Читання дня
Євангеліє
Коли ж Він зійшов з гори, слідом за Ним пішло багато народу.
І ось підійшов прокажений і, кланяючись Йому, сказав: Господи! коли хочеш, можеш очистити мене.
Іісус, простягши руку, доторкнувся до нього і сказав: хочу, очисться. І він у ту ж мить очистився від прокази.
І говорить йому Іісус: гляди ж, нікому не розказуй, але піди, покажися священникові і принеси дар, який повелів Мойсей, на свідчення їм.
Коли ж увійшов Іісус у Капернаум, підійшов до Нього сотник і благав Його:
Господи! слуга мій вдома лежить розслаблений і тяжко страждає.
Іісус говорить йому: Я прийду і зцілю його.
Сотник же, відповідаючи, сказав: Господи! я недостойний, щоб Ти увійшов під покрівлю мою, але промов тільки слово, і видужає слуга мій;
бо я і підвладна людина, але, маючи під собою воїнів, кажу одному: «іди», і йде; і другому: «прийди», і приходить; і слузі моєму: «зроби це», і зробить.
Почувши це, Іісус здивувався і сказав тим, що йшли за Ним: істинно кажу вам, і в Ізраїлі не знайшов Я такої віри.
Кажу ж вам, що багато прийдуть від сходу й заходу і возляжуть з Авраамом, Ісааком і Яковом у Царстві Небесному;
а сини царства вигнані будуть у тьму безпросвітню: там буде плач і скрегіт зубів.
І сказав Іісус сотникові: іди, і як вірив ти, хай буде тобі. І одужав слуга його в ту ж мить.
Прийшовши до Петрового дому, Іісус побачив тещу його, що лежала в гарячці, і доторкнувся до руки її, і гарячка покинула її; і вона встала і служила їм.
Коли ж настав вечір, привели до Нього багато біснуватих, і Він вигнав духів словом і зцілив усіх недужих, щоб справдилося сказане пророком Ісаією, який говорить: Він взяв на Себе недуги наші і поніс хвороби (Іс. 53,4).
А як побачив Іісус довкола Себе багато народу, звелів учням відпливти на другий бік.
Тоді один книжник, підійшовши, сказав Йому: Учителю! я піду за Тобою, куди б Ти не пішов.
І каже йому Іісус: лисиці мають нори і птахи небесні – гнізда, а Син Людський не має де голову прихилити.
Інший же з учнів Його сказав Йому: Господи! дозволь мені спершу піти і поховати батька мого.
Але Іісус сказав йому: іди за Мною, і залиши мертвим ховати своїх мерців.
І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
А далеко від них паслося велике стадо свиней.
І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.
Євангеліє від Матфея
Глава 8
Апостол
Отож нема нині ніякого осудження тим, котрі в Христі Іісусі живуть не за плоттю, а за духом, тому що закон духу життя в Христі Іісусі звільнив мене від закону гріха і смерті.
А як закон, ослаблений плоттю, був безсилий, то Бог послав Сина Свого в подобі плоті гріховної в жертву за гріх і осудив гріх у плоті, щоб виправдання закону здійснилося в нас, які живуть не за плоттю, а за духом.
Бо ті, що живуть за плоттю, думають про тілесне, а ті, що живуть за духом,– про духовне.
Помисли плотські є смерть, а помисли духовні – життя і мир, тому що помисли плотські є ворожнеча проти Бога; бо законові Божому не підкоряються, і не можуть.
Тому ті, що живуть за плоттю, Богові угодити не можуть.
Але ви не за плоттю живете, а за духом, якщо тільки Дух Божий живе у вас. Коли ж хто Духу Христового не має, той і не Його.
А коли Христос у вас, то тіло мертве для гріха, але дух живий для праведності.
Якщо ж Дух Того, Хто воскресив з мертвих Іісуса, живе у вас, то Той, Хто воскресив Христа з мертвих, оживить і ваші смертні тіла Духом Своїм, Який живе у вас.
Отже, браття, ми не боржники плоті, щоб жити за плоттю;
бо, коли живете за плоттю, то помрете, а коли духом умертвляєте діла плотські, то живі будете.
Бо всі, що Духом Божим ведені, є сини Божі.
Тому що ви не прийняли духа рабства, щоб знову жити в страсі, але прийняли Духа усиновлення, Яким кличемо: «Авва, Отче!»
Цей самий Дух свідчить духові нашому, що ми – діти Божі.
А якщо діти, то і спадкоємці, спадкоємці Божі, співспадкоємці ж Христу, коли тільки з Ним страждаємо, щоб з Ним і прославитися.
Бо думаю, що нинішні тимчасові страждання нічого не варті порівняно з тією славою, яка відкриється в нас.
Бо творіння з надією чекає одкровення синів Божих, тому що творіння підкорилося суєті не добровільно, а з волі Того, Хто його підкорив, у надії, що й саме творіння буде визволене від рабства тлінню на свободу слави дітей Божих.
Бо знаємо, що все творіння сукупно стогне і мучиться донині; і не тільки воно, але й ми самі, маючи початок Духа, і ми в собі стогнемо, чекаючи усиновлення, відкуплення тіла нашого.
Бо ми спасені в надії. Надія ж, коли бачить, не є надією; бо коли хто бачить, то чого йому і надіятися?
Але, коли надіємось того, чого не бачимо, тоді чекаємо в терпінні.
Також і Дух підкріплює нас у немочах наших: бо ми не знаємо, про що молитися як слід, але Сам Дух просить за нас зітханнями невимовними.
А Той, Хто випробовує серця, знає, яка думка в Духа, тому що Він піклується за святих з волі Божої.
До того знаємо, що тим, які люблять Бога, покликаним з Його волі, усе сприяє для блага.
Бо кого Він передбачив, тим і наперед визначив бути подібними до образу Сина Свого, щоб Він був первородним між багатьма браттями.
А кого Він наперед визначив, тих і покликав; а кого покликав, тих і виправдав; а кого виправдав, тих і прославив.
Що ж сказати на це? Якщо Бог за нас, хто проти нас?
Той, Котрий Сина Свого не пощадив, а видав Його за всіх нас, як з Ним не дарує нам і всього?
Хто буде звинувачувати вибраних Божих? Бог виправдовує їх.
Хто осуджує? Христос Іісус помер, але й воскрес: Він і праворуч Бога, Він і ходатайствує за нас.
Хто відлучить нас від любові Божої: скорбота, чи утиски, чи гоніння, чи голод, чи нагота, або небезпека, чи меч? як написано: за Тебе умертвляють нас кожен день; вважають нас за овець (приречених) на заколення (Пс. 43,23).
Але все це переборюємо силою Того, Хто полюбив нас.
Бо я впевнений, що ні смерть, ні життя, ні Ангели, ні Начала, ні Сили, ні теперішнє, ні майбутнє, ні висота, ні глибина, ні інше яке творіння не може відлучити нас від любові Божої в Христі Іісусі, Господі нашому.
Послання до римлян святого апостола Павла
Глава 8
Старий Заповіт
Вона могутньо простягається від краю до краю і всім добре провадить.
Її я полюбив і шукав від моєї молодості, і я шукав привести собі за дружину, і я став любителем її краси.
Вона прославляє благородність, маючи співжиття з Богом, і її полюбив Володар усіх.
Адже вона – та, що вводить до таємниці Божого пізнання, і та, що вибирає Його діла.
Якщо ж багатство жадають придбати в житті, то що багатше мудрості, яка все робить?
Якщо ж розумність робить, то хто з тих, що є, від неї є більшим художником?
І якщо хтось любить праведність, то її труди є чеснотами. Бо вона навчає поміркованості, розумності, праведності та мужності, від яких у житті ніщо не є кращим для людей.
І якщо хтось бажає великої досвідченості, то вона знає давнє і відгадує майбутнє, вона знає красномовні вислови і розв’язки загадок, передбачає знаки і дива, події пір і часів.
Отже, я розсудив її привести до співжиття, знаючи, що вона мені буде порадником добра і порадою в турботах і смутку.
Через неї я, молодий, матиму славу в народах і честь у старців.
Гострим знайдуся на суді й на виду сильних буду гідним подиву.
Коли я мовчатиму, вони стерплять, коли я говоритиму, сприймуть, і коли я довго говоритиму, вони покладуть руку на свої вуста.
Через неї я матиму безсмертя і залишу вічну пам’ять тим, що зі мною.
Розставлю народи, і мені народи підкоряться.
Злякаються мене ті страшні тирани, що чують, між багатьма з’явлюся добрим і мужнім у війні.
Увійшовши до мого дому, спочину з нею. Адже перебування з нею не має гіркоти, а співжиття з нею – болю, але веселість і радість.
Роздумуючи в собі над цим і розмірковуючи у своєму серці, що безсмертя є в роді мудрості, і в її дружбі – добра радість, і в трудах її рук – нескінчене багатство і розумність у вправлянні бесіди з нею, і добра слава в спілкуванні її слів, я обходив, шукаючи, щоб її взяти до себе.
А я був розумний раб, і одержав я добру душу, радше ж, бувши добрим, я прийшов у не осквернене тіло.
А знаючи, що не інакше стану власником, хіба що Бог дасть, і це через неї розумність знати, чия милість, я помолився до Господа, благав Його і сказав з усього мого серця.
Книга премудрості Соломона, глава 8.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії