Біблійні читання

Читання дня

Читання 31 липня

Поглянувши, Він побачив багатих, які клали дари свої в скарбницю;
побачив також і одну бідну вдову, яка туди поклала дві лепти,
і сказав: істинно говорю вам, що ця бідна вдова більше всіх поклала;
бо всі ті від надлишку свого клали в дар Богові, а вона від нестатку свого поклала весь прожиток свій, що мала.
І коли деякі говорили про храм, що він прикрашений дорогим камінням і пожертвами, Він сказав:
прийдуть дні, в які з того, що ви тут бачите, не залишиться каменя на камені; все буде зруйноване.
І запитали Його: Учителю! коли ж це буде? і яка ознака, коли це має статися?
Він сказав: стережіться, щоб вас не ввели в заблудження, бо багато прийде під іменем Моїм, кажучи, що це Я. І час цей близько: не ходіть за ними.

Читати далі »

Читання 1 травня

Був один недужий – Лазар з Віфанії, села Марії та її сестри Марфи.
Марія ж, брат якої Лазар був недужий, була та, що помазала Господа миром і обтерла ноги Його волоссям своїм.
Сестри послали сказати Йому: Господи! ось, кого Ти любиш, хворий.
Іісус, почувши те, сказав: ця недуга не на смерть, а на славу Божу, щоб через неї прославився Син Божий.
Іісус же любив Марфу і сестру її та Лазаря.
Коли ж почув, що він хворий, то пробув два дні на тому місці, де знаходився.
Після цього сказав учням: підемо знов до Іудеї.
Учні сказали Йому: Равві! чи давно іудеї шукали побити Тебе камінням, і Ти знов йдеш туди?
Іісус відповідав: чи не дванадцять годин у дні? хто ходить удень, той не спотикається, тому що бачить світло світу цього;
а хто ходить уночі, спотикається, бо нема світла з ним.
Сказавши це, говорить їм потім: Лазар, друг наш, заснув; але Я йду розбудити його.

Читати далі »

Читання 30 квітня

Істинно, істинно кажу вам: хто входить в кошару овечу не дверима, а десь перелазить, той злодій і розбійник.
А хто входить у двері, той пастир овець.
Йому воротар відчиняє, і вівці голос його чують, і він кличе своїх овець по імені і виводить їх.
І коли виведе своїх овець, йде поперед них, а вівці йдуть за ним, бо знають його голос.
За чужим же не йдуть, а тікають від нього, бо не знають чужого голосу.
Цю притчу сказав їм Іісус; але вони не зрозуміли, про що Він говорив їм.
Отже, знову сказав їм Іісус: істинно, істинно кажу вам, що Я двері вівцям.
Всі, скільки їх приходило переді Мною, є злодії й розбійники; але вівці не послухали їх.
Я є двері: хто через Мене увійде, той спасеться, і увійде, і вийде, і пасовище знайде.
Злодій приходить тільки для того, щоб украсти, вбити й погубити. Я прийшов для того, щоб мали життя, і мали з достатком.
Я є пастир добрий: пастир добрий життя своє покладає за овець.

Читати далі »

Читання 29 квітня

Іісус же пішов на гору Єлеонську.
А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
І знов, нахилившись додолу, писав на землі…

Читати далі »

Читання 28 квітня

Іісус же пішов на гору Єлеонську.
А вранці знов прийшов у храм, і весь народ ішов до Нього. Він сів і навчав їх.
Ось книжники і фарисеї привели до Нього жінку, схоплену в перелюбстві, і, поставивши її посередині, сказали Йому:
Учителю! цю жінку взяли нині в перелюбстві;
а Мойсей у законі заповів нам побивати таких камінням, а Ти що скажеш?
Говорили ж це, спокушаючи Його, щоб знайти що-небудь для звинувачення Його. Але Іісус, нахилившись додолу, пальцем писав по землі, не звертаючи на них уваги.
Коли ж продовжували питати Його, Він, підвівшись, сказав їм: хто з вас без гріха, перший кинь у неї камінь.
І знов, нахилившись додолу, писав на землі…

Читати далі »

Читання 27 квітня

Після цього Іісус ходив по Галілеї, бо не хотів ходити по Іудеї, тому що іудеї шукали вбити Його.
Наближалося свято іудейське – ставлення кущів.
Тоді брати Його сказали Йому: вийди звідси та іди в Іудею, щоб і учні Твої бачили діла, які Ти твориш.
Бо ніхто не робить чого-небудь таємно, а сам домагається бути відомим. Якщо Ти твориш такі діла, яви Себе світові.
Бо і брати Його не вірували в Нього.
На це Іісус сказав їм: Мій час ще не настав, а для вас завжди час.
Не може світ ненавидіти вас, а Мене ненавидить, бо Я свідчу про нього, що діла його злі.
Ви йдіть на свято це, а Я ще не піду на це свято, бо час Мій ще не настав.
Сказавши це їм, залишився в Галілеї.

Читати далі »

Читання 26 квітня

Того ж першого дня на тижні, ввечері, коли двері дому, де збиралися учні Його, були замкнені з остраху перед іудеями, прийшов Іісус і став посередині і каже їм: мир вам!
Сказавши це, Він показав їм руки і ноги, і ребра Свої. Учні зраділи, побачивши Господа.
Іісус же сказав їм вдруге: мир вам! як послав Мене Отець, так і Я посилаю вас.
Сказавши це, дунув і говорить їм: прийміть Духа Святого.
Кому простите гріхи, тим простяться, на кому залишите, залишаться.

Читати далі »

Читання 25 квітня

Після цього пішов Іісус на той бік Тиверіадського моря в Галілеї.
За Ним йшло багато народу, бо бачили чудеса, які Він творив над недужими.
Іісус зійшов на гору і сидів там з учнями Своїми.
Наближалася ж Пасха, іудейське свято.
Іісус, звівши очі й побачивши, що багато народу йде до Нього, говорить Филипові: де нам купити хлібів, щоб їх нагодувати?
Говорив же це, випробовуючи його; бо Сам знав, що хотів зробити.
Филип відповів Йому: їм на двісті динаріїв не вистачить хліба, щоб кожний з них хоч трохи одержав.
Один з учнів Його, Андрій, брат Симона Петра, говорить Йому:
тут у одного юнака є п’ять хлібів ячмінних і дві риби; але що то на таку кількість?
Іісус сказав: звеліть людям сісти. Було ж на тому місці багато трави. Отож сіло людей близько п’яти тисяч.

Читати далі »

Читання 24 квітня

Після цього було іудейське свято, і прийшов Іісус до Ієрусалима.
В Ієрусалимі ж біля Овечих воріт є купальня, що по-єврейськи зветься Віфезда, яка мала п’ять критих ходів.
У них лежало багато хворих, сліпих, кривих, сухих, що чекали руху води,
бо Ангел Господній щороку сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той одужував, хоч би яку недугу мав.
Тут був чоловік, який хворів тридцять вісім років.
Іісус, побачивши, що він лежить, і знаючи, що вже довго хворіє, говорить йому: чи хочеш бути здоровим?
Недужий відповів Йому: так, Господи; але чоловіка не маю, щоб, коли збуриться вода, опустив мене в купальню; коли ж я приходжу, інший вже поперед мене входить.

Читати далі »

Читання 23 квітня

Коли ж Іісус довідався про почуте фарисеями, що Він більше збирає учнів і хрестить, ніж Іоанн,– хоч Іісус Сам не хрестив, а учні Його, – то залишив Іудею і знов пішов до Галілеї.
Належало ж Йому проходити через Самарію.
Ось приходить Він до міста самарянського, що зветься Сіхар, поблизу землі, яку Яків дав синові своєму Йосифу.
Там був колодязь Якова. Іісус, втомившись з дороги, сів біля колодязя. Було близько шостої години.
Приходить жінка з Самарії набрати води. Іісус говорить їй: дай Мені напитися.
Бо учні Його пішли до міста, щоб купити їжі.
Жінка самарянка каже Йому: як ти, будучи іудеєм, просиш напитися у мене, самарянки? Адже іудеї не спілкуються з самарянами.

Читати далі »