Читання дня
Євангеліє
Тим часом, коли зібралися тисячі народу, так що тиснули один одного, Він почав говорити спершу до учнів Своїх: бережіться закваски фарисейської, яка є лицемірство.
Нема нічого прихованого, що не відкрилося б, і таємного, чого б не дізналися.
Тому те, що ви сказали в пітьмі, почується при світлі; і що говорили на вухо в будинках, те буде проголошене на покрівлях.
Кажу ж вам, друзям Моїм: не бійтесь тих, що вбивають тіло і потім нічого більше зробити не можуть;
але скажу вам, кого боятися: бійтеся Того, Хто має владу після вбивства вкинути в геєну: так, кажу вам, Того бійтеся.
Чи не п’ять малих птахів продаються за два ассарія? і жоден з них не забутий Богом.
А у вас і волосся на голові все пораховане. Отже, не бійтесь; ви дорожчі за багатьох малих птахів.
Кажу ж вам: кожного, хто визнає Мене перед людьми, і Син Людський визнає його перед Ангелами Божими;
а хто зречеться Мене перед людьми, той відкинутий буде перед Ангелами Божими.
І кожному, хто скаже слово на Сина Людського, проститься; а хто скаже хулу на Святого Духа, тому не проститься.
Коли ж приведуть вас у синагоги, до правителів і володарів, не турбуйтесь, як і що відповідати, або що говорити,
бо в той час Святий Дух навчить вас, що треба говорити.
Хтось з народу сказав Йому: Учителю! скажи братові моєму, щоб він розділив спадщину зі мною.
Він же сказав чоловікові тому: хто поставив Мене судити чи ділити вас?
При цьому сказав їм: глядіть, остерігайтеся користолюбства, бо життя людини не залежить від багатства її маєтку.
І сказав їм притчу: в одного багатого чоловіка добре вродила нива;
і міркував він в собі: що мені робити? нема куди мені зібрати плодів моїх.
І сказав: ось що зроблю: зруйную житниці мої та збудую більші, і зберу туди весь хліб мій і все добро моє,
і скажу душі моїй: душа! багато маєш добра, що лежить у тебе на багато років: спочивай, їж, пий, веселись.
Але Бог сказав йому: нерозумний! цієї ночі душу твою візьмуть у тебе; кому ж дістанеться те, що ти заготовив?
Так буває з тим, хто збирає скарби для себе, а не в Бога багатіє.
Сказав учням Своїм: тому кажу вам, – не піклуйтесь для душі вашої, що вам їсти, ні для тіла,– в що вдягнутися:
душа більша за їжу, і тіло – за одежу.
Погляньте на воронів: вони не сіють, не жнуть; у них нема ні комор, ні житниць, і Бог годує їх; наскільки ж ви кращі за птахів?
І хто з вас, піклуючись, може додати собі зросту хоч на один лікоть?
Отже, якщо і найменшого зробити не можете, чого ж піклуєтесь про інше?
Погляньте на лілії, як вони ростуть: не трудяться, не прядуть; але кажу вам, що й Соломон у всій славі своїй не одягався так, як кожна з них.
Коли ж траву на полі, яка сьогодні є, а завтра буде кинута у піч, Бог так одягає, то наскільки краще вас, маловіри!
Отже, не шукайте, що вам їсти, або що пити, і не турбуйтесь,
бо всього того шукають люди світу цього, ваш же Отець знає, що ви маєте потребу в тому;
перш над усе шукайте Царства Божого, а те все додасться вам.
Не бійся, мале стадо! бо Отець ваш благоволив дати вам Царство.
Продавайте майно ваше і давайте милостиню. Приготуйте собі гаманці, що не старіють, і скарби, що не зменшуються на небесах, куди злодій не наближається, і де міль не точить,
бо де скарб ваш, там і серце ваше буде.
Хай будуть чресла ваші підперезані і світильники засвічені.
І ви будьте подібні до людей, які чекають повернення господаря свого з весілля, щоб, коли прийде і постукає, негайно відчинити йому.
Блаженні ті раби, господар яких, прийшовши, знайде їх пильнуючими; істинно говорю вам, що він підпережеться і посадить їх, та, підходячи, служитиме їм.
