Читання дня
Євангеліє
І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас, бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.
Також почуєте про війни й воєнні чутки. Дивіться, не жахайтесь, бо належить усьому тому бути, але це ще не кінець; бо повстане народ на народ, і царство на царство; і будуть голод, мор і землетруси місцями; усе ж це – початок хвороб.
Тоді видаватимуть вас на муки і вбиватимуть вас; і вас зненавидять усі народи за ім’я Моє; і тоді багато хто спокуситься, і видаватимуть один одного, і зненавидять один одного; і багато лжепророків повстане і багатьох спокусять; і через збільшення беззаконня у багатьох охолоне любов; хто ж витерпить до кінця, той спасеться.
І буде проповідане це Євангеліє Царства по всьому світі, на свідчення усім народам; і тоді прийде кінець.
Отже, коли побачите мерзоту запустіння, провіщену пророком Даниїлом, яка стоїть на святому місці (хто читає, хай розуміє), тоді, хто буде в Іудеї, хай біжить у гори; і хто на покрівлі, той хай не сходить взяти щонебудь з дому свого; і хто на полі, той хай не вертається назад взяти одежу свою.
Горе ж вагітним і матерям-годувальницям у ті дні!
Моліться ж, щоб не трапилась втеча ваша зимою або в суботу, бо тоді буде велика скорбота, якої не було від початку світу донині, і не буде.
І якби не скоротились ті дні, то не спаслась би ніяка плоть; але заради вибраних скоротяться ті дні.
Тоді, якщо хто скаже вам: «ось, тут Христос», або «там», – не вірте.
Бо встануть лжехристи і лжепророки і покажуть великі знамення і чудеса, щоб звабити, якщо можливо, і вибраних.
Ось, Я наперед сказав вам.
Отже, коли скажуть вам: «ось, Він у пустині»,– не виходьте; «ось, Він у потайних кімнатах»,– не вірте; бо, як блискавка виходить зі сходу і видно її навіть до заходу, так буде пришестя Сина Людського; бо, де буде труп, там зберуться орли.
І раптом, після скорботи тих днів, сонце померкне, і місяць не дасть світла свого, і зірки спадуть з неба, і сили небесні захитаються; тоді з’явиться знамення Сина Людського на небі; і заплачуть всі племена земні і побачать Сина Людського, грядущого на хмарах небесних з силою і славою великою; і пошле Ангелів Своїх з трубою громогласною; і зберуть вибраних Його від чотирьох вітрів, від краю небес до краю їх.
Від смоковниці візьміть подобу: коли віття її стає вже м’яке і пускає листя, то знаєте, що близько літо; так, коли ви побачите все це, знайте, що близько, при дверях.
Істинно кажу вам: не перейде рід цей, як усе це буде; небо і земля перейдуть, але слова Мої не перейдуть.
Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один; але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського: бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег, і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського; тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться; дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так; істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій, і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п’яницями, – то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає, і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
Євангеліє від Матфея
Глава 24
Апостол
А про що ви писали мені, то добре чоловікові не торкатися жінки.
Але, щоб уникнути блудодіяння, кожний хай має свою жінку, і кожна жінка хай має свого чоловіка.
Хай чоловік віддає своїй жінці належну любов; так само і жінка своєму чоловікові.
Жінка не володіє своїм тілом, а чоловік; також і чоловік не володіє своїм тілом, а жінка.
Не ухиляйтеся один від одного, хіба за згодою, до часу, щоб перебувати в пості та молитві, і знову будьте разом, щоб не спокушав вас сатана нестриманням вашим.
А втім це кажу вам як пораду, а не як повеління.
Бо бажаю, щоб усі люди були, як і я; але кожен має від Бога своє дарування, один так, інший – інакше.
Безшлюбним та вдовам кажу: добре їм залишатися, як я.
Але якщо не можуть стримуватися, хай одружуються: бо краще одружитися, ніж розпалюватися.
А одруженим заповідаю не я, а Господь: жінці з чоловіком не розлучатися, – якщо ж розлучиться, то хай буде безшлюбна, або помириться з чоловіком своїм,– і чоловікові не залишати своєї жінки.
Іншим же кажу я, а не Господь: коли який брат має жінку невіруючу, і вона згідна жити з ним, то він не повинен залишати її; і жінка, яка має чоловіка невіруючого, і він згідний жити з нею, не повинна залишати його.
Бо невіруючий чоловік освячується жінкою віруючою, і невіруюча жінка освячується віруючим чоловіком. Інакше діти ваші були б нечистими, а тепер святі.
Якщо ж невіруючий хоче розлучитися, хай розлучається; брат чи сестра в таких випадках не зв’язані; до миру покликав нас Господь.
Звідки ти знаєш, жінко, чи не спасеш чоловіка? Або ти, чоловіче, звідки знаєш, чи не спасеш жінки?
Тільки кожен роби так, як визначив йому Бог; і кожен, як покликав Господь. Так я наказую по всіх церквах.
Чи покликаний хто обрізаним, не ховайся; чи покликаний хто необрізаним, не обрізуйся.
Обрізання ніщо і необрізання ніщо, а все у виконанні заповідей Божих.
Кожний залишайся в тому званні, в якому був покликаний.
Чи рабом ти був покликаний, не турбуйся, але якщо і можеш стати вільним, то скористайся кращим.
Бо раб, покликаний в Господі, є вільний у Господі; так само і покликаний вільним є рабом Христовим.
Ви куплені дорогою ціною: не ставайте ж рабами людей.
У якому стані хто був покликаний, браття, в тому кожен і залишайся перед Богом.
Щодо дівоцтва я не маю повеління Господнього, а даю пораду як той, хто одержав від Господа милість бути вірним Йому; отже, по теперішній потребі вважаю за краще, що добре людині залишатися так.
Чи з’єднаний ти з жінкою? не шукай розлучення. Чи залишився без жінки? не шукай жінки.
А втім, якщо і оженишся, не согрішиш; і якщо дівчина вийде заміж, не согрішить. Але такі матимуть скорботи по плоті; а мені вас жаль.
Я кажу вам, браття: час уже короткий; отже, ті, що мають жінок, хай будуть так, як ті, що не мають; і хто плаче, як ті, що не плачуть; і хто радіє, як ті, хто не радіє; і хто купує, як ті, хто не купує; і хто користується світом цим, як ті, що не користуються; бо минає образ світу цього.
А я хочу, щоб ви були без турбот. Нежонатий турбується про Господнє, як угодити Господу; а жонатий турбується про мирське, як догодити жінці. Різниця є між замужньою і дівицею: незамужня турбується про Господнє, як угодити Господу, щоб бути святою і тілом і духом; а замужня піклується про мирське, як догодити чоловікові.
Кажу це вам на вашу ж користь, не з тим, щоб накинути на вас пута, а щоб ви благопристойно і безустанно служили Господу без розваг.
Якщо ж хто вважає непристойним для своєї дівчини, щоб вона, досягши зрілого віку, залишалась такою, той хай робить, як хоче: не согрішить; хай такі виходять заміж.
А хто непохитно твердий у серці своїм і не будучи стиснений потребою, а має владу над своєю волею і розсудив у серці своїм зберігати свою діву, той добре робить.
Тому той, хто видає заміж свою дівчину, добре робить; а той, хто не видає, робить краще.
Жінка зв’язана законом, доки живий її чоловік; якщо ж помре її чоловік, вона вільна вийти заміж за кого хоче, тільки в Господі.
Але вона блаженніша є, коли залишиться так, за моєю порадою; а думаю, і я маю Духа Божого.
Перше послання до корінфян святого апостола Павла
Глава 7
Старий Заповіт
Дитино, не позбавляй бідного життя і не томи очей нужденних.
Не смути душу, яка голодує, і не викликай гніву чоловіка в його біді.
Не збуджуй розлюченого серця і не відтягай дар потребуючому.
Не відрікайся від раба, що хворіє, і не відверни від бідного твого обличчя.
Не відведи око від потребуючого, і не дай йому місця тебе проклясти.
Бо, коли він тебе проклинає в гіркоті його душі, то його благання вислухає Той, Хто його створив.
Роби себе улюбленцем громади та присмири перед володарем твою голову.
Прихили до бідного твоє вухо і відповідай йому мирно, у лагідності.
Віддали ображеного з руки того, що ображає, і не знемагай, коли ти судиш.
Будь сиротам за батька і замість мужа – їхній матері. І будеш, як син Всевишнього, а Він тебе любитиме більше, ніж твоя матір.
Мудрість підняла вгору своїх синів і заступається за тими, що її шукають.
Хто її любить, любить життя, і хто вранці встає до неї, наповниться веселістю.
Хто її тримає, успадкує славу, і куди входить, благословить Господь.
Хто їй служить, служитимуть Святому, і Господь любить тих, що її люблять.
Хто її слухається, судить народи, і хто її сприймає, мешкатиме в надії.
Якщо довіриться, її успадкує, і в спадку будуть його роди.
Бо круто піде з ним на початку, наведе на нього страх і жах, і мучитиме його у Своєму напоумленні, доки не повірить його душі та випробує його у Своїх заповідях.
І знову повернеться по прямому до нього, розвеселить його і відкриє йому Своє приховане.
Якщо заблудить, залишить його і видасть його в руки його падіння.
Оберігай час і стережися злого, і не застидайся за твою душу.
Адже є сором, що наводить гріх, і є стид – слава і милість.
Не приймай за обличчям на свою душу і не соромся собі на падіння.
Не затримай слово в час потреби і не сховай твоєї мудрості для краси.
Адже в слові пізнається мудрість, а напоумлення – в мові язика.
Не говори проти правди і соромся за твоє не напоумлення.
Не соромся визнаватися за твої гріхи і не силуй біг ріки.
Не ставай підданим нерозумного чоловіка, і не приймай за обличчям сильного.
Борися за правду аж до смерті, і Господь Бог воюватиме за тебе.
Не будь швидкий твоїм язиком, тяжкий і повільний у твоїх ділах.
Не будь, як лев, у твоєму домі й не вигадуй дурниць між твоїми рабами.
Нехай твоя рука не буде простягнена, щоб узяти, і замкнена на віддавання.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 4.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії