Біблійні читання

Читання дня

Читання 6 грудня

Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.
І дуже рано, в перший день тижня, як сходило сонце, прийшли до гробу,
і говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?
І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий.
І, увійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися.
А він каже їм: не жахайтеся; Іісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого; Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де Його положили.
Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.

Читати далі »

Читання 17 листопада

І ось, прийшов чоловік на ім’я Іаір, який був начальником синагоги; і, припавши до ніг Іісусових, благав Його увійти до нього в дім,
бо у нього була єдина дочка років дванадцяти, і та була при смерті.

Читати далі »

Читання 16 листопада

Як минула субота, на світанку першого дня тижня прийшли Марія Магдалина та інша Марія подивитись на гроб.
І ось, стався великий землетрус: бо Ангел Господній, який зійшов з неба, приступивши, відвалив камінь від дверей гробу і сів на ньому;
вигляд його був, як блискавка, і одежа його біла, як сніг;
зі страху перед ним, ті, що стерегли, затремтіли і стали, як мертві;
Ангел же, звернувшись до жінок, сказав: не бійтеся, бо знаю, що ви шукаєте Іісуса розп’ятого.
Його нема тут – Він воскрес, як сказав. Підійдіть, погляньте на місце, де лежав Господь,
і підіть швидше, скажіть учням Його, що Він воскрес з мертвих і зустріне вас у Галілеї; там Його побачите. Ось, я сказав вам.

Читати далі »

Читання 15 листопада

Коли ж настав ранок, усі первосвященники і старійшини народу зібрали раду на Іісуса, щоб убити Його; і, зв’язавши Його, відвели і видали Його Понтію Пілату, правителю.
Тоді Іуда, зрадник Його, побачивши, що Він засуджений, і, розкаявшись, повернув тридцять срібняків первосвященникам та старійшинам, кажучи: согрішив я, зрадивши кров невинну. Вони ж сказали йому: що нам до того? гляди сам.
І, кинувши срібняки в храмі, він вийшов, пішов і удавився.
Первосвященники ж, взявши срібняки, сказали: не дозволено класти їх у скарбницю церковну, тому що це ціна крові.
І, скликавши раду, купили за них землю гончареву для погребіння подорожніх; тому і називається земля та «землею крові» до цього дня.

Читати далі »

Читання 14 листопада

Коли Іісус скінчив усі ці слова, то сказав учням Своїм: ви знаєте, що через два дні буде Пасха, і Син Людський виданий буде на розп’яття.
Тоді зібрались первосвященники, книжники і старійшини народу у дворі первосвященника, на ім’я Каіафа, і вирішили на раді взяти Іісуса підступом і вбити; але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося обурення в народі.
Коли ж Іісус був у Віфанії, в домі Симона прокаженого, підійшла до Нього жінка з алавастровою посудиною дорогоцінного мира і зливала Йому, возлежалому, на голову.
Побачивши це, учні Його обурились і говорили: до чого така трата?

Читати далі »

Читання 13 листопада

Тоді уподібниться Царство Небесне десятьом дівам, які, взявши світильники свої, вийшли назустріч нареченому.
П’ять з них були мудрі, а п’ять нерозумні.
Нерозумні, взявши світильники свої, не взяли з собою оливи.
Мудрі ж разом із світильниками своїми взяли оливи в посудинах своїх.
А як наречений затримався, то всі задрімали і поснули.
Опівночі ж почувся крик: ось, наречений іде, виходьте назустріч йому.
Тоді встали всі діви і приготували світильники свої.
Нерозумні ж сказали мудрим: дайте нам вашої оливи, бо світильники наші гаснуть.
А мудрі відповіли: щоб не трапилось нестачі і у нас, і у вас, підіть краще до тих, що продають, і купіть собі.
Коли ж пішли вони купувати, прийшов наречений, і ті, що були готові, ввійшли з ним на весілля, і двері зачинилися; пізніше прийшли й інші діви і говорять: Господи! Господи! відчини нам.
Він же сказав їм у відповідь: істинно кажу вам: не знаю вас.
Отже, пильнуйте, бо не знаєте ні дня, ні години, коли Син Людський прийде.

Читати далі »

Читання 12 листопада

І, вийшовши, Іісус ішов від храму; і підійшли учні Його, щоб показати Йому будівлі храму.
Іісус же сказав їм: чи бачите все це? Істинно кажу вам: не залишиться тут каменя на камені, все буде зруйновано.
Коли ж сидів Він на горі Єлеонській, то підійшли до Нього учні на самоті і спитали: скажи нам, коли це буде? і яка ознака Твого пришестя і кінця віку?
Іісус сказав їм у відповідь: бережіться, щоб хто не спокусив вас, бо багато прийдуть під іменем Моїм, і будуть казати: «я Христос», і багатьох спокусять.

Читати далі »

Читання 11 листопада

Тоді Іісус почав говорити до народу і учнів Своїх і сказав: на Мойсеєвому сідалищі сіли книжники та фарисеї; отож все, чого вони кажуть дотримуватися, дотримуйтеся і робіть; а по ділах їхніх не робіть, бо вони говорять і не роблять: зв’язують тяжкі ноші, які незручно носити, і кладуть їх людям на плечі; самі ж і пальцем своїм не хочуть ворухнути їх; всі ж діла свої роблять так, щоб їх бачили люди: розширяють пов’язки* свої і подовжують край одежі своєї; також люблять возлежати на перших місцях на вечерях і сидіти на перших місцях у синагогах і вітання на народних зібраннях, та щоб люди звали їх: учителю! учителю!

Читати далі »

Читання 10 листопада

І припливли в землю Гадаринську, що навпроти Галілеї.
Коли ж Він вийшов на берег, зустрів Його один чоловік з міста, одержимий бісами з давнього часу, і в одяг не вдягався, і в домі не жив, а в гробах.
Побачивши Іісуса, він закричав, упав перед Ним і гучним голосом сказав: що Тобі до мене, Іісусе, Сину Бога Всевишнього? благаю Тебе, не муч мене!

Читати далі »

Читання 9 листопада

Іісус, продовжуючи говорити їм притчами, сказав:
Царство Небесне подібне до чоловіка – царя, який справляв весілля синові своєму і послав рабів своїх покликати званних на весілля; і не хотіли прийти.
Знову послав інших рабів, кажучи: скажіть званним: ось, я приготував мій обід, телят моїх і що відгодоване, заколоте і все готове; приходьте на весілля.
Але вони, знехтувавши те, пішли, хто на своє поле, а хто до торгівлі своєї.
Інші ж, схопивши рабів його, скривдили і вбили їх.
Почувши про це, цар розгнівався, і, пославши військо своє, винищив тих убивців і спалив місто їхнє.
Тоді говорить він рабам своїм: весілля готове, а званні не були достойні; отже, ідіть на роздоріжжя і всіх, кого знайдете, кличте на весілля.

Читати далі »