Читання дня
Євангеліє
Потім Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
І ось, один, на ім’я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
Коли Іісус прийшов на те місце, глянувши, побачив його і сказав йому: Закхею! злізь скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі.
І він швидко зліз і прийняв Його з радістю.
І всі, бачивши те, почали нарікати, що Він зайшов гостити до грішного чоловіка;
Закхей же, вставши, сказав Господу: Господи! половину майна мого я віддам убогим, і, якщо кого скривдив чим, поверну вчетверо.
Іісус сказав йому: нині прийшло спасіння дому цьому, бо і він син Авраамів,
бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.
Коли ж вони слухали це, сказав ще одну притчу; бо Він був недалеко від Ієрусалима, і вони думали, що Царство Боже скоро повинно відкритися.
Отож сказав: один чоловік високого роду вирушав у далеку країну, щоб отримати собі царство і повернутись;
покликавши десять рабів своїх, дав їм десять мин* і сказав їм: пустіть їх в діло, поки я повернусь.
Але громадяни ненавиділи його і відправили слідом за ним посланців, сказавши: не хочемо, щоб він царював над нами.
І коли повернувся, одержавши царство, то звелів покликати до себе тих рабів, яким дав срібло, щоб довідатись, хто що придбав.
Прийшов перший і сказав: господарю! мина твоя принесла десять мин.
І сказав йому: гаразд, добрий рабе! за те, що ти у малому був вірний, візьми управління над десятьма містами.
Прийшов другий і сказав: господарю! мина твоя принесла п’ять мин.
Сказав і цьому: і ти будь над п’ятьма містами.
Прийшов третій і сказав: господарю! ось твоя мина, яку я зберігав, загорнувши в хустину,
бо я боявся тебе, тому що ти чоловік жорстокий: береш, чого не клав, і жнеш, чого не сіяв.
Господар сказав йому: твоїми устами судитиму тебе, лукавий рабе! ти знав, що я чоловік жорстокий, беру, чого не клав, і жну, чого не сіяв;
чому ж ти не віддав срібла мого купцям, щоб я, повернувшись, взяв його з прибутком?
І сказав тим, що там стояли: візьміть у нього мину і дайте тому, що має десять мин.
І сказали йому: господарю! у нього є десять мин.
Кажу ж бо вам, що всякому, хто має, тому дасться; а хто не має, відбереться і те, що має;
а ворогів моїх, які не хотіли, щоб я царював над ними, приведіть сюди і побийте переді мною.
Сказавши це, Іісус пішов далі, підіймаючись до Ієрусалима.
І коли наблизився до Віффагії та Віфанії, до гори, що зветься Єлеонською, послав двох учнів Своїх,
сказавши: підіть до села, що перед вами; увійшовши в нього, знайдете молодого осла, прив’язаного, на якого ніхто з людей ніколи не сідав; відв’язавши його, приведіть.
А коли хто вас спитає: навіщо відв’язуєте? скажіть йому так: він потрібний Господу.
Посланці пішли і знайшли, як Він сказав їм.
Коли ж вони відв’язували молодого осла, то господарі його сказали їм: навіщо відв’язуєте осля?
Вони відповідали: він потрібний Господу.
І привели його до Іісуса, і, накинувши одяг свій на осля, посадили на нього Іісуса.
І коли Він їхав, стелили одяг свій на дорозі.
А коли Він наближався вже до спуску з гори Єлеонської, безліч учнів, радіючи, почали дуже голосно хвалити Бога за всі чудеса, які вони бачили,
кажучи: благословен Цар, грядущий в ім’я Господнє! мир на небесах і слава у вишніх!
І деякі фарисеї з народу сказали Йому: Учителю! заборони учням Твоїм.
Але Він сказав їм у відповідь: Я вам кажу, що коли вони замовкнуть, то каміння заголосить.
І коли наблизився до міста, то, дивлячись на нього, заплакав над ним
і сказав: о, коли б зрозумів ти хоч у цей твій день, що потрібне для твого миру! Але це сховано нині від очей твоїх,
бо прийдуть на тебе дні, коли вороги твої обложать тебе окопами і оточать тебе, і стиснуть тебе звідусіль,
і зруйнують тебе, і поб’ють дітей твоїх у тобі, і не залишать у тобі каменя на камені за те, що ти не зрозумів часу відвідання твого.
І, ввійшовши у храм, почав виганяти тих, що в ньому продавали і купували,
кажучи їм: написано: дім Мій є дім молитви, а ви зробили його вертепом розбійників.
І вчив щодня в храмі. А первосвященники і книжники та старійшини народу шукали погубити Його,
і не знаходили що зробити б з Ним, бо увесь народ невідступно слухав Його.
Євангеліє від Марка,
Глава 19
Апостол
Павел, з волі Божої Апостол Іісуса Христа, і Тимофій брат,
перебуваючим у Колосах святим і вірним браттям у Христі Іісусі:
благодать вам і мир від Бога Отця нашого і Господа Іісуса Христа. Дякуємо Богові і Отцеві Господа нашого Іісуса Христа, завжди молячись за вас,
почувши про віру вашу в Христа Іісуса та про любов до всіх святих,
у надії на уготоване вам на небесах, про що ви раніше чули в правдивому слові благовістя,
яке перебуває у вас, як і у всьому світі, та приносить плід, і зростає, як і між вами, від того дня, коли ви почули і пізнали благодать Божу в істині,
як і навчилися від Єпафраса, улюбленого співпрацівника нашого, вірного для вас служителя Христового,
котрий і сповістив нас про любов вашу в дусі.
Тому і ми з того дня, як почули про це, не перестаємо молитися за вас і просити, щоб ви наповнювались пізнанням волі Його, в усякій премудрості й розумінні духовному,
щоб поводились достойно Бога, у всьому угождаючи Йому, приносячи плід у всякому доброму ділі та зростаючи у пізнанні Бога,
зміцнюючись усякою силою за могутністю слави Його, в усякому терпінні й великодушності з радістю,
дякуючи Богові і Отцеві, Котрий покликав нас до участі в спадщині святих у світлі,
визволив нас від влади темряви і ввів у Царство улюбленого Сина Свого,
у Котрому ми маємо викуплення Кров’ю Його і прощення гріхів,
Котрий є образ Бога невидимого, народжений раніше всякого творіння;
бо Ним створене все, що на небесах і що на землі, видиме і невидиме: чи престоли, чи господства, чи начальства, чи власті,– все Ним і для Нього створено;
і Він є раніш усього, і все Ним стоїть.
І Він є глава тіла Церкви; Він – початок, первісток з мертвих, щоб мати Йому в усьому першість,
бо благоугодно було Отцю, щоб у Ньому була всяка повнота,
і щоб посередництвом Його примирити з Собою все, умиротворивши через Нього, Кров’ю хреста Його, і земне і небесне.
І вас, що були колись відчуженими й ворогами, за схильністю до лихих діл,
нині примирив у тілі Плоті Його, смертю Його, щоб поставити вас святими й непорочними і невинними перед Собою,
коли тільки перебуваєте твердими і непохитними у вірі, і не відпадаєте від надії благовістя, яке ви чули, яке сповіщено всьому творінню піднебесному, якого я, Павел, зробився служителем.
Нині радію в стражданнях моїх за вас і поповнюю недостаток у плоті моїй скорбот Христових за Тіло Його, яке є Церква,
котрої я зробився служителем за домобудівництвом Божим, дорученим мені для вас, щоб виконати слово Боже,
тайну, приховану від віків і родів, нині ж відкриту святим Його,
котрим Бог благоволив показати, яке багатство слави в тайні цій для язичників, яка є Христос у вас, надія слави,
Котрого ми проповідуємо, наставляючи всяку людину та навчаючи всякої премудрості, щоб показати кожну людину досконалою в Христі Іісусі;
для чого я і працюю і подвизаюся силою Його, діючою в мені могутньо.
Послання до колосян святого апостола Павла,
Глава 1
Старий Заповіт
Молитва Ісуса, сина Сираха
Прославлятиму Тебе, Господи, Царю, і хвалитиму Тебе, Бога, мого Спасителя, визнаюся Твоєму Імені,
бо Ти мені став охороною і помічником, і викупив моє тіло від знищення і з пастки язика, що обмовляє, з уст тих, що кують брехню, і перед противниками Ти став помічником, і визволив мене
через безліч милосердя і задля Твого Імені, від пасток тих, що готові пожерти, з руки тих, що шукають мою душу, з безлічі скорбот, які я мав,
від задухи вогню довкола і з‑посеред вогню, де я не запалив,
з глибини лона аду і від нечистого язика, і від неправдивого слова,
і від списа неправедного язика. Моя душа наблизилася аж до смерті, і моє життя було близько до аду внизу.
Мене оточили звідусіль, і не було помічника. Я поглянув на допомогу людей, і не було.
І я згадав Твоє милосердя, Господи, і Твоє добродійство, що від віку, бо Ти вибираєш тих, що Тебе терпеливо очікують, і Ти врятуєш їх з руки ворогів.
І я підняв із землі моє благання, і я помолився за визволення від смерті.
Я прикликав Господа, батька мого Господа, щоб не покинув мене в дні скорботи, безпомічним – у час гордих. Хвалитиму Твоє Ім’я завжди і оспівуватиму в прославлянні.
І моя молитва буде вислухана. Адже Він мене спас із погибелі й визволив мене від поганого часу.
Через це прославлятиму і хвалитиму Тебе, і поблагословлю Господнє Ім’я.
Ще будучи молодшим, раніше, ніж я заблукав, я явно шукав мудрості в моїй молитві.
Перед храмом я молився за неї і аж до кінця шукатиму за нею.
Від цвітіння до дозрівання винограду раділо нею моє серце. Моя нога пішла по рівному, я її досліджував від моєї молодості.
Я дещо нахилив своє вухо, і я прийняв, і знайшов для себе велике напоумлення.
Здобуток був мені в цьому. Я дам славу Тому, Хто дає мені мудрість.
Адже я задумав чинити згідно з нею і приревнував за добром, і не засоромлюся.
Моя душа побивалася за нею, і я був докладний у виконанні закону. Я підняв мої руки вгору, і я роздумував над незнанням її.
Я спрямував мою душу до неї, і я її знайшов в очищенні, придбав я серце з нею від початку. Через це не буду покинутий.
І моє лоно зворушилося, щоб її знайти. Через це я придбав добре майно.
Господь дав мені язика, як мою винагороду, і ним я Його хвалитиму.
Наблизьтеся до мене, не напоумлені, і поселіться в домі напоумлення.
Чому ще маєте ви брак у цьому, і ваші душі сильно спраглі?
Я відкрив мої вуста і сказав: Придбайте її собі без срібла.
Підкладіть вашу шию під ярмо, і нехай ваша душа прийме напоумлення. Вона близько, щоб її знайти.
Гляньте вашими очима, що я трохи потрудився і знайшов собі великий спочинок.
Придбайте напоумлення за велику кількість срібла – і ним придбаєте багато золота.
Нехай зрадіє ваша душа Його милосердям, і не застидаєтеся Його похвалою.
Чиніть ваше діло перед часом, і Він дасть вам винагороду у свій час.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 51.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії