Читання дня
Євангеліє
Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.
І сказали Апостоли Господу: примнож в нас віру.
Господь сказав: коли б ви мали віру як зерно гірчичне і сказали смоковниці цій: вирвись і пересадись у море, то вона послухала б вас.
Хто з вас, маючи раба, який оре або пасе, як тільки він повернеться з поля, скаже йому: іди мерщій та сідай до столу?
Навпаки, чи не скаже йому: приготуй мені повечеряти та, підперезавшись, прислуговуй мені, доки буду їсти і пити, а потім їж і пий сам?
Чи ж стане він дякувати рабові тому за те, що він виконав наказ? Не думаю.
Так і ви, коли виконаєте все, що вам наказувалося, кажіть: ми раби нікчемні, бо зробили те, що повинні були зробити.
Йдучи до Ієрусалима, Він проходив між Самарією та Галілеєю.
І коли входив Він в одне село, зустріли Його десять чоловік прокажених, які зупинились віддалік
і гучним голосом говорили: Іісусе Наставнику! помилуй нас.
Побачивши їх, Він сказав їм: підіть, покажіться священникам. І коли вони йшли, очистилися.
Один же з них, побачивши, що зцілився, повернувся, гучним голосом прославляючи Бога,
і припав лицем до ніг Його, дякуючи Йому; і це був самарянин.
Тоді Іісус сказав: чи не десять очистились? де ж дев’ять?
чому вони не повернулись віддати хвалу Богові, тільки іноплемінник цей?
І сказав йому: встань, іди; віра твоя спасла тебе.
А як фарисеї запитали Його: коли прийде Царство Боже, відповідав їм: не прийде Царство Боже помітно,
і не скажуть: ось, воно тут, або: он там. Бо ось, Царство Боже всередині вас є.
Сказав також учням: прийдуть дні, коли бажатимете бачити хоч один з днів Сина Людського, і не побачите;
і скажуть вам: ось, тут, або: ось, там,– не ходіть і не ганяйтесь,
бо, як блискавка, блиснувши від одного краю неба, світить до другого краю неба, так буде Син Людський у день Свій.
Але спочатку належить Йому багато постраждати і бути відкинутим родом цим.
І як було в дні Ноя, так буде і в дні Сина Людського:
їли, пили, женились, виходили заміж, аж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і прийшов потоп і погубив усіх.
Так само, як було й у дні Лота: їли, пили, купували, продавали, садили, будували;
а в той день, в який Лот вийшов з Содому, линув з неба дощ з вогнем і сіркою і знищив усіх;
так буде і в той день, коли Син Людський явиться.
У той день, хто буде на покрівлі, а речі його в домі, той не сходь їх взяти; і хто буде на полі, хай не повертається назад.
Згадуйте жінку Лотову.
Хто почне зберігати душу свою, той погубить її; а хто погубить її, той оживить її.
Кажу вам: в ту ніч будуть двоє на одній постелі: один візьметься, а другий залишиться;
дві будуть молоти разом: одна візьметься, а друга залишиться;
двоє будуть на полі: один візьметься, а другий залишиться.
На це сказали Йому: де, Господи? Він же сказав їм: де труп, там зберуться й орли.
Євангеліє від Луки,
Глава 17
Апостол
Втім, браття мої, радуйтесь у Господі. Писати вам про те для мене необтяжливо, а для вас повчально.
Стережіться псів, стережіться лихих працівників, бережіться обрізання,
бо обрізання – ми, що служимо Богові духом і хвалимось Христом Іісусом, і не надіємось на плоть.
Хоч я можу надіятись і на плоть. Якщо хто інший думає надіятись на плоть, то більше я,
обрізаний восьмого дня, з роду Ізраїлевого, коліна Веніамінового, єврей з євреїв, за вченням фарисей,
за ревністю – гонитель Церкви Божої, за правдою законною – непорочний.
Але те, що для мене було перевагою, те заради Христа я вважав за ніщо.
Та і все вважаю за ніщо заради переваги пізнання Христа Іісуса, Господа мого: для Нього я від усього відмовився, і все вважаю за сміття, щоб придбати Христа
і знайтись у Ньому не зі своєю праведністю, яка від закону, але з тією, що через віру в Христа, з праведністю від Бога за вірою;
щоб пізнати Його і силу воскресіння Його, і участь у стражданнях Його, уподібнюючись смерті Його,
щоб досягти воскресіння мертвих.
Кажу так не тому, що я вже досяг або вдосконалився, але прагну, чи не досягну я, як досяг мене Христос Іісус.
Браття, я не вважаю, що я вже досяг, а тільки, забуваючи те, що позаду, я пориваючись вперед,
прагну до мети, до почесті вишнього покликання Божого в Христі Іісусі.
Отже, хто з нас досконалий, так повинен думати; якщо ж ви про щось інакше думаєте, то і це Бог вам відкриє.
Втім, до чого ми досягли, так і повинні думати і за тим правилом жити.
Наслідуйте, браття, мене і дивіться на тих, котрі діють за образом, який маєте в нас.
Бо багато тих, про кого я часто говорив вам, а тепер навіть із сльозами кажу, поводяться як вороги хреста Христового.
Кінець їхній – погибель, бог їхній – черево, і слава їхня – в соромі, вони думають про земне.
А наше жительство – на небесах, звідки ми чекаємо і Спасителя, Господа нашого Іісуса Христа,
Котрий принижене тіло наше преобразить так, що воно буде відповідне славному Тілу Його, силою, якою Він діє і покоряє Собі все.
Послання до филипійців святого апостола Павла,
Глава 3
Старий Заповіт
І пророк Ілля встав, як вогонь, і його слово запалало, як світильник.
Він навів на них голод, і своєю ревністю вчинив їх малими.
Господнім словом він затримав небо, і так звів тричі вогонь.
Який прославлений ти у твоїх дивовижних ділах, Ілле! І хто похвалиться, подібно до тебе?
Ти, що підняв мертвого зі смерті й аду словом Всевишнього!
Що зводиш царів у погибель і славних з їхнього ліжка.
Що почув на Синаї картання і на Хориві присуди відплати.
Що помазав царів на помсту і пророків на спадкоємців після себе.
Що піднявся у вихрі вогню на колісниці вогняних коней.
Про якого записано, що він готовий у часі спинити гнів перед люттю, щоб повернути серце батька до сина і поставити племена Якову.
Блаженні ті, що тебе бачать, і ті, що прикрашені любов’ю. Бо й ми безсумнівно будемо жити2.
Ілля, це він був покритий у вихрі, і Елісей наповнився його духом. І в його дні він не був зрушений володарем, і ніхто його не здолав.
Усяке слово не перейшло попри нього, і коли він заснув, його тіло пророкувало.
Він зробив знаки у своєму житті й у смерті дивовижні його діла.
У всіх цих народ не розкаявся, і вони не відступили від своїх гріхів, аж доки не були забрані полоненими з їхньої землі і не були розсіяні по всій землі.
Тож залишився малий народ і володар у домі Давида. А деякі з них чинили добре, а деякі помножили гріхи.
Езекія укріпив своє місто і провів у середину до нього воду, викопав залізом нетесаний камінь і збудував басейни для води.
У його дні прийшов Сеннахирім і послав Рапсака, і відійшов. І він підняв свою руку проти Сіону і звеличився у своїй гордості.
Тоді захиталися серця та їхні руки, і вони зазнали біль, як ті, що в родах.
І прикликали милосердного Господа, простягнувши до Нього свої руки. І Святий з неба скоро їх вислухав, і визволив їх рукою Ісаї.
Він побив табір ассирійців, – Його ангел побив їх.
Бо Езекія зробив миле Господу та укріпився в дорогах Давида, його батька, які заповів великий і вірний пророк Ісая у своєму видінні.
У його дні сонце повернулося назад, і Він додав життя цареві.
Великим духом він побачив останнє і потішив тих, що вірили в Сіон.
Аж до віку показав майбутнє і сховане – раніше, ніж воно прийшло.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 48.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії