Біблійні читання

Читання дня

Читання 31 липня

Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;
побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,
і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;
бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.
І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогим камінням і пожертвами, Він сказав:
прийдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване.
І запитали Його: Учителю! коли ж це буде? і яка ознака, коли це має статися?
Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в заблудження, бо багато прийде під іменем Моїм, кажучи, що це Я. І час цей близько: не ходіть за ними.

Читати далі »

Читання 26 березня

У п’ятнадцятий же рік правління Тиверія кесаря, коли Понтій Пілат правив в Іудеї, Ірод був четвертовладником у Галілеї, Филип, брат його, був четвертовладником в Ітуреї і Трахонітському краї, а Лісаній був четвертовладником в Авілінеї,
за первосвященників Анни і Каіафи, було слово Боже до Іоанна, сина Захарії, в пустині.
І він проходив по всій околиці Іорданській, проповідуючи хрещення покаяння для прощення гріхів,
як написано в книзі слів пророка Ісаії, котрий говорить: глас вопіющого в пустині: приготуйте путь Господу, прямими зробіть стезі Йому;
кожна долина хай наповниться і всяка гора і горб знизяться, і стануть кривизни прямими, і вибоїсті дороги рівними;
і побачить всяка плоть спасіння Боже.

Читати далі »

Читання 25 березня

У ті дні вийшов від кесаря Августа наказ зробити перепис по всій землі.
Цей перепис був перший за правління Квірінія Сірією.
І всі йшли записатися, кожен до свого міста.
Пішов також і Йосиф з Галілеї, з міста Назарета, в Іудею, в місто Давидове, що зветься Віфлієм, бо він був з дому і роду Давидового, записатися з Марією, зарученою з ним жінкою, яка була вагітна.
Коли ж вони були там, прийшов час родити Їй;
і народила Сина Свого Первенця, і сповила Його, і поклала Його в ясла, бо не було їм місця в гостиниці.
У тій стороні були на полі пастухи, які ночували і стерегли отару свою…

Читати далі »

Читання 24 березня

Оскільки вже багато хто почав складати повісті про цілком відомі серед нас події,
як передали нам те ті, що від самого початку були очевидцями і служителями Слова*,
то спало на думку й мені, старанно дослідивши все спочатку, по порядку описати тобі, вельмишановний Феофіле,
щоб ти пізнав тверду основу того вчення, в якому був наставлений.

Читати далі »

Читання 23 березня

Як минула субота, Марія Магдалина і Марія Яковлева і Саломія купили пахощі, щоб піти помазати Його.
І дуже рано, в перший день тижня, як сходило сонце, прийшли до гробу,
і говорять між собою: хто відвалить нам камінь від дверей гробу?
І, глянувши, побачили, що камінь відвалений; а він був дуже великий.
І, увійшовши у гроб, побачили юнака, який сидів праворуч і був одягнений у білу одежу; і вжахнулися.
А він каже їм: не жахайтеся; Іісуса шукаєте Назарянина, розп’ятого; Він воскрес; Його нема тут. Ось місце, де Його положили.
Але йдіть, скажіть учням Його і Петрові, що Він буде раніше за вас у Галілеї; там Його побачите, як Він сказав вам.

Читати далі »

Читання 22 березня

І, покликавши народ з учнями Своїми, сказав їм: хто хоче йти за Мною, хай зречеться себе, і візьме хрест свій, і йде за Мною.
Бо хто хоче душу свою зберегти, той загубить її; а хто загубить душу свою заради Мене і Євангелія, той збереже її.
Бо яка користь людині, коли вона придбає весь світ, а душу свою занапастить?

Читати далі »

Читання 21 березня

Негайно вранці первосвященники зі старійшинами та книжниками і весь синедріон зібрали раду і, зв’язавши Іісуса, відвели і видали Пілатові.
Пілат спитав Його: Ти Цар Іудейський? Він же сказав йому у відповідь: ти говориш.
І первосвященники звинувачували Його багато в чому.
Пілат же знову спитав Його: Ти нічого не відповідаєш? бачиш, як багато звинувачень проти Тебе.
Але Іісус і на це нічого не відповідав, так що Пілат дивувався.
На всяке ж свято він відпускав їм одного в’язня, за якого вони просили.
Тоді був у темниці один на ім’я Варавва, із своїми спільниками, які під час бунту вчинили вбивство.
І народ почав кричати і просити Пілата про те, що він завжди робив для них.
Він сказав їм у відповідь: чи хочете, відпущу вам Царя Іудейського?
Бо знав, що первосвященники через заздрість видали Його.
Та первосвященники підбурили народ просити, щоб краще відпустив їм Варавву.
Пілат же знову сказав їм у відповідь: що ж хочете, щоб я зробив з Тим, Кого ви називаєте Царем Іудейським?
Вони знову закричали: розіпни Його.

Читати далі »

Читання 20 березня

Через два дні мало бути свято Пасхи і опрісноків. І шукали первосвященники і книжники, як би взяти Його хитрощами і вбити; але говорили: тільки не в свято, щоб не сталося заворушення в народі.
І коли Він був у Віфанії, в домі Симона прокаженого, і возлежав, – прийшла жінка з алавастровою посудиною мира з нарда чистого, дорогоцінного, і, розбивши посудину, злила Йому на голову.
Деякі обурились і між собою говорили: навіщо така трата мира?
Бо можна було б його продати більш як за триста динаріїв і роздати вбогим. І дорікали їй.
Іісус же сказав: облиште її; навіщо її бентежите? Вона добре діло зробила для Мене.
Бо вбогих завжди маєте з собою і, коли захочете, можете їм благодіяти; а Мене не завжди маєте.

Читати далі »

Читання 19 березня

І коли виходив Він з храму, один з учнів Його сказав Йому: Учителю! подивись, які камені і які будівлі!
Іісус сказав йому у відповідь: бачиш ці великі будівлі? все це буде зруйноване, так що не залишиться тут і каменя на камені.
І коли Він сидів на горі Єлеонській проти храму, то Петро, і Яків, і Іоанн, і Андрій запитали Його на самоті:
скажи нам, коли це буде, і яка ознака, коли все це має статись?
Відповідаючи їм, Іісус почав говорити: бережіться, щоб ніхто не спокусив вас,
бо багато прийдуть під іменем Моїм і говоритимуть, що це Я; і багатьох спокусять.
Коли ж почуєте про війни і про воєнні чутки, не жахайтесь: бо належить цьому бути,– але це ще не кінець.

Читати далі »

Читання 18 березня

І почав говорити їм притчами: один чоловік насадив виноградник і обніс огорожею, і викопав винотоку*, і збудував башту, і, віддавши його виноградарям, відлучився.
І послав у свій час до виноградарів слугу – одержати від виноградарів плоди з виноградника.
Вони ж, схопивши його, били, і відіслали ні з чим.
Знову послав до них іншого слугу; і тому камінням розбили голову і відпустили з безчестям.
І знову іншого послав: і того вбили; і багатьох інших то били, то вбивали.
Маючи ж єдиного сина, улюбленого свого, наостанку послав і його до них, кажучи: посоромляться сина мого.
Але виноградарі сказали один одному: це спадкоємець; ходім, уб’ємо його і спадщина буде наша.
І, схопивши його, вбили і викинули геть з виноградника.
Що ж зробить господар виноградника? – Прийде і покарає виноградарів смертю, і віддасть виноградник іншим.
Невже ви не читали цього в Писанні: камінь, який відкинули будівничі, той самий став наріжним;
це від Господа, і є дивне в очах наших? (Пс. 117,22–23).

Читати далі »