Читання дня
Євангеліє
Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,– хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його, – то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
Належало ж Йому проходити через Самарію.
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.
Іісус сказав їй у відповідь: якби ти знала дар Божий і Хто говорить тобі: дай Мені напитись, то ти сама просила б у Нього, і Він дав би тобі води живої.
Говорить Йому жінка: господарю! тобі і зачерпнути нічим, а колодязь глибокий; звідки ж ти маєш воду живу?
Невже ти більший за батька нашого Якова, котрий дав нам колодязь цей, і сам з нього пив, і діти його, і худоба його?
Іісус сказав їй у відповідь: всякий, хто п’є цю воду, знову захоче пити,
а хто питиме воду, яку Я дам йому, той не захоче пити повік; але вода, яку Я дам йому, стане в ньому джерелом води, що тече в життя вічне.
Говорить Йому жінка: господарю! дай мені цієї води, щоб я не хотіла пити і не приходила сюди черпати.
Іісус говорить їй: іди, поклич чоловіка свого і приходь сюди.
Жінка сказала Йому у відповідь: не маю я чоловіка. Говорить їй Іісус: правду ти сказала, що чоловіка не маєш,
бо п’ять чоловіків мала, і той, кого маєш тепер, не чоловік тобі; це ти справедливо сказала.
Жінка говорить Йому: Господи! бачу, що Ти пророк.
Батьки наші поклонялись на цій горі, а ви говорите, що місце, де належить поклонятися, знаходиться в Ієрусалимі.
Іісус говорить їй: повір Мені, що надходить час, коли будете поклонятись Отцеві і не на цій горі, і не в Ієрусалимі.
Ви не знаєте, чому кланяєтесь, а ми знаємо, чому кланяємось, бо спасіння від іудеїв.
Але прийде час і прийшов уже, коли справжні поклонники кланятимуться Отцеві в дусі і істині, бо таких поклонників Отець шукає Собі.
Бог є дух, і ті, що поклоняються Йому, повинні поклонятися в дусі і істині.
Жінка говорить Йому: знаю, що прийде Месія, званий Христос; коли Він прийде, сповістить нам усе.
Іісус сказав їй: це Я, Котрий говорю з тобою.
В цей час прийшли учні Його і здивувалися, що Він розмовляє з жінкою; проте ніхто не сказав: чого Тобі треба? або: про що говориш з нею?
Тоді жінка залишила свій водонос, пішла до міста і сказала людям:
ідіть, побачите Чоловіка, Котрий сказав мені все, що я зробила; чи не Він Христос?
Вони вийшли з міста і пішли до Нього.
Тим часом учні просили Його, кажучи: Равві! їж.
Він же сказав їм: у Мене є їжа, якої ви не знаєте.
Тому учні говорили між собою: хіба хто приніс Йому їсти?
Іісус говорить їм: Моя їжа є творити волю Того, Хто послав Мене, і звершити діло Його.
Чи не кажете ви, що ще чотири місяці, і настануть жнива? А Я говорю вам: зведіть очі ваші і погляньте на ниви, як вони побіліли і готові до жнив.
Хто жне, той одержує нагороду і збирає плід у життя вічне, щоб і сіяч і жнець разом раділи,
бо про це є правдиве слово: один сіє, а інший жне.
Я послав вас жати те, над чим ви не працювали: інші працювали, а ви ввійшли в їхню працю.
І багато самарян з міста того увірували в Нього за словом жінки, яка свідчила, що Він сказав їй все, що вона зробила.
І тому, коли прийшли до Нього самаряни, то просили Його побути в них; і Він пробув там два дні.
І ще більше увірувало в Нього за Його словом.
А жінці тій говорили: вже не за твоїми словами віруємо, бо самі чули і знаємо, що Він істинно Спаситель світу, Христос.
Як минуло ж два дні Він вийшов звідти і пішов до Галілеї,
бо Сам Іісус свідчив, що пророк не має честі у cвоїй вітчизні.
Коли Він прийшов до Галілеї, то галілеяни прийняли Його, побачивши все, що Він зробив в Ієрусалимі під час свята, бо і вони ходили на свято.
Отож Іісус знову прийшов у Кану Галілейську, де перетворив воду на вино. В Капернаумі був царедворець, у якого син був хворий.
Він, почувши, що Іісус прийшов з Іудеї в Галілею, прийшов до Нього і просив Його прийти і зцілити його сина, який був при смерті.
Іісус сказав йому: ви не увіруєте, якщо не побачите знамень і чудес.
Царедворець говорить Йому: Господи! прийди, поки не вмер син мій.
Іісус каже йому: іди, син твій здоровий. Він повірив слову, що сказав йому Іісус, і пішов.
На дорозі зустріли його слуги його і сказали: син твій здоровий.
Він спитав у них: о котрій годині стало йому легше? Йому сказали: вчора о сьомій годині покинула його гарячка.
З цього батько дізнався, що це був той час, коли Іісус сказав йому: син твій здоровий, і увірував сам і весь дім його.
Це вже друге чудо сотворив Іісус, повернувшись з Іудеї в Галілею.
Євангеліє від Іоанна,
Глава 4
Апостол
Один же чоловік, на ім’я Ананія, з жінкою своєю Сапфірою, продавши маєток,
затаїв з ціни, з відома і жінки своєї, а деяку частину приніс і поклав до ніг Апостолів.
А Петро сказав: Ананіє! Навіщо ти попустив сатані вкласти в серце твоє думку сказати неправду Духові Святому і втаїти з ціни за землю?
Чи не твоїм було те, що ти мав, і чи не ти володів тим, що одержав від продажу? Навіщо ти поклав у серці своєму так зробити? Ти сказав неправду не людям, а Богові.
Почувши ці слова, Ананія впав мертвим; і великий страх охопив усіх, хто чув це.
Вставши, юнаки взяли його, винесли і поховали.
Години через три після цього прийшла й жінка його, не знаючи, що сталося.
Петро ж спитав її: скажи мені, чи за стільки ви продали землю? Вона відповіла: так, за стільки.
А Петро сказав їй: що це ви змовилися спокусити Духа Господнього? ось, входять в двері ті, які поховали чоловіка твого; і тебе винесуть.
Раптом вона впала біля ніг його і вмерла. Юнаки, ввійшовши, знайшли її мертвою і, винісши, поховали поряд з чоловіком її.
І великий страх охопив усю церкву і всіх, хто чув про це.
Руками ж Апостолів творилося в народі багато знамень і чудес; і всі однодушно перебували в притворі Соломоновому.
Із сторонніх же ніхто не наважувався приєднатися до них, а народ величав їх.
А віруючих все більше й більше приєднувалось до Господа, багато чоловіків та жінок,
так що недужих виносили на вулиці й клали на постелях та ліжках, щоб хоч тінь Петра, який проходив, осінила кого з них.
До Ієрусалима також сходилось багато народу з навколишніх міст, які приносили хворих та одержимих нечистими духами, і всі зцілялися.
А первосвященник і з ним усі, які належали до єресі саддукейської, сповнились заздрощів,
наклали руки свої на Апостолів і ув’язнили їх у народну темницю.
Ангел же Господній уночі відчинив двері темниці і, вивівши їх, сказав:
ідіть і, ставши в храмі, говоріть до народу всі ці слова життя.
Вони, вислухавши, ввійшли вранці до храму і навчали. А первосвященник і ті, які з ним, прийшовши, скликали синедріон та всіх старійшин із синів Ізраїлевих і послали до темниці привести Апостолів.
Слуги ж, прийшовши, не знайшли їх у темниці і, повернувшись, доповіли,
кажучи: темницю ми знайшли замкненою з усією пильністю, і зі сторожею, яка стояла перед дверима; але, відчинивши, не знайшли в ній нікого.
Почувши ці слова, первосвященник, начальник сторожі та інші первосвященники, не могли зрозуміти, що б це означало.
Але один хтось прийшов і доніс їм, кажучи: ось, мужі, яких ви ув’язнили, стоять у храмі і навчають народ.
Тоді начальник охорони пішов із служителями і привів їх без насильства, бо боялись народу, щоб не побили їх камінням.
Привівши їх, поставили перед синедріоном; і спитав їх первосвященник, кажучи:
чи не суворо ми заборонили вам учити про це ім’я? а ви ось наповнили Ієрусалим вченням вашим і хочете навести на нас кров Чоловіка Того.
Петро ж і Апостоли сказали у відповідь: Богові треба коритися більше, ніж людям.
Бог отців наших воскресив Іісуса, Котрого ви вбили, повісивши на древі.
Бог Своєю десницею возніс Його як Начальника і Спасителя, щоб дати Ізраїлеві покаяння і відпущення гріхів.
Свідки Йому в цьому ми і Дух Святий, Котрого дав Бог тим, хто покоряється Йому.
Вони ж, почувши це, розлютилися й радились убити їх.
Підвівшись у синедріоні, один фарисей, на ім’я Гамаліїл, учитель закону, якого весь народ поважав, наказав вивести Апостолів на короткий час,
а їм сказав: мужі ізраїльські! уважно подумайте про людей цих, що маєте робити з ними.
Бо незадовго перед цим з’явився Февда, видаючи себе за якогось великого, і до ньогоприєдналось близько чотирьохсот чоловік; але його вбито, і всі, хто слухав його, розійшлись і зникли.
Після нього під час перепису з’явився Іуда галілеянин і повів за собою чимало народу; але й він загинув, і всі, хто слухав його, розсипались.
І нині, кажу вам, відступіться від людей цих і облиште їх; бо якщо це починання і це діло – від людей, то воно зруйнується;
а якщо від Бога, то ви не можете знищити його; стережіться, щоб не стати вам і богоборцями.
Вони послухались його; і, покликавши Апостолів, били їх і, заборонивши їм говорити про ім’я Іісуса, відпустили їх.
Вони ж пішли з синедріону, радіючи, що за ім’я Господа Іісуса сподобились зазнати безчестя.
І повсякдень у храмі і по домах не переставали вчити й благовіствувати про Іісуса Христа.
Діяння апостолів,
Глава 5