Читання 7 вересня

Читання дня

Євангеліє

Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;

краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.

Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;

і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.

І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.

Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.

Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?

Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?

Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.

Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.

Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.

І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік

і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.

Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.

Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,

і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.

Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев’ять?

чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?

І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.

А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,

і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.

Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;

і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,

бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.

Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.

І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:

їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.

Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;

а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;

так буде і в той день, коли Син Людський явиться.

У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.

Згадуйте жінку Лотову.

Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.

Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;

дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;

двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.

На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.

 

Євангеліє від Луки,

Глава 17

Апостол

Втім, браття мої, радуйтесь у Господі. Писати вам про те для мене необтяжливо, а для вас повчально.

Стережіться псів, стережіться лихих працівників, бережіться обрізання,

бо обрізання – ми, що служимо Богові духом і хвалимось Христом Іісусом, і не надіємось на плоть.

Хоч я можу надіятись і на плоть. Якщо хто інший думає надіятись на плоть, то більше я,

обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, єврей з євреїв, за вченням фарисей,

за ревністю – гонитель Церкви Божої, за правдою законною – непорочний.

Але те, що для мене було перевагою, те заради Христа я вважав за ніщо.

Та і все вважаю за ніщо заради переваги пізнання Христа Іісуса, Господа мого: для Нього я від усього відмовився, і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа

і знайтись у Ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою;

щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його,

щоб досягти воскресіння мертвих.

Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Іісус.

Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваючись вперед,

прагну до мети, до почесті вишнього покликання Божого в Христі Іісусі.

Отже, хто з нас досконалий, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє.

Втім, до чого ми досягли, так і повинні думати і за тим правилом жити.

Наслідуйте, браття, мене і дивіться на тих, котрі діють за образом, який маєте в нас.

Бо багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового.

Кінець їхній – погибель, бог їхній – черево, і слава їхня – в соромі, вони думають про земне.

А наше жительство – на небесах, звідки ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Іісуса Христа,

Котрий принижене тіло наше преобразить так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і покоряє Собі все.

 

Послання до филипійців святого апостола Павла,

Глава 3

Старий Заповіт

І пророк Ілля встав, як вогонь, і його слово запалало, як світильник.

  Він навів на них голод, і своєю ревністю вчинив їх малими.

Господнім словом він затримав небо, і так звів тричі вогонь.

Який прославлений ти у твоїх дивовижних ділах, Ілле! І хто похвалиться, подібно до тебе?

Ти, що підняв мертвого зі смерті й аду словом Всевишнього!

Що зводиш царів у погибель і славних з їхнього ліжка.

Що почув на Синаї картання і на Хориві присуди відплати.

Що помазав царів на помсту і пророків на спадкоємців після себе.

Що піднявся у вихрі вогню на колісниці вогняних коней.

 Про якого записано, що він готовий у часі спинити гнів перед люттю, щоб повернути серце батька до сина і поставити племена Якову.

 Блаженні ті, що тебе бачать, і ті, що прикрашені любов’ю. Бо й ми безсумнівно будемо жити2.

 Ілля, це він був покритий у вихрі, і Елісей наповнився його духом. І в його дні він не був зрушений володарем, і ніхто його не здолав.

 Усяке слово не перейшло попри нього, і коли він заснув, його тіло пророкувало.

 Він зробив знаки у своєму житті й у смерті дивовижні його діла.

 У всіх цих народ не розкаявся, і вони не відступили від своїх гріхів, аж доки не були забрані полоненими з їхньої землі і не були розсіяні по всій землі.

 Тож залишився малий народ і володар у домі Давида. А деякі з них чинили добре, а деякі помножили гріхи.

 Езекія укріпив своє місто і провів у середину до нього воду, викопав залізом нетесаний камінь і збудував басейни для води.

 У його дні прийшов Сеннахирім і послав Рапсака, і відійшов. І він підняв свою руку проти Сіону і звеличився у своїй гордості.

 Тоді захиталися серця та їхні руки, і вони зазнали біль, як ті, що в родах.

 І прикликали милосердного Господа, простягнувши до Нього свої руки. І Святий з неба скоро їх вислухав, і визволив їх рукою Ісаї.

 Він побив табір ассирійців, – Його ангел побив їх.

 Бо Езекія зробив миле Господу та укріпився в дорогах Давида, його батька, які заповів великий і вірний пророк Ісая у своєму видінні.

 У його дні сонце повернулося назад, і Він додав життя цареві.

 Великим духом він побачив останнє і потішив тих, що вірили в Сіон.

 Аж до віку показав майбутнє і сховане – раніше, ніж воно прийшло.

 

Книга мудрості Ісуса,  сина Сираха, глава 48.

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії