Читання дня
Євангеліє
І коли Він прибув на інший берег, в країну Гергесинську, Його зустріли двоє біснуватих, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг пройти тією дорогою.
І ось, вони закричали: що Тобі до нас, Іісусе, Сину Божий? прийшов Ти сюди передчасно мучити нас.
А далеко від них паслося велике стадо свиней.
І біси благали Його: якщо виженеш нас, то пошли нас у стадо свиней.
І Він сказав їм: ідіть. І вони, вийшовши, пішли в стадо свиней. І ось, все стадо свиней кинулося з кручі в море і втопилось у воді.
Пастухи ж побігли і, прийшовши у місто, розповіли про все, і про те, що було з біснуватими.
І ось, все місто вийшло назустріч Іісусові; і, побачивши Його, просили, щоб Він відійшов за межі їхні.
Тоді Він, увійшовши в човен, переплив назад і прибув до Свого міста.
Євангеліє від Матфея
Глава 8, вірші 28- 34, глава 9, вірш 1
Апостол
Браття! бажання мого серця і молитва до Бога за Ізраїль на спасіння.
Бо свідчу їм, що мають ревність по Бозі, та не за розумом.
Бо, не розуміючи праведності Божої і намагаючись поставити власну праведність, вони не скорились праведності Божій, бо кінець закону – Христос, до праведності кожного віруючого.
Мойсей пише про праведність від закону: людина, яка виконала його, жива буде ним (Лев. 18,5).
А праведність від віри так говорить: не кажи в серці твоєму: хто зійде на небо? тобто Христа звести (Втор. 30,12).
Або хто зійде в безодню? тобто Христа з мертвих підняти.
Але що говорить Писання? Близько до тебе слово, в устах твоїх і в серці твоїм, тобто слово віри, яке проповідуємо (Втор. 30,14).
Бо якщо устами твоїми будеш сповідувати Іісуса Господом і серцем твоїм вірувати, що Бог воскресив Його з мертвих, то спасешся, бо серцем вірують до праведності, а устами сповідують до спасіння.
Послання до римлян святого апостола Павла, глава X, вірші 1–10
Старий Заповіт
Уся мудрість – від Господа, і вона з Ним навіки.
Хто почислить пісок морів, краплі дощу і дні віку?
Хто дослідить висоту неба, широту землі, безодні та мудрість?
Першою з усіх створена мудрість, і сприймання розумності – від віку.
Джерело мудрості — слово Бога на висотах, і Його хід — вічні закони.
Кому відкрито корінь мудрості? І хто пізнав її подвиги?
Кому об’явлено вміння мудрості? І хто збагнув її досвідченість?
Один є мудрий, дуже страшний, що сидить на Своєму престолі.
Господь Сам її створив, побачив, почислив її і вилив її на всі Свої діла.
Вона з кожним тілом за Його даром, і Він обдарував нею тих, що Його люблять. Любов Господа — преславна мудрість, яким лиш показується, ділить її йому для вигляду.
Господній страх – слава, похвала, веселість і вінець радості.
Господній страх розвеселить серце, дасть веселість, радість і довголіття. Господній страх — дар від Господа, бо на стежках любові посаджені будуть.
Тому, хто боїться Господа, добре буде в кінці, і в день його смерті він буде благословенний.
Початок мудрості – боятися Господа, і з вірними в лоні створена була з ними.
З людьми вона збудувала вічну основу, і їхньому насінню буде довірена.
Повнота мудрості – боятися Господа, і вона п’яними зробить їх від своїх плодів.
Весь їхній дім наповнить бажаними і комори – своїми плодами.
Вінець мудрості – страх Господній, що квітне миром і здоров’ям вилікування. Обидва ж є дарами Бога на мир, а Він поширює похвалу на тих, що Його люблять.
І Він побачив, і почислив її, уміння і пізнання розуму вилив і підняв вгору славу тих, що її тримали.
Корінь мудрості – боятися Господа, і її галузки – довголіття.
Господній страх відкидає гріхи, а хто залишається, відверне всякий гнів.
Не зможе виправдатися неправедний гнівливий. Бо порух його гніву – це його падіння.
До часу потерпить довготерпеливий, і пізніше віддасть йому радість.
До часу він сховає його слова, і губи численних викажуть його розум.
У скарбах мудрості – притча вміння, а побожність – гидота для грішних.
Якщо забажаєш мудрість, бережи заповіді, і Господь тобі її подасть.
Бо Господній страх – мудрість і напоумлення, і Йому милі віра та лагідність.
Не будь неслухняним до Господнього страху і не наближайся до Нього з подвійним серцем.
Не будь дволичним в устах людей і вважай на свої губи.
Не піднось себе, щоб ти не впав, і не навів ти безчестя на твою душу, і Господь відкриє твоє приховане, і посеред збору тебе кине, бо ти не наблизився до Господнього страху, і твоє серце сповнене омани.
Книга мудрості Ісуса, сина Сираха, глава 1.
© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії