Читання 23 червня

Читання дня

Євангеліє

Звідти вийшов Він і прийшов у Свою вітчизну; за Ним йшли учні Його.

Коли настала субота, Він почав учити в синагозі; і багато з тих, хто слухав, дивуючись, говорили: звідки в Нього це? що за премудрість дана Йому, і як діються такі чудеса руками Його?

Чи не тесля Він, син Марії, брат Якова, Іосії, Іуди і Симона? Чи не тут між нами Його сестри? І спокушалися про Нього.

Іісус же сказав їм: не буває пророка без пошани, хіба тільки у вітчизні своїй і у родичів і в домі своїм.

І не міг сотворити там ніякого чуда, тільки зцілив небагатьох недужих, поклавши на них руки.

І дивувався з невір’я їхнього; потім ходив по навколишніх селах і навчав.

І, покликавши дванадцятьох, почав посилати їх по двоє; і дав їм владу над нечистими духами.

І заповідав їм нічого не брати в дорогу, крім одного посоха: ні торбини, ні хліба, ні міді в поясі,

а взуватися в просте взуття і не носити двох одеж.

І сказав їм: коли де увійдете в дім, залишайтеся в ньому, доки не вийдете з того місця.

І коли хто не прийме вас і не послухає вас, виходячи звідти, обтрусіть порох з ніг ваших, в свідчення на них. Істинно кажу вам: відрадніше буде Содому і Гоморрі в день суду, ніж місту тому.

Вони пішли і проповідували покаяння;

виганяли багатьох бісів і багатьох хворих мазали оливою і зціляли.

Цар Ірод, почувши про Іісуса (бо Його ім’я стало відомим), говорив: це Іоанн Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.

Одні говорили: це Ілля, а інші говорили: це пророк, або як один з пророків.

Ірод же, почувши, сказав: це Іоанн, якого я обезглавив; він воскрес з мертвих.

Бо цей Ірод, пославши, взяв Іоанна і ув’язнив його в темницю за Іродіаду, жінку Филипа, брата свого, з якою він одружився.

Бо Іоанн говорив Іродові: не годиться тобі мати жінку брата твого.

Іродіада ж, гніваючись на нього, хотіла вбити його; та не могла.

Бо Ірод боявся Іоанна, знаючи, що він муж праведний і святий, і беріг його; багато що робив, слухаючись його, та із задоволенням слухав його.

Настав зручний день, коли Ірод, святкуючи день свого народження, влаштував бенкет вельможам своїм, тисячоначальникам і старійшинам Галілейським,–

дочка Іродіади увійшла, танцювала і догодила Іродові і тим, що возлежали з ним; цар сказав дівиці: проси в мене, чого хочеш, і дам тобі;

і клявся їй: чого тільки попросиш у мене, дам тобі, навіть до половини мого царства.

Вона вийшла і спитала у матері своєї: чого просити? Та відповіла: голову Іоанна Хрестителя.

Вона відразу ж пішла з поспіхом до царя і просила, кажучи: хочу, щоб ти зараз же дав мені на блюді голову Іоанна Хрестителя.

Цар засмутився, але заради клятви і тих, що возлежали з ним, не захотів відмовити їй.

І негайно, пославши зброєносця, цар звелів принести голову його.

Той пішов, відсік йому голову в темниці, і приніс голову його на блюді, і віддав її дівиці, а дівиця віддала її матері своїй.

Учні його, почувши, прийшли і взяли тіло його, і поклали його у гробі.

І зібрались Апостоли до Іісуса і розповіли Йому все, і що зробили, і чого навчили.

Він сказав їм: підіть ви одні у безлюдне місце і трохи відпочиньте, бо так багато народу приходило і відходило, що їм ніколи було і їсти.

І вирушили в безлюдне місце в човні одні.

Народ побачив, як вони відправлялись, і багато хто впізнав їх; і сходились туди піші з усіх міст, і випередили їх, і зійшлись до Нього.

Іісус, вийшовши, побачив багато людей і змилосердився над ними, бо вони були, як вівці, що не мають пастиря; і почав учити їх багато.

І коли минуло багато часу, учні Його, підійшовши до Нього, казали: місце тут безлюдне, а час уже пізній,–

відпусти їх, щоб вони пішли у навколишні селища та села і купили собі хліба, бо їм нічого їсти.

Він сказав їм у відповідь: ви дайте їм їсти. І сказали Йому: хіба нам піти купити хліба динаріїв на двісті і дати їм їсти?

Але Він спитав у них: скільки у вас є хлібів? підіть і подивіться. Вони, довідавшись, сказали: п’ять хлібів і дві рибини.

Тоді звелів їм розсадити всіх рядами на зеленій траві.

І посідали рядами, по сто і по п’ятдесят.

Він взяв п’ять хлібів і дві рибини, піднявши очі на небо, благословив і розламав хліби і дав учням Своїм, щоб вони роздали їм; і дві рибини поділив на всіх.

І всі їли, і наситились.

І набрали кусків хліба і решток від риб дванадцять повних кошиків.

Було ж тих, що їли хліби, близько п’яти тисяч мужів.

І зразу наказав учням Своїм увійти в човен і переправитись раніше на той бік до Віфсаїди, поки Він відпустить народ.

І, відпустивши їх, пішов на гору помолитись.

Увечері човен був посеред моря, а Він один на землі.

І побачив, як вони терпіли біду у плаванні; бо вітер їм був зустрічний; близько ж четвертої сторожі ночі прийшов до них, ідучи по морю, і хотів минути їх.

Вони ж, побачивши, що Він іде по морю, подумали, що це привид, і закричали.

Бо всі бачили Його і полякались. І зараз же заговорив з ними і сказав їм: підбадьортеся: це Я, не бійтеся!

І увійшов до них у човен; і вітер стих. І вони надзвичайно дивувались в собі,

бо не зрозуміли чуда з хлібами, тому що серце їхнє було скам’яніле.

І, переправившись, прибули в землю Геннісаретську і пристали до берега.

Коли вони вийшли з човна, відразу жителі, впізнавши Його,

оббігли всю околицю ту і почали приносити на постелях недужих туди, де Він, як чутно було, знаходився.

І куди тільки не приходив Він, чи в села, чи в міста, чи в селища, клали недужих на відкритих місцях і просили Його, щоб їм доторкнутись хоч до краю одежі Його; і котрі доторкались до Нього, зцілялись.

 

Євангеліє від Марка,
Глава  6

Апостол

Отож нема нині ніякого осудження тим, котрі в Христі Іісусі живуть не за плоттю, а за духом,

тому що закон духу життя в Христі Іісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.

А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобі плоті гріховної в жертву за гріх і осудив гріх у плоті,

щоб виправдання закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.

Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом,– про духовне.

Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир,

тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, і не можуть.

Тому ті, що живуть за плоттю, Богові угодити не можуть.

Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духу Христового не має, той і не Його.

А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведності.

Якщо ж Дух Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.

Отже, браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю;

бо, коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете.

Бо всі, що Духом Божим ведені, є сини Божі.

Тому що ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страсі, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»

Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі.

А якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христу, коли тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися.

Бо думаю, що нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас.

Бо творіння з надією чекає одкровення синів Божих,

тому що творіння підкорилося суєті не добровільно, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії,

що й саме творіння буде визволене від рабства тлінню на свободу слави дітей Божих.

Бо знаємо, що все творіння сукупно стогне і мучиться донині;

і не тільки воно, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого.

Бо ми спасені в надії. Надія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?

Але, коли надіємось того, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні.

Також і Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними.

А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він піклується за святих з волі Божої.

До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для блага.

Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями.

А кого Він наперед визначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.

Що ж сказати на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?

Той, Котрий Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?

Хто буде звинувачувати вибраних Божих? Бог виправдовує їх.

Хто осуджує? Христос Іісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і ходатайствує за нас.

Хто відлучить нас від любові Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? як написано:

за Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець (приречених) на заколення (Пс. 43,23).

Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.

Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начала, ні Сили, ні теперішнє, ні майбутнє,

ні висота, ні глибина, ні інше яке творіння не може відлучити нас від любові Божої в Христі Іісусі, Господі нашому.

 

Послання до римлян святого апостола Павла,
Глава 8

Старий Заповіт

Господь промовив до Мойсея й Аарона, кажучи: Промовте до ізраїльських синів, кажучи:

– поміж усіх тварин, які живуть на землі, ось тварини, які ви можете їсти: з-поміж усіх тварин кожну тварину, яка має роздвоєне копито й має розділені на дві частини ратиці, і яка відригує жуйку, – тих можете їсти. Лишень не їстимете з них – із тих, які відригують жуйку, та з тих, які мають роздвоєні копита й мають розділені ратиці: верблюда, – бо він відригує жуйку, та не має роздвоєного копита, – тож він для вас нечистий; зайця, – бо він відригує жуйку, та не має роздвоєного копита, – тож він для вас нечистий; дамана, – бо він відригує жуйку, та не має роздвоєного копита, – тож він для вас нечистий; свині, – бо вона має роздвоєне копито й має розділені ратиці копита, та не відригує жуйки, – тож вона для вас нечиста. Не будете їсти їхнього м’яса й не будете торкатися їхньої мертвечини, – вони для вас нечисті.

А ось те, що ви можете їсти з усього, що живе у водах: усе те у водах, у морях та в річках, що в нього є плавники й луска, – те можете їсти. А все те у водах чи в морях та в річках – з-поміж усього, що видають води, з-поміж усіх живих душ, які живуть у воді, – що в нього немає ні плавників, ані луски, – те є гидотою. Нехай воно буде для вас гидотою – не їстимете їхнього м’яса й гидуватимете їхньою мертвечиною. Усе те у водах, що в нього немає плавників та луски, – те для вас є гидотою.

А з птахів гидуватимете оцим – і воно не їстиметься, воно є гидотою: орлом, грифом, морським орлом, коршаком, соколом і подібними до нього; вороною і подібними до неї; страусом, совою, чайкою і подібними до неї, яструбом і подібними до нього; вухатою совою, бакланом, ібісом, лискою, пеліканом, лебедем, чаплею, сивкою і подібними до неї; одудом та кажаном.

Усі плазуючі з крилатих, які пересуваються на чотирьох, – гидота для вас. Однак із плазуючих крилатих, які пересуваються на чотирьох, можете їсти тих, які мають голінки вище рівня своїх лап, щоб ними стрибати по землі. Можете з них їсти оце: личинки сарани і подібне до них, цвіркуна і подібне до нього, сарану і подібне до неї, та коника і подібне до нього. Все ж інше плазуюче з крилатих, що має чотири лапи, є для вас гидотою, і ви ним осквернитеся: кожний, хто доторкнеться до їхньої мертвечини, буде нечистий до вечора, і кожний, хто нестиме їхню мертвечину, нехай випере одяг, – і буде нечистий до вечора.

Те, що серед усіх тварин має роздвоєні копита чи має розділені ратиці, та жуйки не жує, буде для вас нечисте. Кожний, хто доторкнеться до їхньої мертвечини, буде нечистий аж до вечора. З-поміж усіх чотириногих звірів усі ті, що ходять на лапах, будуть для вас нечисті. Кожний, хто доторкнеться до їх мертвечини, буде нечистим до вечора, і хто нестиме їхню мертвечину, нехай випере одяг – і буде нечистим до вечора. Це буде для вас нечисте.

А з плазуючих, які повзають по землі, нечисті будуть для вас оці: ласка, миша, варан, землерийка, хамелеон, гекон, ящірка та кріт. З усіх плазуючих, що живуть на землі, вони будуть для вас нечисті. Кожний, хто доторкнеться до них мертвих, буде нечистим до вечора. Все, на що упало б щось із них, коли вони мертві, буде нечистим – будь-яке знаряддя з дерева, чи тканини, чи шкіри, чи мішковини; кожне знаряддя, що ним здійснюється будь-яке діло, нехай буде замочене у воді, – й воно буде нечистим до вечора, а тоді стане чистим. Кожна глиняна посудина, всередину до якої упало б котресь із них, – те, що було всередині, буде нечисте, а її саму нехай розіб’ють. Всяка їжа, яка їсться, що на неї потрапить вода з такої посудини, буде нечиста. Всякий напій, який п’ється з кожної такої посудини, буде нечистим. Все, що на нього впало б щось із їхньої мертвечини, буде нечистим. Печі й підставки для казанів нехай будуть повалені: вони є нечисті й нехай будуть нечистими для вас. Тільки джерела вод, ставок і водоймище будуть чистими. Хто доторкнеться до їхньої мертвечини, буде нечистим. Якщо щось із їхньої мертвечини впаде на будь-яке посівне насіння, що має засіватися, то воно чисте. Якщо ж на будь-яке насіння проллється вода, і щось з їхньої мертвечини впаде на нього, то воно для вас нечисте. Якщо здохне щось із худоби, що її вам дозволено їсти, то хто доторкнеться до її мертвечини, буде нечистим до вечора. Хто їстиме з її мертвечини, нехай випере одяг – і буде нечистим до вечора. Хто нестиме щось з їхньої мертвечини, нехай випере одяг і помиється водою – і буде нечистим до вечора. Усе плазуюче, що повзає по землі, буде для вас гидотою, не їстиметься. З усіх плазуючих, які повзають по землі, усе, що пересувається на череві, й усе, що завжди переміщається на чотирьох, що має багато ніг, – не їстимете його, бо воно для вас – гидота.

Не чинитимете свої душі огидними через ніяких плазуючих, які повзають по землі, не осквернюватиметеся через них, і не будете ставати через них нечистими. Адже Я є Господь, ваш Бог, – тож і ви будете освячуватися й будете святими, бо святим є Я, Господь, ваш Бог. Не осквернюйте ваших душ ніякими плазуючими, які рухаються по землі. Я є Господь, Який вивів вас із Єгипетської землі, щоб бути для вас Богом. Тож і ви будьте святими, бо святим є Я, Господь.

Такий закон про тварин, про птахів, про всяку душу, що рухається у воді, та всяку душу, що повзає по землі, – щоб розрізняти між собою нечисте й чисте, звірину, яку можна їсти, та звірину, яку не можна їсти.

Третя книга Мойсея Левітів,
Глава 11

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії