Читання дня
Євангеліє
Довелось Йому в суботу ввійти в дім одного з начальників фарисейських вкусити хліба, і вони стежили за Ним.
І ось став перед Ним чоловік, який страждав водяною хворобою.
Тоді Іісус запитав законників і фарисеїв: чи дозволено зціляти в суботу?
Вони мовчали. А Він, доторкнувшись, зцілив його і відпустив.
При цьому сказав їм: якщо у кого з вас осел або віл упаде в колодязь, чи не зразу ж витягнете його і в суботу?
І не змогли відповісти Йому на це.
Помічаючи ж, як запрошені вибирали перші місця, сказав їм притчу:
коли будеш запрошений ким на весілля, не сідай на перше місце, щоб не знайшовся хто між запрошеними поважніший за тебе,
і щоб той, хто запросив тебе і його, підійшовши, не сказав тобі: поступися цьому місцем, і тоді доведеться тобі з соромом зайняти останнє місце.
Але коли будеш запрошений, то, прийшовши, сідай на останнє місце, щоб той, хто запросив тебе, підійшовши, сказав: друже! пересядь вище; тоді буде тобі честь перед тими, хто сидить з тобою,
бо всякий, хто сам себе високо ставить, буде принижений, а хто принижує себе, піднесеться.
Сказав же і тому, хто запросив Його: коли робиш обід або вечерю, не клич друзів твоїх, ні братів твоїх, ні родичів твоїх, ні сусідів багатих, щоб і вони тебе колись не запросили, і не одержав ти відплати.
Але, коли робиш гостину, клич убогих, калік, кривих, сліпих,
і блаженний будеш, що вони не мають чим віддати тобі; бо віддасться тобі у воскресіння праведних.
Почувши це, один з тих, що возлежали з Ним, сказав Йому: блаженний, хто вкусить хліба у Царстві Божому!
Він же сказав йому: один чоловік справив велику вечерю і запросив багатьох,
і коли настав час вечері, послав раба свого сказати запрошеним: ідіть, бо все вже готове.
І почали всі, ніби змовившись, вибачатися. Перший сказав йому: я купив землю і мені треба піти і оглянути її; прошу тебе, вибач мені.
Другий сказав: я купив п’ять пар волів і йду випробувати їх; прошу тебе, вибач мені.
Третій сказав: я оженився і через те не можу прийти.
І, повернувшись, раб той розказав про це господареві своєму. Тоді, розгнівавшись, господар дому сказав рабові своєму: піди швидше на вулиці й провулки міста і приведи сюди вбогих, калік, сліпих і кривих.
І сказав раб: господарю! зроблено, як ти звелів, і ще є місце.
Господар сказав рабові: піди на дороги і загорожі і умовляй прийти, щоб наповнився дім мій.
Бо кажу вам, що ніхто з тих запрошених не покуштує моєї вечері, бо багато званних, та мало вибраних.
З Ним ішло багато народу; і, обернувшись, Він сказав їм:
коли хто приходить до Мене і не зненавидить батька свого і матері, жінки і дітей, братів і сестер, та ще й життя свого, той не може бути Моїм учнем;
і хто не несе хреста свого і йде за Мною, той не може бути Моїм учнем.
Бо хто з вас, бажаючи будувати башту, не сяде спершу і не обчислить витрат, чи має він, що потрібне для її будівництва,
щоб, коли закладе основу і не зможе закінчити, усі, хто побачить, не почали сміятися з нього,
кажучи: цей чоловік почав будувати, та не зміг закінчити?
Або який цар, ідучи на війну проти іншого царя, не сяде і не порадиться спершу, чи зможе він з десятьма тисячами стати проти того, хто йде на нього з двадцятьма тисячами?
Якщо ж ні, то поки той ще далеко, він пошле до нього посольство просити про мир.
Так і кожний з вас, хто не відречеться від усього, що має, не може бути Моїм учнем.
Сіль – добра річ; але якщо сіль втратить силу, то чим виправити її?
Ні в землю, ні на гній не годиться; геть викидають її. Хто має вуха слухати, хай слухає!
Євангеліє від Луки,
Глава 14
Апостол
Щодо милостині для святих, то робіть так, як я встановив у церквах Галатійських.
У перший день тижня кожен з вас хай відкладає в себе і зберігає, скільки має змоги, щоб не збирати, коли я прийду.
Коли ж прийду, то, котрих ви виберете, тих пошлю з листами доставити милостиню в Ієрусалим.
Якщо ж буде пристойно і мені піти, то вони підуть зі мною.
Я прийду до вас, коли пройду Македонію; бо я йду через Македонію.
У вас же, можливо, поживу або й перезимую, щоб ви мене провели, куди піду.
Бо не хочу тепер бачитись з вами мимохідь, а сподіваюсь деякий час пробути у вас, коли дозволить Господь.
В Єфесі ж я пробуду до П’ятидесятниці,
бо для мене відкриті великі й широкі двері, і противників багато.
Якщо прийде до вас Тимофій, глядіть, щоб він був у вас у безпеці; бо він робить діло Господнє, як і я.
Тому хай ніхто не зневажає його, але проводіть його з миром, щоб він прийшов до мене; бо я чекаю на нього з браттями.
Що ж до брата Аполлоса, я дуже просив його, щоб він з браттями пішов до вас; та він ніяк не хотів іти тепер, а прийде при нагоді.
Пильнуйте, стійте у вірі, будьте мужні, тверді.
Все у вас хай буде з любов’ю.
Благаю вас, браття (ви знаєте сім’ю Стефанову, що вона є початок Ахаії, і що вони присвятили себе на служіння святим),
будьте і ви шанобливі до таких і до всякого, хто допомагає і трудиться.
Я радий приходу Стефана, Фортуната і Ахаїка; вони замінили відсутність вашу,
бо вони заспокоїли мій і ваш дух. Шануйте таких.
Вітають вас церкви Асійські; щиро вітають вас у Господі Акіла і Прискілла разом з домашньою їх церквою.
Вітають вас усі браття. Вітайте один одного святим цілуванням.
Моє, Павлове, вітання власноручно.
Хто не любить Господа Іісуса Христа,– анафема, маранафа*.
Благодать Господа нашого Іісуса Христа з вами,
і любов моя з усіма вами в Христі Іісусі. Амінь.
Перше послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 16
Старий Заповіт
І звернувся Господь до Мойсея, кажучи: Пошли людей, хай оглянуть Ханаанську землю, яку Я даю у володіння ізраїльським синам! Пошли по одному чоловікові з племені, за їхніми родами по батьківській лінії, кожний з них – князь. І за Господнім словом Мойсей послав їх з пустелі Фаран. Усі ці чоловіки – князі ізраїльських синів. Ось їхні імена. З племені Рувима – Саму, син Закхура. З племені Симеона – Сафат, син Урія/ Сурі. З племені Юди – Халев, син Єфонне. З племені Іссахара – Іґаал, син Йосипа. З племені Єфрема – Авсія, син Навина. З племені Веніамина – Фалті, син Рафуя. З племені Завулона – Ґудіїл, син Судія. З племені Йосипа, зі синів Манасії, – Ґадді, син Сусія. З племені Дана – Аміїл, син Ґамалія. З племені Асира – Сатур, син Михаїла. З племені Нефталима – Наві, син Явія. З племені Ґада – Ґудіїл, син Макхія. Це – імена людей, яких Мойсей послав оглядати землю. А Авсія, сина Навина, Мойсей назвав Ісусом. Мойсей послав їх оглянути Ханаанську землю і сказав їм: Підіть цією пустелею і вийдіть на гору. Огляньте землю, якою вона є, і народ, який проживає на ній: чи сильний він, чи слабий, чи є малий кількісно, чи численний. І яка земля, на котрій він проживає: хороша чи погана. І які міста, в котрих він живе: чи оточені мурами, чи без мурів. І яка земля: чи родюча, чи запущена, чи є на ній дерева, чи ні. І наважтеся взяти дещо з плодів землі. А пора була – перші дні весни, початок дозрівання винограду. Тож вони пішли і оглянули землю від пустелі Сін аж до Раава, що в напрямку до Емату. Далі пішли пустелею, і дійшли аж до Хеврона, а там – Ахіман, Сесі й Теламін, роди Енака. А Хеврон був збудований за сім років перед Таніном єгипетським. Вони зайшли аж до Долини грона, і оглянули її. І там вони відсікли гілку, а на ній – одне гроно винограду – таке, що несли його на жердині, – та дещо з гранат і смокв. Тож те місце назвали Долиною грона – через гроно, яке зрубали там ізраїльські сини. Через сорок днів, оглянувши землю, вони звідти повернулися. Подорожуючи, вони прийшли до Мойсея та Аарона і до всієї громади ізраїльських синів у пустелі Фаран-Кадис. Їм і всій громаді вони принесли звіт, і показали плоди землі. Вони розповідали йому і казали: Ми пішли в землю, в яку ти нас послав, в землю, що тече молоком і медом, а це – її плід. Але народ, який там живе, – відважний, а міста – укріплені, обнесені муром і дуже великі. І ми знайшли там рід Енака. А на землі, що на півдні, живе Амалик; хети і евейці, євусейці і аморейці мешкають у гірських околицях, а ханаанці проживають біля моря та біля Йорданської ріки. Халев же втихомирив народ перед Мойсеєм і сказав йому: Ні! Але ми обов’язково підемоe та успадкуємо її, бо ми сильні, здатні побороти їх! Та чоловіки, які ходили з ним, сказали: Не виходьмо, бо ніяк не зможемо виступити проти цього народу, оскільки він значно сильніший за нас! Тож вони рознесли між ізраїльськими синами страшну уяву про землю, котру оглядали, говорячи: Земля, яку ми ходили оглядати, – це земля, що поглинає тих, хто живе на ній. Кожний народ, який ми там бачили, – люди дуже високі. Там ми бачили велетнів! А ми були перед ними, наче сарана. І такими були ми перед ними.
Четверта книга Мойсея Числа,
Глава 13
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії