Читання дня
Євангеліє
Коли ж настав ранок, усі первосвященники і старійшини народу зібрали раду на Іісуса, щоб убити Його; і, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пілату, правителю.
Тоді Іуда, зрадник Його, побачивши, що Він засуджений, і, розкаявшись, повернув тридцять срібняків первосвященникам та старійшинам, кажучи: согрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? гляди сам.
І, кинувши срібняки в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
Первосвященники ж, взявши срібняки, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крові.
І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх; тому і називається земля та «землею крові» до цього дня.
Тоді збулося сказане пророком Ієремією, який говорить: і взяли тридцять срібняків, ціну Оціненого, Котрого оцінили сини Ізраїля, і дали їх за землю гончареву, як сказав мені Господь (Зах. 11,12-13).
Іісус же став перед правителем. І спитав Його правитель: Ти Цар Іудейський? Іісус сказав йому: ти говориш.
І коли звинувачували Його первосвященники і старійшини, Він нічого не відповідав.
Тоді говорить Йому Пілат: чи не чуєш, скільки свідчать проти Тебе?
І не відповідав йому ні на жодне слово, так що правитель дуже дивувався.
На свято ж Пасхи правитель мав звичай відпускати народові одного в’язня, якого хотіли.
Був тоді у них відомий в’язень, званий Варавва; отже, коли вони зібрались, Пілат сказав їм: кого хочете, щоб я відпустив вам: Варавву чи Іісуса, названого Христом?
Бо знав, що видали Його через заздрість.
Коли ж він сидів на суддівському місці, жінка його послала йому сказати: не роби нічого Праведникові Тому, бо я багато потерпіла сьогодні у сні через Нього.
Але первосвященники і старійшини підмовили народ просити за Варавву, а Іісуса погубити.
Тоді правитель спитав їх: кого з двох хочете, щоб я відпустив вам? Вони сказали: Варавву.
Пілат говорить їм: що ж мені робити з Іісусом, нареченим Христом? Кажуть йому всі: хай буде розп’ятий.
Правитель сказав: яке ж зло зробив Він? Та вони ще дужче кричали: хай буде розп’ятий.
Пілат, побачивши, що ніщо не допомагає, а неспокій зростає, взяв води і вмив руки перед народом, і сказав: не винний я в крові Праведника Цього; дивіться ви.
Увесь народ, відповідаючи, сказав: кров Його на нас і на дітях наших.
Тоді відпустив їм Варавву, а Іісуса, побивши, віддав на розп’яття.
Тоді воїни правителя, взявши Іісуса в преторію*, зібрали на Нього весь полк і, роздягнувши Його, одягли на Нього багряницю; і, сплівши вінець з терну, поклали Йому на голову, і дали Йому в праву руку тростину; і, стаючи перед Ним на коліна, глузували з Нього, кажучи: радуйся, Царю Іудейський! і плювали на Нього, і, взявши тростину, били Його по голові.
А коли наглумились над Ним, зняли з Нього багряницю, і вдягли Його в одяг Його, і повели Його на розп’яття.
Виходячи, вони зустріли одного киринеянина, на ім’я Симон; і примусили цього нести хрест Його.
І коли прийшли на місце, яке зветься Голгофа, що значить: Лобне місце, дали Йому пити оцет, змішаний з жовчю; і, спробувавши, не хотів пити.
А ті, що розп’яли Його, ділили одяг Його, кидаючи жереб;
і, сидячи, стерегли Його там;
і поставили над головою Його напис вини Його: Цей є Іісус, Цар Іудейський.
Тоді розп’яли з Ним двох розбійників: одного праворуч, а другого ліворуч.
Ті, що проходили мимо, злословили Його, киваючи головами своїми
і кажучи: Ти, Котрий руйнуєш храм і за три дні створюєш! спаси Себе Самого; якщо Ти Син Божий, зійди з хреста.
Так само і первосвященники з книжниками та старійшинами і фарисеями, глузуючи, говорили: інших спасав, а Себе Самого не може спасти; якщо Він Цар Ізраїлів, хай тепер зійде з хреста, і увіруємо в Нього; уповав на Бога; хай тепер порятує Його, якщо Він угодний Йому. Бо Він сказав: Я – Син Божий.
Також і розбійники, розп’яті з Ним, ганьбили Його.
З шостої ж години настала темрява по всій землі до години дев’ятої.
А близько дев’ятої години Іісус викрикнув гучним голосом: Ілі, Ілі! лама савахфані? що значить: Боже Мій, Боже Мій! навіщо Ти Мене залишив?
Деякі з тих, що стояли там, почувши це, говорили: Він кличе Іллю.
І зараз же один з них побіг, взяв губку, наповнив оцтом і, настромивши на тростину, давав Йому пити; а інші говорили: почекай, побачимо, чи прийде Ілля спасти Його.
Іісус же, знову скрикнувши гучним голосом, іспустив дух.
І ось, завіса у храмі роздерлася надвоє, зверху донизу; і земля потряслась; і каміння порозпадалось; і гроби розкрились; і багато тіл померлих святих воскресло і, вийшовши з гробів після воскресіння Його, ввійшли у святе місто і з’явились багатьом.
Сотник же і ті, що стерегли з ним Іісуса, побачивши землетрус і все, що сталося, злякались дуже і говорили: воістину Він був Син Божий.
Там були також і дивились здалеку багато жінок, які йшли за Іісусом з Галілеї, служачи Йому; між ними були Марія Магдалина і Марія, мати Якова та Іосії, і мати синів Зеведеєвих.
Коли ж настав вечір, прийшов багатий чоловік з Аримафеї, на ім’я Йосиф, який також вчився в Іісуса; він, прийшовши до Пілата, просив тіла Іісусового. Тоді Пілат звелів віддати тіло; і, взявши тіло, Йосиф обвив Його чистою плащаницею* і поклав Його в новому своєму гробі, який він витесав у скелі; і, приваливши великий камінь до дверей гробу, відійшов.
Була ж там Марія Магдалина і інша Марія, які сиділи проти гробу.
На другий день, що після п’ятниці, зійшлись первосвященники і фарисеї до Пілата і говорили: правителю! ми згадали, що той обманщик, коли ще був живий, сказав: через три дні воскресну; отож звели охороняти гроб до третього дня, щоб учні Його, прийшовши вночі, не вкрали Його і не сказали народові: воскрес з мертвих; і буде останній обман гірший від першого.
Пілат сказав їм: маєте сторожу; підіть, охороняйте, як знаєте.
Вони пішли і поставили біля гробу сторожу і наклали на камінь печать.
Євангеліє від Матфея
Глава 27
Апостол
Не хочу, браття, щоб ви не знали, що отці наші всі були під хмарою і всі пройшли крізь море;
і всі хрестилися в Мойсея в хмарі і в морі;
і всі споживали ту саму духовну їжу;
і всі пили те саме духовне пиття, бо пили із духовного грядущого каменя; камінь же був Христос.
Та не про багатьох з них благоволив Бог, тому вони загинули в пустині.
А це були образи для нас, щоб ми не були похотливі до злого, як були похотливі вони.
Не будьте також ідолопоклонниками, як деякі з них, про яких написано: люди сіли їсти й пити, і встали, щоб грати (Вих. 32,6).
Не станемо чинити блуду, як деякі з них блудодіяли, і загинуло їх одного дня двадцять три тисячі (Чис. 25,1,9).
Не будемо спокушати Христа, як деякі з них спокушали, і загинули від змій (Чис. 21,6).
Не нарікайте, як деякі з них нарікали, і загинули від губителя (Чис. 14,37).
Усе це сталося з ними як образ, а написано для повчання нам, які досягли останніх віків.
Тому, хто думає, що він стоїть, хай бережеться, щоб не впасти.
Вас спіткала спокуса не інша, тільки людська; і вірний Бог, Котрий не попустить вам, щоб ви були спокушені над силу, але в час спокушування дасть і полегшення, щоб ви могли перенести.
Отже, улюблені мої, уникайте ідолослужіння.
Я кажу вам як розумним: самі розсудіть те, про що говорю.
Чаша благословіння, яку ми благословляємо, чи не є приєднання Крові Христової? Хліб, який ми переломлюємо, чи не є приєднання Тіла Христового?
Один хліб, і нас багато одне тіло; бо всі причащаємось від одного хліба.
Погляньте на Ізраїля по плоті: ті, що їдять жертви, чи не учасники жертовника?
Що ж я кажу? Чи те, що ідол є щось, або жертва ідольська щонебудь значить?
Ні, але що язичники, приносячи жертви, приносять бісам, а не Богові. А я не хочу, щоб ви єдналися з бісами.
Не можете пити чашу Господню і чашу бісівську; не можете бути учасниками трапези Господньої і трапези бісівської.
Чи посміємо ми гнівити Господа? Хіба ми сильніші за Нього?
Усе мені дозволено, та не все на користь; усе мені дозволено, та не все повчає.
Хай ніхто не шукає для себе, але кожний для ближнього.
Усе, що продається на торгу, їжте, не вагаючись, для спокою совісті;
бо Господня земля і те, що наповнює її (Пс. 23,1).
Якщо хтось з невірних запросить вас, і ви захочете піти, то все, що дадуть вам, їжте без найменшого вагання, для спокою совісті.
Але якщо хтось скаже вам: це ідоложертовне,– то не їжте заради того, хто сказав вам і заради совісті. Бо Господня земля і те, що наповнює її.
А совість маю на увазі не свою, а іншого; бо для чого моїй свободі бути судимою чужою совістю?
Якщо я з вдячністю вживаю їжу, то навіщо мене зневажати за те, за що я дякую?
Отже, чи ви їсте, чи п’єте, чи щось інше робите, все робіть на славу Божу.
Не подавайте спокуси ні іудеям, ні еллінам, ні церкві Божій,
тому що і я догоджаю всім у всьому, шукаючи не своєї користі, а користі багатьох, щоб вони спаслися.
Перше послання до корінфян святого апостола Павла
Глава 10
Старий Заповіт
Не чини зла, і хай тебе не захопить зло.
Відступи від неправедного, і він відхилиться від тебе.
Не сій на борознах неправедності й не пожнеш їх усемеро.
Не шукай у Господа володіти, ні в царя – сидіння слави.
Не виправдовуйся перед Господом і не мудруй перед царем.
Не шукай стати суддею, не будеш в силі забрати неправедність. Щоби часом ти не боявся обличчя сильного і не поклав ти спотикання у твоїй простоті.
Не гріши проти міської громади і не звалишся в юрбі.
Не зв’яжеш двічі гріх, бо в першому не будеш невинним.
Не говори: Він погляне на безліч моїх дарів, і коли я принесу Всевишньому Богові, Він прийме!
Не знемагай у твоїй молитві й не оминай чинити милостиню.
Не висміюй чоловіка, що є в гіркоті його душі. Адже є Той, Хто впокорює і підносить.
Не ори неправди проти твого брата і не чини такого другові.
Не бажай брехати всякою брехнею, бо такий учинок не на добро.
Не провадь балачки в безлічі старців і не повтори слово у твоїй просьбі.
Не зненавидь тяжку працю і рільництво, створене Всевишнім.
Не прирахуй себе до значної кількості грішних, пам’ятай, що лють не бариться.
Присмири сильно твою душу, бо помста безбожних – вогонь і черв’як.
Не зміни друга задля незгоди і правдивого брата за золото Суфіра.
Не втрать мудру і добру жінку, бо її милість – понад золото.
Не чини зла слузі, що працює по правді, ані найманцю, що вкладає свою душу.
Нехай твоя душа полюбить розумного раба, не позбавиш його свободи.
Є в тебе худоба? Наглядай за нею. І якщо є тобі користь, нехай залишиться в тебе.
Є в тебе діти? Настановляй їх і з молодості нахиляй їхню шию.
Є в тебе дочки? Дбай за їхнє тіло і не роби радісним до них твоє обличчя.
Віддай дочку, і будеш тим, хто звершив велике діло, і даруй її розумному чоловікові.
Є в тебе жінка по душі? Не проганяй її. А зненавидженій себе не довіряй.
Усім серцем прослав твого батька і не забудь болі матері.
Згадай, що через них ти народився, і як їм віддаси те, що вони тобі дали?
Усією твоєю душею шануй Господа і поважай Його священиків.
Усією силою полюби Того, Хто тебе створив, і не залиши Його слуг.
Бійся Господа, прослав священика і дай йому частку, як тобі й заповідано, перший плід і за переступ, дар лопаток, жертву освячення і перший плід святих.
До бідного простягни свою руку, щоб твоє благословення було досконалим.
Милість дарування перед усяким живим, і над мертвим не затримаєш милості.
Не відступай від тих, що плачуть, і ридай з тими, що ридають.
Не лінуйся відвідати хворого, бо такими будеш люблений.
У всіх твоїх словах пам’ятай про останнє і не згрішиш навіки.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 7.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії