Читання 5 листопада

Читання дня

Євангеліє

У той час учні підійшли до Іісуса і кажуть: хто більший у Царстві Небесному?

Іісус, покликавши дитя, поставив його посеред них і сказав: істинно кажу вам: якщо ви не навернетесь і не будете, як діти, не ввійдете в Царство Небесне.

Отже, хто умалиться, як дитя це, той і більший у Царстві Небесному; і хто прийме одне таке дитя в ім’я Моє, той Мене приймає; а хто спокусить одного з малих цих, віруючих у Мене, тому краще було б, якби повісили йому камінь млиновий на шию і потопили його в морській глибині.

Горе світові від спокус, бо потрібно прийти спокусам; але горе тій людині, через яку спокуса приходить.

Якщо рука твоя чи нога твоя спокушає тебе, відсічи її і кинь від себе: краще тобі ввійти в життя без руки чи без ноги, ніж з двома руками і з двома ногами бути вкинутим у вогонь вічний;

і якщо око твоє спокушає тебе, вирви його і кинь від себе: краще тобі з одним оком увійти в життя, ніж з двома очима бути вкинутим у геєну вогняну.

Дивіться, не зневажайте жодного з малих цих: бо кажу вам, що Ангели їх на небесах завжди бачать лице Отця Мого Небесного.

Бо Син Людський прийшов знайти і спасти загибле.

Як вам здається? Коли хто мав би сто овець, і одна з них заблукала, то чи не покине він у горах дев’яносто дев’ять і не піде шукати ту, що заблудилася?

І якщо трапиться знайти її, істинно кажу вам, він радіє за неї більше, ніж за дев’яносто дев’ятьох, які не заблудилися.

Так, нема волі Отця вашого Небесного, щоб загинув один з малих цих.

Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, піди і викрий його між тобою і ним одним; якщо послухає тебе, то придбав ти брата твого; якщо ж тебе не послухає, візьми з собою ще одного або двох, щоб устами двох чи трьох свідків підтвердилось кожне слово; якщо ж не послухає їх, скажи церкві; якщо ж і церкви не послухає, то хай він буде тобі, як язичник і митар.

Істинно кажу вам: що ви зв’яжете на землі, те буде зв’язане на небі, і що розв’яжете на землі, те буде розв’язане на небі.

Істинно також кажу вам: якщо двоє з вас погодяться на землі просити про всяке діло, то, чого б вони не попросили, буде їм від Отця Мого Небесного; бо, де двоє чи троє зібрані в ім’я Моє, там Я посеред них.

Тоді Петро підійшов до Нього і сказав: Господи! скільки разів прощати брату моєму, який согрішає проти мене? чи до семи разів?

Іісус говорить йому: не кажу тобі: до семи, але до семидесяти разів по сім.

Тому Царство Небесне подібне до царя, який захотів порахуватися з рабами своїми; коли він почав рахуватися, привели до нього одного боржника, який винен був йому десять тисяч талантів*; а як він не мав чим заплатити, то господар його звелів продати його, і жінку його, і дітей, і все, що він мав, і заплатити; тоді раб той впав і, кланяючись йому, говорив: господарю! потерпи на мені, і все тобі заплачу.

Господар змилосердився над рабом тим, відпустив його і борг простив йому.

Раб же той, вийшовши, знайшов одного з товаришів своїх, який був винен йому сто динаріїв**, і, схопивши його, душив і казав: віддай мені, що винен.

Тоді товариш його впав до ніг його, благав його і говорив: потерпи на мені, і все віддам тобі.

Але той не захотів, а пішов і посадив його в темницю, доки не віддасть боргу.

Товариші його, побачивши таке, дуже засмутилися і, прийшовши, розповіли своєму господареві все, що сталося.

Тоді господар покликав його і каже: злий рабе! весь той борг я простив тобі, бо ти ублагав мене.

Чи не належало й тобі помилувати товариша твого, як і я помилував тебе?

І, розгнівавшись, господар віддав його мучителям, доки не віддасть йому всього боргу.

Так і Отець Мій Небесний учинить з вами, якщо кожен з вас не простить від серця свого братові своєму провин його.

 

Євангеліє від Матфея,
Глава 18

Апостол

У ці дні, коли збільшилася кількість учнів, виникло нарікання елліністів* на євреїв за те, що вони не дбають про їхніх вдовиць у щоденному роздаванні потрібного.

Тоді дванадцять Апостолів, скликавши багато учнів, сказали: не личить нам, залишивши слово Боже, піклуватися про столи.

Отже, браття, виберіть зпоміж себе сім мужів доброї слави, сповнених Святого Духа і мудрості; їх поставимо на цю службу,

а ми постійно перебуватимемо в молитві та служінні слова.

І угодна була ця пропозиція всьому зібранню; і вибрали Стефана, мужа, сповненого віри і Духа Святого, і Филипа, і Прохора, і Никанора, і Тимона, і Пармена, і Николая антіохійця, наверненого з язичників;

їх поставили перед Апостолами, а ці, помолившись, поклали на них руки.

І ширилося слово Боже, і дуже збільшувалось число учнів в Ієрусалимі; і дуже багато священників скорилося вірі.

А Стефан, сповнений віри і сили, творив великі чудеса і знамення в народі.

Дехто з так званої синагоги лібертинців і киринейців і олександрійців та деякі з Кілікії і Асії сперечалися зі Стефаном;

та не могли протистояти мудрості і Духові, Яким він говорив.

Тоді вони намовили декого сказати: ми чули, як він говорив хулу на Мойсея і на Бога.

І підбурили народ і старійшин і книжників і, напавши, схопили його і привели в синедріон.

І поставили лжесвідків, які говорили: цей чоловік не перестає говорити хулу на це святе місце і на закон.

Бо ми чули, як він казав, що Іісус Назорей зруйнує це місце і змінить звичаї, передані нам Мойсеєм.

І всі, хто сидів у синедріоні, дивлячись на нього, бачили лице його, як лице Ангела.

 

Діяння святих апостолів,
Глава 6

Старий Заповіт

А Господь сказав Мойсеєві: Зараз побачиш, що зроблю фараонові, бо він, примушений сильною рукою, відпустить їх, – примушений високою рукою, вижене їх зі своєї землі. І Бог промовив до Мойсея, і сказав йому: Я – Господь! Я з’являвся Авраамові, Ісаакові та Якову, будучи їхнім Богом, але Свого імені – Господь – Я їм не об’явив. Я уклав Мій завіт з ними, щоб дати їм землю ханаанців – землю, на якій вони тимчасово поселилися, на котрій перебували як чужинці. І Я почув стогін Ізраїльських синів, оскільки єгиптяни їх гнітили, і Я пригадав ваш завіт. Іди і скажи Ізраїльським синам, промовляючи: Я – Господь! Я виведу вас з-під влади єгиптян, і визволю вас із рабства, – викуплю вас високою рукою і великим судом; і візьму Я вас Собі за Мій народ, і буду вам Богом, і ви пізнаєте, що Я – Господь, Бог ваш, Який вивів вас з-під насильства єгиптян. І введу вас у землю, відносно якої простягнув Свою руку, що дам її Авраамові, Ісаакові та Якову, і дам її вам у спадщину. Я – Господь. Так промовляв Мойсей до Ізраїльських синів, але вони не прислухалися до слів Мойсея через малодушність і через гнітючу працю. Тож Господь сказав Мойсеєві, промовляючи: Ввійди і скажи фараонові, єгипетському цареві, нехай він відпустить Ізраїльських синів зі своєї землі. І заговорив Мойсей в присутності Господа, кажучи: Ось сини Ізраїля не послухали мене, то як же послухає мене фараон? Я ж не є красномовним. І промовив Господь до Мойсея і Аарона, і дав їм наказ для фараона, єгипетського царя, щоб відпустив Ізраїльських синів з Єгипетської землі. А це – родоначальники їхніх родин по батьківській лінії. Сини Рувима, первородного Ізраїля: Енох і Фаллус, Асрон і Хармі; це – Рувимові родини. А сини Симеона: Ємуїл, Ямін, Оад, Яхін, Саар і Саул, який від фінікійки; це – роди по батьківській лінії Симеонових синів. А це імена синів Левія за їхніми родами: Ґедсон, Каат і Мерарі; років життя Левія – сто тридцять сім. А це – сини Ґедсона: Ловені й Семеї – їхні роди по батьківській лінії. А сини Каата – Амрам і Ісаар, Хеврон і Озіїл; вік життя Каата – сто тридцять років. А сини Мерарі – Моолі та Омусі. Це – родини Левія за їхніми родами по батьківській лінії. Амрам узяв собі за дружину Йохавед, дочку брата свого батька, і вона народила йому Аарона, Мойсея, і Маріам – їхню сестру; вік життя Амрама – сто тридцять шість років. А сини Ісаара – Коре, Нафеґ і Зехрі. А сини Озіїла – Місаїл, Елісафан і Сетрі. Аарон же взяв собі за дружину Елісаву, дочку Амінадава, сестру Наассона, і вона народила йому Надава, Авіуда, Елеазара та Ітамара. Сини ж Коре – Асир, Елкана і Авіасаф; це – родини Коре. А Елеазар, син Аарона, взяв собі за жінку одну з дочок Футіїла, і вона народила йому Фінееса. Це – старійшини/ голови родів по батьківській лінії левитів за своїми поколіннями. Це – Аарон і Мойсей, яким Бог сказав вивести Ізраїльських синів з Єгипетської землі за їхніми військовими підрозділами. Це ті, хто говорив до фараона, єгипетського царя, і вони вивели Ізраїльських синів з Єгипту: це – Мойсей і Аарон. Того дня, коли Господь промовляв до Мойсея в Єгипетській землі, Господь звернувся до Мойсея, кажучи: Я – Господь! Перекажи фараонові, єгипетському цареві, те, що Я говорю тобі. А Мойсей сказав у присутності Господа: Ось я заїка, то як же послухає мене фараон?

Вихід,
Глава 6

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії