Право на правду

WARNING: unbalanced footnote start tag short code found.

If this warning is irrelevant, please disable the syntax validation feature in the dashboard under General settings > Footnote start and end short codes > Check for balanced shortcodes.

Unbalanced start tag short code found before:

“статті 32 та 33)  та Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (ICCPED) (стаття 24) (Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and Relating to the Protection of Victims of …”

Право на правду – Право на правду (право на встановлення істини), одна із невід’ємних  складових ПП,   визначено в численних міжнародно правових документах, це право жертв знати правду. Джерелом право на правду є Додатковий протокол I до Женевських конвенцій ((статті 32 та 33)  та Міжнародна конвенція про захист усіх осіб від насильницьких зникнень (ICCPED) (стаття 24) (Protocol Additional to the Geneva Conventions of 12 August 1949, and Relating to the Protection of Victims of International Armed Conflicts (Protocol I), 1125 UNTS 3, entered into force December 7, 1978.) Ці міжнародно-правові документи міжнародного права встановлюють право родичів пропалих або зниклих, щоб дізнатися про долю та місце знаходження своїх близьких.

Право на правду було предметом численних Резолюцій Ради прав людини 9/11 та 12/12. В той же час, “конкретне право на правду може визначатись по-різному у різних правових системах як право знати або право отримати інформацію або як свобода інформації”. “Загальні принципи політики ЄС щодо підтримки правосуддя перехідного періоду”.

Право на правду є однією із запорук процесу у покладенні краю безкарності, захисту прав людини, відновлення прав жертв конфлікту. Відповідно до цього в резолюціях ООН вітається “створення в ряді держав особливих судових механізмів та інших несудових механізмів, таких як комісії по встановленню істини і примирення, які доповнюють систему правосуддя, для розслідування порушень прав людини і міжнародного гуманітарного права із задоволенням відзначає підготовку та опублікування доповідей і рішень цих органів. В рамках цієї політики держави мають та можуть “поширювати, здійснювати і контролювати здійснення рекомендацій несудових механізмів, таких як комісії по встановленню істини і примирення, і представляти інформацію про дотримання рішень судових механізмів” (див, приміром тут).

ЄС у стратегії з ПП підтримує ініціативи зі встановлення істини, що базуються на міжнародному праві та кращих практик. ЄС підтримує тісну співпрацю між комісіями правди, групами потерпілих та громадянським суспільством до початку та під час роботи комісії, а також під час реалізації та подальших етапів. ЄС заохочує держави виконувати рекомендації комісій правди та зберігати пам’ять, здійснюючи таки кроки, як збереження архівів та інших доказів. ЄС усвідомлює важливість зусиль з підвищення якості документування та встановлення фактів для того, щоб ефективно розказати правду.

Право на правду обумовлено тим, що “жертви грубих порушень прав людини та серйозних порушень міжнародного гуманітарного права та їх родини мають право на ефективний засіб захисту”. Зокрема, “знати правду про жорстоке поводження, яке вони зазнали, включаючи особу винних осіб, причини, які спричинили порушення, і, якщо це доречно, кінцева доля чи місце насильницького зникнення. Це право було визнане судовими рішеннями в декількох країнах, а також міжнародними судовими органами”. Право на правду розвивається по-різному в різних правових системах. Воно стосується “серйозних порушень прав людини, але найбільш чітко визнається щодо насильницьких зникнень.

В праві на правду реалізуються право на захист, включаючи право на ефективне розслідування, перевірку фактів та публічне оприлюднення правди; та право на відшкодування. Крім окремих жертв та їх сімей, громади та суспільство в цілому також мають право знати правду про порушення прав людини. (за матеріалами – (“Пошук правди, Елементи створення ефективної комісії правди, є результатом проекту технічного співробітництва під назвою “Міжнародне співробітництво: розвиток та розширення перехідного правосуддя в Бразилії (BRA / 08/021)”, партнерства між Комісією з питань амністії Бразилії, Бразильське агентство з питань співробітництва Міністерства закордонних відносин, Міжнародний центр правосуддя в перехідному періоді та Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй, детально описані в ПРООН CPCS BRA 10-12412 / 2010).

У різних міжнародних практиках є певні стандарти реалізації право на правду, приміром, воно має здійснюватися як через судові, так і позасудові процедури. В свою чергу  Держава повинна намагатися встановити правду про жорстоке поводження та порушення незалежно від того, чи можливі негайні кримінальні дії. Держава зобов’язана зберігати документальні докази для вшанування пам’яті та захищати та забезпечувати належний доступ до архівів із інформацією про злочини.

Перелік скорочень:

АР Крим – Автономна республіка Крим

БДІПЛ ОБСЄ – Бюро з демократичних інститутів і прав людини Організації з безпеки і співробітництва в Європі

БПЛА – Безпілотний літальний апарат

ВПОВнутрішньо переміщена особа

ГС ООН – Генеральний Секретар Організації Об’єднаних Націй

“ДНР” – “Донецька народна республіка”

ЄС – Європейський союз

ЗМІ – Засоби масової інформації

“ЛНР” – “Луганська народна республіка”

МГП – Міжнародне гуманітарне право

МКСМіжнародний кримінальний суд 

МС ООНМіжнародний суд ООН

ОБСЄ – Організація з безпеки і співробітництва в Європі

ООН – Організація Об’єднаних Націй

ОРДЛО – Окремі райони Донецької та Луганської областей

ПАРЄ – Парламентська асамблея Ради Європи

ПП – Перехідне правосуддя

ПР ООН – Програма розвитку Організації Об’єднаних Націй

РСЗВ – Реактивна система залпового вогню

США – Сполучені Штати Америки

ТКГ – Тристороння контактна група з мирного врегулювання ситуації на сході України

ТОТ – Тимчасово окуповані території