Людська безпека «human security»

Людська безпека «human security» (від англ. human – людина, особа, особистість), – концепція, підхід, який визначає безпеку людини як захист «основ людського життя способами, які сприяють розширенню свобод людини і їх здійсненню». Підхід означає орієнтацію безпекових питань з безпеки держави на людину. Підхід захисту людей від криз, викликів в безпековій економічній, екологічній сферах, уникнення та ліквідація загроз. Концепція людської безпеки може бути ширшою ніж ситуація запобігання конфліктам, вона передбачає ефективне управління, доступ до можливостей соціально-економічного розвитку, політики, культури, охорони здоров’я. В 1994 році доповідь ПРО ООН цілком була присвячена безпеці людини, прирівнює безпеку до людей, а не територій, говорить про розвиток, але не про  зброї. введено парадигму сталого  людського розвитку, що охоплює переваги миру. Зокрема,  в такому підході підвищення безпеки людини передбачає: Інвестиції в розвиток людини, а не в зброю; Розширення концепції співробітництва в галузі розвитку таким чином, щоб вона включала всі потоки, а не лише допомогу.  (більш детально тут). Починаючи з 2012 р. «human security» є атрибутом сталого розвитку для ООН ( «Програмі сталого розвитку – 2030»).