Читання 5 червня

Читання дня

Євангеліє

Коли Іісус скінчив слова ці, то вийшов з Галілеї і прийшов у землі Іудейські, Заіорданською стороною.

За Ним пішло багато людей, і Він зцілив їх там.

І приступили до Нього фарисеї і, спокушаючи Його, говорили Йому: чи за всяку провину дозволено чоловікові розводитися з жінкою своєю?

Він сказав їм у відповідь: чи не читали ви, що Той, Хто створив, на початку чоловіка і жінку створив їх? (Бут. 1,27).

І сказав: тому залишить чоловік батька свого і матір і приліпиться до жінки своєї, і будуть обоє єдиною плоттю (Бут. 2,24).

Тож вони вже не двоє, а плоть єдина. Отже, що Бог поєднав, того людина хай не розлучає.

Вони кажуть Йому: чому ж Мойсей заповідав давати розвідний лист і розводитися з нею?

Він говорить їм: Мойсей через жорстокосердість вашу дозволив вам розводитися з жінками вашими; а спочатку не було так;

Я ж кажу вам: хто розведеться з жінкою своєю не з вини перелюбу і візьме шлюб з другою, той перелюбствує; і хто одружиться з розведеною, той перелюбствує.

Учні Його говорять Йому: якщо така повинність чоловіка перед жінкою, то краще не одружуватись.

Він же сказав їм: не всі сприймають це слово, а кому дано, бо є скопці, що з утроби матерньої народились такими; і є скопці, які оскоплені від людей; і є скопці, котрі самі себе зробили скопцями заради Царства Небесного. Хто може вмістити, хай вмістить.

Тоді привели до Нього дітей, щоб Він поклав на них руки і помолився; учні ж не дозволяли їм.

Але Іісус сказав: пустіть дітей і не забороняйте їм приходити до Мене, бо таких є Царство Небесне.

І, поклавши на них руки, пішов звідти.

16 І ось, хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю благий! що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?

Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуй заповідей.

Говорить Йому: яких? Іісус же сказав: не вбивай; не перелюбствуй; не кради; не лжесвідчи; шануй батька й матір; і: люби ближнього твого, як самого себе (Вих. 20,13–16; Лев. 19,18).

Юнак говорить Йому: все це я зберіг з юності моєї; чого ще не вистачає мені?

Іісус сказав йому: коли хочеш бути досконалим, піди, продай майно твоє і роздай убогим; і матимеш скарб на небесах; і приходь та йди слідом за Мною.

Почувши слово те, юнак відійшов у скорботі, бо мав багато майна.

Іісус же сказав учням Своїм: істинно кажу вам, що тяжко багатому ввійти в Царство Небесне; і ще кажу вам: легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.

Почувши це, учні Його дуже здивувались і сказали: так хто ж може спастись?

Іісус, поглянувши, сказав їм: людям це неможливо, Богові ж усе можливе.

Тоді Петро, відповідаючи, сказав Йому: ось, ми залишили все і пішли слідом за Тобою; що ж нам буде?

Іісус же сказав їм: істинно говорю вам, що ви, котрі пішли за Мною, при відновленні світу, коли Син Людський сяде на престолі слави Своєї, сядете і ви на дванадцятьох престолах судити дванадцять колін Ізраїлевих.

І всякий, хто залишить дім, або братів, або сестер, або батька, або матір, або жінку, або дітей, або землі заради імені Мого, одержить в стократ і успадкує життя вічне.

І багато хто з перших будуть останніми, і останні першими.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава  19

Апостол

Про те, що було від початку, що ми чули, що бачили своїми очима, що розглядали і чого торкалися руки наші, про Слово життя,–

бо життя явилось, і ми бачили і свідчимо, і звіщаємо вам це вічне життя, яке було в Отця і явилось нам,–

про те, що ми бачили і чули, звіщаємо вам, щоб і ви мали єднання з нами: а наше єднання – з Отцем і Сином Його, Іісусом Христом.

І це пишемо вам, щоб радість ваша була повна.

І ось благовістя, яке ми чули від Нього і звіщаємо вам: Бог є світло, і нема в Ньому ніякої темряви.

Коли ж ми кажемо, що маємо єднання з Ним, а ходимо в темряві, то ми неправду говоримо і не творимо істини;

коли ж ходимо в світлі, подібно до того, як Він у світлі, то маємо єднання один з одним, і Кров Іісуса Христа, Сина Його, очищає нас від усякого гріха.

Коли кажемо, що не маємо гріха,– обманюємо самих себе, і істини нема в нас.

Коли сповідаємо гріхи наші, то Він, будучи вірним і праведним, простить нам гріхи наші і очистить нас від усякої неправди.

Коли кажемо, що ми не согрішили, то робимо Його неправдивим, і слова Його нема в нас.

 

Перше соборне послання святого апостола Іоанна Богослова,
Глава 1

Старий Заповіт

І сказав Господь Мойсеєві: Іди, виходь звідси, – ти і твій народ, який ти вивів з Єгипетської землі, – в землю, про яку Я поклявся Авраамові, Ісаакові та Якову, кажучи: Вашим нащадкам дам її. Я ж пошлю Мого ангела перед тобою, і він вижене аморейця, хета, ферезейця, ґерґесейця, евейця і євусейця, і введе тебе в землю, що тече молоком і медом. Оскільки Я не піду з тобою, бо ти є народом упертим, – аби не винищив тебе по дорозі. І народ, почувши ці зловісні слова, засумував в одязі смутку. Тож Господь сказав Ізраїльським синам: Ви – народ упертий. Глядіть, аби Я не навів на вас іншої пошесті й не винищив вас! А тепер зніміть ваш пишний одяг і прикраси, і Я покажу тобі, народе, що вчиню з тобою. І сини Ізраїля зняли свої прикраси і наряди, від часу перебування біля гори Хорив. А Мойсей, узявши свій намет, поставив поза табором – далеко від табору, і він названий був наметом свідчення. І було, що кожний, хто шукав Господа, виходив до намету поза табір. Коли ж виходив Мойсей до намету, то весь народ, кожний стояв біля входу свого намету, дивлячись, і всі стежили, як відходив Мойсей, доки він не входив у намет. А коли Мойсей входив у намет, то хмарний стовп опускався і ставав над входом у намет, і Господь говорив з Мойсеєм. І весь народ бачив хмарний стовп, який стояв біля входу в намет. І, стоячи, весь народ поклонявся – кожний від входу свого намету. І промовляв Господь до Мойсея віч-на-віч, так, як хтось спілкується зі своїм приятелем. І він повертався до табору. А його слуга, юнак Ісус, син Навина, не виходив з намету. І сказав Мойсей Господу: Ось Ти мені кажеш: Веди цей народ! Ти ж не об’явив мені, кого пошлеш зі мною. Ти ж мені сказав: Знаю тебе понад усіх! – і: Ти маєш милість в Мене. Тому, коли я знайшов милість перед Тобою, то покажи мені Себе, щоб я явно побачив Тебе, аби я знайшов милість перед Тобою, і щоб пізнав я, що ці люди є Твоїм народом. А Він говорить: Я Сам ітиму перед тобою і дам тобі відпочинок. Мойсей же каже Йому: Якщо Сам Ти не підеш, то не виводь мене звідси. А як стане дійсно відомо, що я знайшов милість перед Тобою, – я і Твій народ, – якщо не тим, що Ти йтимеш разом з нами? І таким чином прославимося, – я і Твій народ, – понад усякий народ, який є на землі. І Господь сказав Мойсеєві: Я зроблю тобі за цим словом, яке ти сказав, бо ти знайшов милість переді Мною, і Я пізнав тебе понад усіх. А той каже: Покажи мені Твою славу! І Він сказав: Я пройду перед тобою в Моїй славі та проголошу Моє ім’я перед тобою: Господь. І помилую того, до кого милостивий, і виявлю милосердя тому, до кого милосердний. Та Мого обличчя ти побачити не зможеш, – сказав Він, – оскільки людина не може побачити Моє обличчя і залишитися живою. І промовив Господь: Ось місце біля Мене: ти стоятимеш на скелі. Коли ж проходитиме слава Моя, то Я поміщу тебе в розщелині скелі й покрию тебе Моєю рукою, доки не пройду. І заберу руку, і тоді побачиш Мене ззаду, а Моє обличчя не буде тобі показане.

Вихід,
Глава 33

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії