Читання 15 лютого

Читання дня

Євангеліє

І коли настали дні очищення їх за законом Мойсеєвим, принесли Його до Ієрусалима, щоб поставити перед Господом,

як написано в законі Господньому, щоб усяка дитина чоловічої статі, яка розкриває утробу, була посвячена Господу,

і щоб принести в жертву, як сказано в законі Господньому, дві горлиці або двоє голубенят.

Був тоді в Ієрусалимі чоловік, на ім’я Симеон. Він був муж праведний та побожний, що чекав утіхи Ізраїлевої, і Дух Святий був на ньому.

Йому було провіщено Духом Святим, що він не побачить смерті, доки не побачить Христа Господнього. 

І прийшов він, натхненний Духом, у храм. І коли батьки принесли Немовля Іісуса, щоб виконати над Ним законний обряд,

він взяв Його на руки, благословив Бога і сказав:

нині відпускаєш раба Твого, Владико, за словом Твоїм, з миром,

бо бачили очі мої спасіння Твоє,

яке Ти приготував перед лицем усіх народів,

світло на просвітлення язичників і славу народу Твого Ізраїля.

Йосиф же і Мати Його дивувалися сказаному про Нього.

І благословив їх Симеон і сказав Марії, Матері Його: ось, лежить Цей на падіння і на вставання багатьох в Ізраїлі і на знак сперечання,–

і Тобі Самій меч пройде душу,– щоб відкрились помисли багатьох сердець.

Тут була також Анна пророчиця, дочка Фануїлова, з коліна Асірова, яка досягла глибокої старості, проживши з чоловіком після свого дівоцтва сім років,

вдова років вісімдесяти чотирьох, яка не відходила від храму, постом і молитвою служачи Богові день і ніч.

Прийшовши в той час, вона славила Господа і говорила про Нього всім, хто чекав визволення в Ієрусалимі. 

І коли виконали все за законом Господнім, повернулися до Галілеї, в місто своє Назарет.

Дитя ж зростало і міцніло духом, сповнюючись премудрості, і благодать Божа була на Ньому.

 

Євангеліє від Луки,
Глава 2, вірші 22–40

Апостол

Без усякого ж заперечення менший благословляється більшим.

І тут десятини беруть люди смертні, а там – той, хто має про себе свідчення, що він живе.

І, так би мовити, сам Левій, котрий приймає десятини, в особі Авраама дав десятину: 

бо він ще був у чреслах батька, коли Мелхіседек зустрів його.

Отже, якби досконалість досягалась через левітське священство,– бо з ним сполучений закон народу,– то яка б ще була потреба поставати іншому священникові за чином Мелхіседека, а не іменуватися за чином Аарона?

Адже із переміною священства необхідно бути переміні і закону,

бо Той, про Кого говориться це, належав до іншого коліна, з якого ніхто не приступав до жертовника.

Бо відомо, що Господь наш засяяв з коліна Іуди, про яке Мойсей нічого не сказав відносно священства.

І це ще ясніше видно з того, що за подобою Мелхіседека постає Священник інший,

Котрий такий не за законом заповіді плотської, а за силою життя нескінченного.

Бо засвідчено: Ти священник повік за чином Мелхіседека.

 

Послання до євреїв святого апостола Павла,
Глава 7, вірші 7–17

Старий Заповіт

Мойсей скликав весь Ізраїль і сказав їм: Слухай, Ізраїлю, постанови та присуди, що я сьогодні проголошую у ваші вуха, вивчіть їх і пильнуйте, щоб їх виконувати. Господь, ваш Бог, уклав з вами завіт на Хориві. Не з батьками вашими Господь уклав цей завіт, а з вами, які тут сьогодні усі живете. Обличчям в обличчя Господь промовляв до вас на горі з-посеред вогню, а я стояв тим часом між Господом і вами, щоб передати вам Господні слова, бо ви боялися вогню і не піднялися на гору, коли Він говорив: Я – Господь, твій Бог, Який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі. Нехай в тебе не буде інших богів перед Моїм обличчям! Не роби собі ідола, ані будь-якої подоби того, що на небі, вгорі, чи на землі, внизу, чи у водах, під землею. Не поклоняйся їм і не служи їм, бо Я – Господь, твій Бог, – Бог ревнивий, Який відплачує за гріхи батьків дітям до третього й четвертого покоління – тим, хто ненавидить Мене, і Який чинить милосердя тисячам поколінь – тим, хто любить Мене і дотримується Моїх заповідей. Не вживай Ім’я Господа, свого Бога, надаремно, бо Господь не вважатиме чистим того, хто вживає Його Ім’я надаремно. Дотримуйся суботнього дня, щоб святити його, як Господь, твій Бог, заповів тобі. Шість днів працюй і чини всі свої діла, а сьомого дня – субота, присвячена Господу, твоєму Богові. Не чини в цей день жодного діла – ні ти, ні твій син, ні твоя дочка, ні твій раб, ні твоя рабиня, ні твій віл, ні твій осел, ні будь-яка твоя худоба, ні захожий, який проживає в твоїх брамах, – щоб твій раб і твоя рабиня відпочили так само, як і ти. Пам’ятай, що ти був рабом у Єгипетській землі, та Господь, твій Бог, вивів тебе звідти могутньою рукою і піднесеним раменом; тому Господь, твій Бог, заповів тобі дотримуватися суботнього дня та святити його. Шануй свого батька і свою матір, як Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб тобі було добре і щоб ти був довголітнім на землі, яку Господь, твій Бог, дає тобі. Не вбивай! Не чини перелюбу! Не кради! Не давай неправдивого свідчення проти свого ближнього. Не жадай дружини свого ближнього. Не жадай дому свого ближнього, ні його поля, ні його раба, ні його рабині, ні його вола, ні його осла, ні будь-якої його худоби, ні будь-чого, що є у твого ближнього. Ці слова Господь промовив до всієї вашої громади на горі з-посеред вогню, – навколо ж була темрява, морок, буря й гучний голос, – і більше нічого не додав. Він написав їх на двох кам’яних скрижалях і дав їх мені. І сталося, – коли ви почули голос з-посеред вогню, – а гора палала вогнем, – то ви прийшли до мене – всі провідники ваших племен і ваші старійшини – та сказали: Ось Господь, наш Бог, показав нам Свою славу, і ми чули Його голос з-посеред вогню. В цей день ми побачили, що Бог промовляє до людини, і вона живе! А тепер – щоб ми не померли! Адже цей великий вогонь знищить нас! Якщо ми далі продовжуватимемо слухати голос Господа, нашого Бога, то ми помремо! Адже хто з тілесних істот може жити, чувши, як ми, голос живого Бога, Який промовляє з-посеред вогню? Піди сам і вислухай усе, що скаже Господь, наш Бог. Ти говоритимеш нам усе, що Господь, наш Бог, говоритиме тобі, а ми будемо слухати і виконувати. Господь почув ваші слова, коли ви до мене говорили, і Господь сказав мені: Я чув слова цього народу, які вони тобі сказали. Усе, що вони сказали, – правильно. О, коли б їхнє серце у них завжди було саме таким, – щоб вони боялися Мене і дотримувалися Моїх заповідей, щоб їм та їхнім синам повіки було добре! Іди, скажи їм: Повертайтеся у свої доми. А ти стань тут зі Мною, і Я оголошу тобі заповіді, постанови та присуди, які ти повинен їх навчити, – нехай вони виконують їх на землі, яку Я даю їм у володіння. Пильнуйте, щоб ви чинили так, як заповів Господь, твій Бог, не звертай ні праворуч, ні ліворуч по тій дорозі, яку Господь, твій Бог, заповів тобі, щоб по ній ходити, – аби ти мав спокій і тобі було добре, і щоб ви довго жили на землі, якою заволодієте.

П’ята книга Мойсея,
Второзаконня,
Глава 5

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії