Читання дня
Євангеліє
Тоді фарисеї пішли і радились, як би піймати Його на слові.
І посилають до Нього своїх учнів з іродіанами, кажучи: Учителю! ми знаємо, що Ти справедливий і істинно путі Божої вчиш, і не прагнеш будь-кому догодити, бо не зважаєш ні на яку особу;
отож скажи нам: як Тобі здається? чи дозволено платити податки кесареві, чи ні?
Іісус же, знаючи їхнє лукавство, сказав: що спокушаєте Мене, лицеміри?
Покажіть Мені монету, якою платиться податок. Вони принесли Йому динарій.
І говорить їм: чиє це зображення і напис?
Кажуть Йому: кесаря. Тоді говорить їм: отже, віддавайте кесареве кесарю, а Боже Богові.
Почувши це, вони здивувалися і, залишивши Його, відійшли.
У той день приступили до Нього саддукеї, які говорять, що нема воскресіння, і запитали Його:
Учителю! Мойсей сказав: коли хто помре, не маючи дітей, то брат його хай візьме собі жінку його і відродить потомство братові своєму (Втор. 25,5);
було в нас сім братів; перший, одружившись, помер і, не маючи дітей, залишив жінку свою братові своєму;
так само і другий, і третій, навіть до сьомого;
а після всіх померла і жінка.
Отже, в час воскресіння, котрого з семи буде вона жінкою? бо всі мали її.
Іісус сказав їм у відповідь: помиляєтесь, не знаючи Писання, ні сили Божої,
бо у воскресінні ні женяться, ні виходять заміж, а перебувають, як Ангели Божі на небесах.
А про воскресіння мертвих, чи не читали ви сказаного вам Богом:
Я Бог Авраама, і Бог Ісаака, і Бог Якова? Бог не є Бог мертвих, а живих (Вих. 3,6).
І, чуючи, народ дивувався вченню Його.
А фарисеї, почувши, що Він посоромив саддукеїв, зібралися разом.
І один з них, законник, спокушаючи Його, запитав, кажучи:
Учителю! яка найбільша заповідь в законі?
Іісус сказав йому: возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм, і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм (Втор. 6,5):
це перша й найбільша заповідь;
друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого, як самого себе (Лев. 19,18);
на цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки.
Коли зібралися фарисеї, Іісус запитав їх:
що ви думаєте про Христа? чий Він син? Кажуть Йому: Давидів.
Говорить їм: як же Давид, з натхнення, називає Його Господом, коли говорить:
сказав Господь Господу моєму: сиди праворуч Мене, доки покладу ворогів Твоїх у підніжжя ніг Твоїх? (Пс. 109,1).
Отже, коли Давид називає Його Господом, то як же Він син йому?
І ніхто не міг відповісти Йому ні слова; і з того дня ніхто вже не смів запитувати Його.
Тоді Іісус почав говорити до народу і учнів Своїх
і сказав: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники та фарисеї;
отож все, чого вони кажуть дотримуватися, дотримуйтеся і робіть; а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять:
зв’язують тяжкі ноші, які незручно носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть ворухнути їх;
всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширяють пов’язки* свої і подовжують край одежі своєї;
також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах
і вітання на народних зібраннях, та щоб люди звали їх: учителю! учителю!
Ви ж не називайтесь учителями, бо один у вас Учитель – Христос; усі ж ви – браття;
і отцем собі не називайте нікого на землі, бо один у вас Отець, Котрий на небесах;
і не називайтесь наставниками, бо один у вас Наставник – Христос.
Більший з вас хай буде вам слугою;
бо, хто звеличує себе, той принижений буде, а хто принижує себе, той возвеличиться.
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що зачиняєте Царство Небесне людям, бо ви самі не входите і тих, хто хоче увійти, не пускаєте.
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що поїдаєте доми вдовиць і лицемірно довго молитесь: за те ще більший осуд приймете.
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що обходите море і сушу, щоб навернути хоч одного; і коли це станеться, робите його сином геєни, удвоє гіршим за вас.
Горе вам, вожді сліпі, які говорять: якщо хто поклянеться храмом, то нічого, а якщо хто поклянеться золотом храму, то винуватий.
Безумні і сліпі! що більше: золото чи храм, який освячує золото?
Також: якщо хто поклянеться жертовником, то нічого, а якщо хто поклянеться даром, що на ньому, то винуватий.
Безумні і сліпі! що більше: дар чи жертовник, який освячує дар?
Отож хто клянеться жертовником, клянеться ним і всім, що на ньому;
і хто клянеться храмом, клянеться ним і Тим, Хто живе в ньому;
і хто клянеться небом, клянеться престолом Божим і Тим, Хто сидить на ньому.
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що даєте десятину* з м’яти, анісу і тмину, і залишили те, що є найважливіше в законі: суд, милість і віру; це належало робити, і того не залишати.
Вожді сліпі, що відціджуєте комара, а верблюда поглинаєте!
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що очищаєте зовні чаші і блюда, тоді як усередині вони повні крадіжки і неправди.
Фарисею сліпий! очисть спершу всередині чаші і блюда, щоб чистою була і зовнішність їхня.
Горе вам, книжники й фарисеї, лицеміри, що уподібнюєтесь розмальованим гробам, які зовні здаються гарними, а всередині повні кісток мертвих і всякої нечистоти;
так і ви на вигляд здаєтесь людям праведними, а всередині повні лицемірства і беззаконня.
Горе вам, книжники і фарисеї, лицеміри, що будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятники праведників,
і говорите: якби ми були в часи батьків наших, то не були б спільниками їх у проливанні крові пророків;
таким чином ви самі свідчите проти себе, що ви сини тих, які вбивали пророків;
доповнюйте ж міру батьків ваших.
Змії, породження єхиднині! як утечете ви від осудження в геєну?
Тому ось, Я посилаю до вас пророків, і мудрих, і книжників; і ви одних уб’єте і розіпнете, а інших будете бити в синагогах ваших і гнати з міста до міста.
Хай прийде на вас уся кров праведна, пролита на землі, від крові Авеля праведного до крові Захарії, сина Варахіїна, якого ви вбили між храмом і жертовником.
Істинно кажу вам, що все це прийде на рід цей.
Ієрусалиме, Ієрусалиме, що вбиваєш пророків і камінням б’єш посланих до тебе! скільки разів хотів Я зібрати дітей твоїх, як птах збирає пташенят своїх під крила, і ви не схотіли!
Ось, залишається вам дім ваш пустий.
Бо кажу вам: не побачите Мене віднині, доки не вигукнете: благословен Грядущий в ім’я Господнє!
Євангеліє від Матфея,
Глава 22:15-23:39
Про день же той і годину ніхто не знає, ні Ангели небесні, а тільки Отець Мій один;
але, як було у дні Ноя, так буде і в пришестя Сина Людського:
бо, як у дні перед потопом їли, пили, женились і виходили заміж до того дня, як увійшов Ной у ковчег,
і не думали, поки не прийшов потоп і не знищив усіх,– так буде і пришестя Сина Людського;
тоді будуть двоє на полі: один візьметься, а другий залишиться;
дві, що мелять на жорнах: одна береться, а друга залишається.
Отож пильнуйте, бо не знаєте, в який час Господь ваш прийде.
Але це ви знаєте, що, якби знав господар дому, о котрій сторожі прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
Тому і ви будьте готові, бо в котру годину не думаєте, прийде Син Людський.
Хто ж вірний і розсудливий раб, якого господар його поставив над слугами своїми, щоб давати їм їжу вчасно?
Блаженний той раб, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так;
істинно кажу вам, що над усім добром своїм поставить його.
Якщо ж раб той, будучи злим, скаже в серці своїм: не скоро прийде господар мій,
і почне бити товаришів своїх і їсти й пити з п’яницями,–
то прийде господар раба того в день, в який він не сподівається, і в годину, в яку не думає,
і розітне його і визначить йому одну долю з лицемірами; там буде плач і скрегіт зубів.
Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
П’ять з них були мудрі, а п’ять нерозумні.
Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися;
пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.
Бо Він зробить так, як один чоловік, який, вирушаючи в чужу країну, покликав своїх рабів і доручив їм майно своє:
одному дав п’ять талантів*, другому два, іншому ж один, кожному по силі його, і відразу ж відійшов.
Той раб, який одержав п’ять талантів, пішов і використав їх на діло і придбав інші п’ять талантів;
так само і той, який одержав два таланти, придбав інші два;
той, який одержав один талант, пішов і закопав його в землю і заховав срібло господаря свого.
Коли минуло багато часу, приходить господар рабів тих і вимагає в них звіту.
Підійшов той, який одержав п’ять талантів, приніс інші п’ять талантів і сказав: господарю! п’ять талантів ти дав мені; ось ще п’ять талантів я придбав на них.
Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
Підійшов також і той, який одержав два таланти, і сказав: господарю! два таланти ти дав мені; ось, інші два таланти я придбав на них.
Господар його сказав йому: добре, добрий і вірний рабе! у малому ти був вірним, над великим тебе поставлю; увійди в радість господаря твого.
Підійшов і той, який одержав один талант, і сказав: господарю! я знав тебе, що ти людина жорстока, жнеш, де не сіяв, і збираєш, де не розсипав;
і, побоявшись, пішов і заховав талант твій в землі; ось тобі твоє.
Господар його сказав йому у відповідь: лукавий рабе і лінивий! ти знав, що я жну, де не сіяв, і збираю, де не розсипав;
тому треба було тобі віддати срібло моє купцям, і я, прийшовши, одержав би моє з прибутком;
отже, візьміть у нього талант і дайте тому, хто має десять талантів,
бо кожному, хто має, дасться і примножиться, а в того, хто не має, відніметься і те, що має;
а негідного раба вкиньте в тьму безпросвітну: там буде плач і скрегіт зубів. Сказавши це, проголосив: хто має вуха слухати, хай слухає!
Коли ж прийде Син Людський у славі Своїй і всі святі Ангели з Ним, тоді сяде на престолі слави Своєї,
і зберуться перед Ним усі народи; і відділить одних від інших, як пастир відділяє овець від козлів;
і поставить овець праворуч Себе, а козлів – ліворуч.
Тоді скаже Цар тим, які праворуч Нього: прийдіть, благословенні Отця Мого, наслідуйте Царство, уготоване вам від створення світу:
бо голодний був Я, і ви дали Мені їсти; спраглий був, і ви напоїли Мене; був подорожнім, і ви прийняли Мене;
був нагим, і ви одягнули Мене; був недужим, і ви відвідали Мене; у в’язниці був, і ви прийшли до Мене.
Тоді праведники скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним і нагодували? або спраглим, і напоїли?
коли ми бачили Тебе подорожнім, і прийняли? або нагим, і одягли?
коли ми бачили Тебе недужим або у в’язниці, і прийшли до Тебе?
І Цар скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: оскільки ви зробили це одному з цих братів Моїх менших, то зробили Мені.
Тоді скаже й тим, які ліворуч Нього: ідіть від Мене, прокляті, у вогонь вічний, уготований дияволу і ангелам його:
бо голодний був Я, і ви не дали Мені їсти; спраглий був, і ви не напоїли Мене;
був подорожнім, і не прийняли Мене; був нагим, і не одягли Мене; недужим і у в’язниці, і не відвідали Мене.
Тоді і вони скажуть Йому у відповідь: Господи! коли ми бачили Тебе голодним або спраглим, або подорожнім, або нагим, або недужим, або у в’язниці, і не послужили Тобі?
Тоді скаже їм у відповідь: істинно кажу вам: так як ви не зробили цього одному з менших цих, то не зробили Мені.
І підуть ці на вічні муки, а праведники в життя вічне.
Коли Іісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм:
ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.
Євангеліє від Матфея,
Глава 24:36-26:2