Біблійні читання

Читання дня

Читання 20 жовтня

Після цього Іісус пішов до міста, що зветься Наїн; і з Ним йшло багато учнів Його і безліч народу.
Коли ж Він підійшов до воріт міста, якраз виносили померлого, єдиного сина у матері, а вона була вдова; і чимало народу йшло з нею з міста.

Читати далі »

Читання 13 вересня

Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;
побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,
і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;
бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.

Читати далі »

Читання 12 вересня

В один з тих днів, коли Він учив народ у храмі і благовіствував, прийшли первосвященники і книжники зі старійшинами
і запитали Його: скажи нам, якою владою Ти це робиш, або хто дав Тобі цю владу?
Він сказав їм у відповідь: запитаю і Я вас про одне, і скажіть Мені:
хрещення Іоаннове було з небес, чи від людей?
Вони ж, міркуючи між собою, говорили: коли скажемо: з небес, то скаже: чому ж ви не повірили йому?
а коли скажемо: від людей, то весь народ поб’є нас камінням, бо він упевнений, що Іоанн є пророк.
І відповідали: не знаємо звідки.

Читати далі »

Читання 11 вересня

Цар Ірод, почувши про Іісуса (бо Його ім’я стало відомим), говорив: це Іоанн Хреститель воскрес з мертвих, і тому чудеса діються ним.
Одні говорили: це Ілля, а інші говорили: це пророк, або як один з пророків.
Ірод же, почувши, сказав: це Іоанн, якого я обезглавив; він воскрес з мертвих.

Читати далі »

Читання 10 вересня

Потім Іісус увійшов у Ієрихон і проходив через нього.
І ось, один, на ім’я Закхей, начальник митарів і чоловік багатий,
бажав бачити Іісуса, хто Він, але не міг за народом, бо був малий на зріст;
і, забігши наперед, виліз на смоковницю, щоб побачити Його, бо Він мав проходити мимо неї.
Коли Іісус прийшов на те місце, глянувши, побачив його і сказав йому: Закхею! злізь скоріше, бо сьогодні Мені треба бути в тебе в домі.

Читати далі »

Читання 9 вересня

Сказав також їм і притчу про те, що треба завжди молитися і не сумувати,
кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.
В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого.
Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам у собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь,
але як ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені.

Читати далі »

Читання 8 вересня

І ось, хтось, підійшовши, сказав Йому: Учителю благий! що зробити мені доброго, щоб мати життя вічне?
Він же сказав йому: чому ти називаєш Мене благим? Ніхто не благий, як тільки один Бог. Якщо ж хочеш увійти в життя вічне, дотримуй заповідей.

Читати далі »

Читання 7 вересня

Сказав також Іісус учням: неможливо не прийти спокусам; але горе тому, через кого вони приходять;
краще було б йому, коли б жорно млинове повісили йому на шию і кинули його в море, ніж щоб він спокусив одного з малих цих.
Пильнуйте за собою. Якщо ж согрішить проти тебе брат твій, виговори йому; і коли покається, прости йому;
і коли сім раз у день согрішить проти тебе і сім раз на день звернеться і скаже: каюсь,– прости йому.

Читати далі »

Читання 6 вересня

Сказав же Господь і учням Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно;
і, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? дай звіт про управительство твоє: бо ти не можеш більше керувати.
Тоді управитель сказав сам в собі: що мені робити? господар мій відбирає в мене управління домом: копати не можу, просити соромлюсь;
знаю, що зробити, щоб прийняли мене в свої доми, коли буду усунутий від управління домом.
І, покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?

Читати далі »

Читання 5 вересня

Всі митарі і грішники наближалися до Нього, щоб послухати Його.
Фарисеї ж та книжники нарікали, кажучи: Він приймає грішників і їсть з ними.
Але Він сказав їм таку притчу:
хто з вас, маючи сто овець і загубивши одну з них, не покине дев’яносто дев’ять у пустині і не піде за загубленою, доки не знайде її?
А коли знайде її, з радістю візьме на плечі свої
і, прийшовши додому, покличе друзів і сусідів і скаже їм: порадійте зі мною; я знайшов вівцю мою загублену.

Читати далі »