І коли прийде о другій сторожі, або о третій сторожі прийде, і знайде їх так, то блаженні ті раби.
Ви знаєте, що коли б знав господар дому, о якій годині прийде злодій, то пильнував би і не дав би підкопати дому свого.
Будьте ж і ви готові, бо в який час не сподіваєтесь, прийде Син Людський.
Тоді сказав Йому Петро: Господи! чи до нас притчу цю говориш, чи до всіх?
Господь же сказав: хто вірний і мудрий домоправитель, якого господар поставив над слугами своїми роздавати їм своєчасно міру хліба?
Блаженний раб той, господар якого, прийшовши, знайде, що він робить так.
Істинно кажу вам: над усім добром своїм поставить його.
Якщо ж раб той в серці своїм скаже: не скоро господар мій прийде, і почне бити слуг та служниць, їсти і пити та напиватись,–
то прийде господар раба того у день, коли він не сподівається, і в годину, якої не знає, і розітне його, і визначить йому долю з невірними.
Раб же той, який знав волю господаря свого, та не був готовий, і не робив за волею його, буде багато битий;
а той, хто не знав і зробив те, за що треба карати, буде битий менше. Від усякого, кому дано багато, багато й вимагається, і кому багато доручено, з того більше й запитається.
Я прийшов вогонь звести на землю, і як хотів би, щоб він уже запалав!
Хрещенням маю Я хреститися; і як Я тужу, поки це здійсниться!
Чи думаєте ви, що Я прийшов дати мир землі? Ні, кажу вам, а розділення;
бо віднині п’ятеро в одному домі почнуть розділятися, троє проти двох, і двоє проти трьох:
батько стане проти сина, і син проти батька; мати проти дочки, і дочка проти матері; свекруха проти невістки своєї, і невістка проти свекрухи своєї.
Сказав же і до народу: коли ви побачите хмару, що йде із заходу, то відразу говорите: дощ буде, і буває так;
і коли віє південний вітер, говорите: спека буде; і буває.
Лицеміри! лице неба і землі розпізнавати умієте; як же час цей не розпізнаєте?
Чому ж ви і по собі не судите, що має бути?
Коли ти йдеш з суперником своїм до правителя, то дорогою подбай визволитися від нього, щоб він не привів тебе до судді, а суддя не віддав тебе катові, а кат не кинув би тебе в темницю.
Кажу тобі: не вийдеш звідти, аж поки не віддаси і останнього мідяка.
Євангеліє від Луки,
Глава 11
Апостол
Отож я, в’язень заради Господа, благаю вас поводитися гідно звання, до якого ви покликані,
з усякою смиренномудрістю й лагідністю та довготерпінням, терплячи один одного любов’ю,
прагнучи зберігати єдність духу в союзі миру.
Одне тіло і один дух, як ви й покликані до однієї надії покликання вашого;
один Господь, одна віра, одне хрещення,
один Бог і Отець усіх, Котрий над усіма, і через усіх, і в усіх нас.
Кожному ж з нас дана благодать у міру дару Христового.
Тому й сказано: піднявшись на висоту, полонив полон і дав дари людям (Пс. 67,19).
А «піднявшись» що означає, як не те, що Він і сходив раніше в пекельні місця землі?
Хто зійшов, Той же і піднявся вище всіх небес, щоб наповнити все.
І Він поставив одних Апостолами, інших пророками, інших Євангелістами, інших пастирями та вчителями,
на довершення святих, на діло служіння, для творення Тіла Христового,
аж доки всі прийдемо до єдності віри й пізнання Сина Божого, в мужа досконалого, в міру повного віку Христового;
щоб ми не були вже дітьми, які вагаються і захоплюються всяким вітром учення за людським лукавством і підступами хитрого зваблювання,
а істинною любов’ю всі зростали в Того, Котрий є глава Христос,
з Котрого все тіло, яке складається і з’єднується всякими зв’язками, що взаємно скріплюються, при дії в свою чергу кожного члена, одержує прирощення для створення самого себе в любові.
Тому я кажу і заклинаю Господом, щоб ви більше не робили так, як роблять інші народи через суєтність розуму свого,
будучи потьмарені в розумі, відчужені від життя Божого, через їхнє неуцтво та жорстокість серця їхнього.
Вони, дійшовши до бездушності, віддалися розпусті так, що чинять всяку нечистоту з ненаситністю.
Але ви не так пізнали Христа;
тому що ви чули про Нього і в Ньому навчились,– бо істина в Іісусі,–
відкинути колишній спосіб життя старої людини, яка зотліває в спокусливих похотях,
а обновитися духом розуму вашого
і одягнутися в нову людину, створену за Богом, в праведності і святості істини.
Тому, відкинувши неправду, говоріть правду кожний ближньому своєму, бо ми члени один одному.
Гніваючись, не грішіть: хай сонце не зайде у гніві вашому;
і не давайте місця дияволові.
Хто крав, більше не кради, а краще працюй, роблячи своїми руками корисне, щоб було з чого подавати тому, хто в потребі.
Ніяке гниле слово хай не виходить з уст ваших, а тільки добре для навчання у вірі, щоб воно давало благодать тим, що слухають.
І не ображайте Святого Духа Божого, Яким покладено на вас печать в день викуплення.
Усяке роздратування і лютість, і гнів, і крик, і лихослів’я з усякою злобою хай будуть знищені у вас;
а будьте один до одного добрими, милосердними, прощайте один одному, як і Бог у Христі простив вам.
Послання до єфесян святого апостола Павла,
Глава 4
Старий Заповіт
Гордість висоти, твердь чистоти, вигляд неба у видінні слави.
Сонце, коли з’являється, виходячи, проповідує дивовижну річ, діло Всевишнього.
У свій південь висушує країну, і перед його спекою хто встоїть?
Хто роздмухує піч, є в спекотних ділах. Сонце, що палить гори, потрійно гаряче. Воно видає вогняний дух і, випускаючи проміння, затемнює очі.
Великий Господь, що його зробив, і Своїми словами приспішив хід.
І місяць є завжди у своєму часі, щоб вказувати часи і знак віку.
Від місяця – знак свята, – світило, що зменшується до зникнення.
Кожний місяць має свою назву від того, що виростає дивовижно в зміні, спорядження обозів на висоті, що світить на небесній тверді.
Краса неба – слава зірок, прикраса, що світить на Господніх висотах.
За словами Святого стануть за присудом і не послабнуть у своїх сторожах.
Глянь на райдугу і поблагослови Того, Хто її створив, вона дуже гарна у своєму світінні.
Вона обійшла небо в поході слави, руки Всевишнього її розтягнули.
За Його наказом поспішив сніг, і Він спішно посилає стріли Свого суду.
Через це відкрилися скарбниці, і вилетіли хмари, як птахи.
У Його величності Він зробив хмари сильними, і град побив каміння. Голос Його грому завдав болю землі,
і під Його поглядом зрушаться гори. За Його волею подує південний вітер,
і північна буря та подув вітру.
Він посипає сніг, як птахи, що летять, і його осідання – як сарана, що осіла. Око буде захоплюватися красою його білості, а серце жахнеться його паданням.
Він сипле на землю іній, як сіль, і він, стверднувши, має гострі кінці.
Зимовий північний вітер подує, і ствердне лід на воді. Він розстилається на всьому зборі води, і його одягне вода, як панцир.
Він поїдає гори і спалить пустелю, і нищить зелень, як вогонь.
Мряка приспішує лікування всього, зустрічна роса веселить від спеки.
Своїм задумом Він втихомирив безодню і посадив у ній острови.
Ті, що плавають морем, розповідають про Його труди, і ми дивуємося тому, що чуємо нашими вухами.
Там преславні та дивовижні діла, різновидність усякого життя, творіння китів.
Через Нього провадить Його ангел, і все створене Його словом.
Багато скажемо і не охопимо все, і кінець слів: Він є все.
Як матимемо силу хвалити? Бо Він великий понад усі Його діла.
Страшний Господь і дуже великий, і Його сила дивовижна.
Прославляючи Господа, піднесіть Його вгору, наскільки лише зможете, бо Він ще й від цього вищий. І, підносячи Його вгору, примножте силу, не спочивайте, бо не охопите.
Хто Його побачив і розповість? І хто Його звеличує так, як Він є?
Багато зі схованого є більше від цього, бо ми побачили мало Його діл.
Адже Господь зробив усе і дав побожним мудрість.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 43.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії