Євангеліє
І коли увійшов Він у човен, за Ним пішли учні Його.
І ось, піднялись хвилі великі на морі, аж човен покривало хвилями; а Він спав.
Тоді учні Його, підійшовши до Нього, розбудили Його і сказали: Господи! рятуй нас, гинемо.
І говорить їм: чого ви такі боязкі, маловірні? Потім, вставши, заборонив вітрам і морю, і настала велика тиша.
Люди ж, дивуючись, говорили: хто це, що і вітри і море підкоряються Йому?
Євангеліє від Матфея
Глава 8, вірші 23 – 27
Апостол
Бо коли, будучи ворогами, ми примирилися з Богом смертю Сина Його, то тим більше, примирившись, спасемося життям Його.
І не досить цього, але і хвалимось Богом через Господа нашого Іісуса Христа, через Котрого ми одержали нині примирення.
Тому, як через одного чоловіка гріх увійшов у світ, і з гріхом смерть, так і смерть перейшла на всіх людей, бо в ньому всі согрішили.
Бо і до закону гріх був у світі; але гріх не вміняється, коли нема закону.
Однак смерть панувала від Адама до Мойсея і над тими, що не согрішили подібно до злочину Адама, який є образ майбутнього.
Та з даром благодаті не так, як із злочином. Бо коли через злочин одного багато зазнали смерті, то тим більше благодать Божа і дар по благодаті одного Чоловіка, Іісуса Христа, щедро вилились на багатьох.
І дар не як суд за одного, що согрішив; бо суд за один злочин – до осудження, а дар благодаті – до виправдання від багатьох злочинів.
Послання до римлян святого апостола Павла
Глава 5, вірші 10 – 16
Старий Заповіт
І пророк Ілля встав, як вогонь, і його слово запалало, як світильник.
Він навів на них голод, і своєю ревністю вчинив їх малими.
Господнім словом він затримав небо, і так звів тричі вогонь.
Який прославлений ти у твоїх дивовижних ділах, Ілле! І хто похвалиться, подібно до тебе?
Ти, що підняв мертвого зі смерті й аду словомВсевишнього!
Що зводиш царів у погибель і славних з їхнього ліжка.
Що почув на Синаї картання і на Хориві присуди відплати.
Що помазав царів на помсту і пророків на спадкоємців після себе.
Що піднявся у вихрі вогню на колісниці вогняних коней.
Про якого записано, що він готовий у часі спинити гнів перед люттю, щоб повернути серце батька до сина і поставити племена Якову.
Блаженні ті, що тебе бачать, і ті, що прикрашені любов’ю. Бо й ми безсумнівно будемо жити.
Ілля, це він був покритий у вихрі, і Елісей наповнився його духом. І в його дні він не був зрушений володарем, і ніхто його не здолав.
Усяке слово не перейшло попри нього, і коли він заснув, його тіло пророкувало.
Він зробив знаки у своєму житті й у смерті дивовижні його діла.
У всіх цих народ не розкаявся, і вони не відступили від своїх гріхів, аж доки не були забрані полоненими з їхньої землі і не були розсіяні по всій землі.
Тож залишився малий народ і володар у домі Давида. А деякі з них чинили добре, а деякі помножили гріхи.
Езекія укріпив своє місто і провів у середину до нього воду, викопав залізом нетесаний камінь і збудував басейни для води.
У його дні прийшов Сеннахирім і послав Рапсака, і відійшов. І він підняв свою руку проти Сіону і звеличився у своїй гордості.
Тоді захиталися серця та їхні руки, і вони зазнали біль, як ті, що в родах.
І прикликали милосердного Господа, простягнувши до Нього свої руки. І Святий з неба скоро їх вислухав, і визволив їх рукою Ісаї.
Він побив табір ассирійців, – Його ангел побив їх.
Бо Езекія зробив миле Господу та укріпився в дорогах Давида, його батька, які заповів великий і вірний пророк Ісая у своєму видінні.
У його дні сонце повернулося назад, і Він додав життя цареві.
Великим духом він побачив останнє і потішив тих, що вірили в Сіон.
Аж до віку показав майбутнє і сховане – раніше, ніж воно прийшло.
Книга премудрості Ісуса, сина Сираха, глава 48.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії