення в Почайні саме в ці дні. Можна створити традицію, яка була б близькою сучасній людини і поєднувала нас із нашою історією і давала нам відчути себе спільнотою християн, віруючих, киян, українців…»

«Скфіська місія св. Андрія», «Троя», «Другий Єрусалим» — в киян завжди був свій сакральний простір

За останні 100 років склалося так, що Київ був столицею УССР, незалежної держави… Але за словом «столиця» роками проглядав лише генеральний план і відбувалося будівництво, проектування доріг, зведення будинків… А ще — нищення пам’яток історії, культури. Аж допоки в 70-х роках минулого століття в Києві не залишився один діючий храм — собор св. Володимира.

Олександр Алфьоров, історик, Інститут історії НАНУ

«Якщо говорити про час, який нас розділяє тисячею років від нашого сьогодення, то кияни знали, що Київ — це місце, де завершив свою скіфську місію св. Андрій Первозванний. Років 700-600 тому кияни говорили приїжджим, що в Києві знаходилась Троя. Ще років 300 тому можна було почути, що Київ є другим Єрусалимом».

Кияни завжди будували програму свого сакрального простору. Зараз програми сакралізації Києва нема. Тож археологічні дослідження на місці Поштової площі держава має взяти під контроль, розкопки та збереження артефактів мають відбуватися не за замовленням інвестора, а за державний кошт. Там мають працювати фахові археологи та науковці, і в подальшому ці знахідки слід інкорпорувати в майбутній музей, вважає історик. А на Поштовій площа має бути створено музей на замовлення держави.

Крім того, у міськраді, в Кабінеті Міністрів має бути ширше обговорення створення навколо Києва сакральної площини.

Київ — особливе місце. Про це мають знати 5 млн киян і надихатися 45 млн поза Києвом

Почайну розглядають і як культурно-історичний міський об’єкт, і як річку. Сьогодні вона існує в системі оболонських озер. По кожній з історичних ділянок є окремі програми. Так, на озері Йорданському зараз створюється парк. По історичній частині русла Почайни до затоки Вовкувата проектується «Парк Почайна». Сьогодні залишилося 1074 м історичного гирла, яке історики вважають незмінним упродовж останніх кількох сотень років.

«Почайна має стати місцем відкритого спілкування для будь-якої громадськості. Це і місце для православних заходів, й обрядова, й екологічна, й історична, і культурна зона. Це буде історико-культурний парк, де кожен знайде місце для себе», — переконаний Костянтин Богатов.

У планах громадськості — випрацювати чітку програму відродження сакральної території Києва. Оскільки влада потребує ініціатив громадськості, то вже готуються подальші дії.

Щодо Поштової площі, то розкопки мають бути продовжені і вестися за кошт держави. З моменту отримання пам’яткою національного статусу має розпочатися наукове дослідження. Громада підготує спеціальну форму відкритого листа, який повинні дати групі археологів. Тоді Міністерство культури зможе надати згоду на проведення подальших розкопок.

Із дерев’яними знахідками на Поштовій площі згодився допомогти Національний заповідник «Хортиця». Там готові приймати дерево Поштової для професійного консервування.

Також організатори конференції анонсували проведення фестивалю на березі озера Йорданського — місця, де витікає Почайна. Тут 27-28 липня в рамках фестивалю «Живи, річко!» відбуватиметься святкування Хрещення Київської Русі. Це офіційне місце проведення свята Хрещення Київської Русі згідно з міською програмою. До фестивалю організатори готують виставку: дві річки — Почайна та Йордан. Виставка має ідею показати, як ці дві ріки своєю історією та гідрологією об’єднують різні погляди і різних людей у досягненні спільної мети.

Крім того, готується проведення наукової конференції, присвяченої поверненню киянам пам’яті про своє минуле. З метою  відродження знань про свої джерела та історію філософи, історики, культурологи, релігієзнавці, філологи, археологи взяли на себе відповідальність привернути увагу киян та влади до проблем Києва і Почайни. Мета цьогорічної конференції — говорити про відновлення у свідомості людей сакрального простору.

Конференцію заплановано на початок липня, місце проведення — музей Блаженнішого Митрополита Володимира, Спасо-Преображенський собор на Теремках.

«Запрошуємо всіх взяти участь у конференції. Не треба бути пасивними, ми живемо в особливому місці, місці сакральної пам’яті, сакрального дійства. Треба, щоб це сприйняли 5 млн киян і цим надихалися ті 45 млн, які живуть поза Києвом», — переконана Людмила Филипович.

Перемога на Поштовій станеться тоді, коли перший відвідувач зайде у музей. А на Почайні — коли біля річки буде парк, з берегів знімуть бетон, узбережжям гулятимуть люди… Зараз робляться кроки в напрямку майбутньої перемоги. Один з них — набуття національного статусу. І громадськість буде про це постійно нагадувати державі.

1 думки про “Час спуститися з гори до води: на пресконференції про сакральні місця столиці закликали згадати, як хрестили киян у 988 році”

  1. Тетяна

    Фантастична новина! Серед усього політичного і економічного хаосу, спроб реваншу – реальна перспектива ВІДРОДЖЕННЯ! Чи є свій сайт у цьому громадському русі? Хочу брати участь і допомагати.

Залишити коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *