Читання 27 липня

Читання дня

Євангеліє

Сказав також їм і притчу про те, що треба завжди молитися і не сумувати,

кажучи: в одному місті був суддя, який Бога не боявся і людей не соромився.

В тому ж місті була одна вдова, і вона, приходячи до нього, говорила: захисти мене від суперника мого.

Але він довгий час не хотів. А потім сказав сам у собі: хоч я і Бога не боюся і людей не соромлюсь,

але як ця вдова не дає мені спокою, захищу її, щоб вона не приходила більше докучати мені.

І сказав Господь: чуєте, що каже суддя неправедний?

Хіба Бог не захистить вибранців Своїх, що взивають до Нього день і ніч, хоч і не спішить захищати їх?

кажу вам, що захистить їх скоро. Але Син Людський, коли прийде, чи знайде віру на землі?

Сказав також і до деяких, які були упевнені в собі, що вони праведні, а інших принижували, таку притчу:

два чоловіки прийшли до храму помолитися: один фарисей, а другий митар.

Фарисей, ставши, молився сам у собі так: Боже! дякую Тобі, що я не такий, як інші люди, грабіжники, кривдники, перелюбники, або як цей митар:

пощуся двічі на тиждень, даю десяту частину з усього, що придбаю.

А митар, стоячи віддаля, не смів і очей звести на небо; але, б’ючи себе в груди, говорив: Боже! будь милостивий до мене, грішника!

Кажу вам, що цей пішов до дому свого оправданий більше, ніж той: бо всякий, хто підносить сам себе, принижений буде, а хто принижує себе, піднесеться.

Приносили ж до Нього і дітей, щоб Він доторкнувся до них; а учні, бачачи те, боронили їм.

Але Іісус, покликавши їх, сказав: пустіть дітей приходити до Мене і не забороняйте їм, бо таких є Царство Боже.

Істинно кажу вам: хто не прийме Царства Божого, як дитя, той не ввійде в нього.

І запитав Його один з начальників: Учителю благий! що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?

Іісус сказав йому: що ти називаєш Мене благим? ніхто не благий, як тільки один Бог;

знаєш заповіді: не перелюбствуй, не вбивай, не кради, не лжесвідчи, шануй батька твого і матір твою.

Він же сказав: усе це я зберіг з юності моєї.

Почувши це, Іісус сказав йому: ще одного не вистачає тобі: все, що маєш, продай і роздай убогим, і матимеш скарб на небесах, і приходь та іди слідом за Мною.

Але він, почувши це, засмутився, бо був дуже багатий.

Іісус же, побачивши, що він засмутився, сказав: як важко тим, що мають багатство, увійти в Царство Боже!

бо легше верблюдові пройти крізь вушко голки, ніж багатому ввійти в Царство Боже.

Ті, що чули, сказали: то хто ж може спастися?

Він же сказав: неможливе людям, можливе Богові.

Петро ж сказав: ось, ми покинули все і пішли за Тобою.

Він сказав їм: істинно говорю вам: нема нікого, хто б покинув дім, або батьків, або братів, або сестер, або жінку, або дітей заради Царства Божого,

і не одержав би значно більше в цей час, і у віці майбутньому життя вічне.

Відкликавши дванадцять учнів Своїх, сказав їм: ось, ми йдемо до Ієрусалима, і збудеться все, написане пророками про Сина Людського,

бо видадуть Його язичникам, і познущаються над Ним, і скривдять Його, і обплюють Його,

і будуть бити, і уб’ють Його; і на третій день воскресне.

Але вони нічого з цього не зрозуміли; і були слова ці приховані для них, і вони не розуміли сказаного.

Коли ж підходив Він до Ієрихону, один сліпий сидів край дороги і просив милостині,

і, почувши, що мимо нього проходить народ, запитав: що це таке?

Йому сказали, що Іісус Назарянин йде.

Тоді він закричав: Іісусе, Сину Давидів! помилуй мене.

І ті, що йшли попереду, примушували його замовкнути; а він ще голосніше кричав: Сину Давидів! помилуй мене.

Іісус, зупинившись, звелів привести його до Себе; і коли той підійшов до Нього, спитав його:

чого ти хочеш від Мене? Він сказав: Господи! щоб мені прозріти.

Іісус сказав йому: прозри! віра твоя спасла тебе.

І він умить прозрів і пішов за Ним, славлячи Бога; і весь народ, бачивши це, воздав хвалу Богові.

Євангеліє від Луки,
Глава  18

Апостол

Тому, маючи з милості Божої таке служіння, ми не сумуємо,

але, відкинувши приховані соромні вчинки, не вдаючись до хитрості та не перекручуючи слова Божого, а відкриваючи істину, доручаємо себе совісті кожної людини перед Богом.

Якщо ж і закрите благовіствування наше, то закрите для тих, що гинуть.

Для невіруючих, у яких бог віку цього засліпив розум, щоб для них не засяяло світло благовістя про славу Христа, Котрий є образ Бога невидимого.

Бо ми не себе проповідуємо, а Христа Іісуса, Господа, а ми – раби ваші для Іісуса,

тому що Бог, Котрий звелів, щоб з темряви засяяло світло, осяяв наші серця, щоб просвітити нас пізнанням слави Божої в особі Іісуса Христа.

Але скарб цей ми носимо в глиняних сосудах, щоб велич сили приписувалась Богові, а не нам.

Нас звідусіль тиснуть, але ми не стиснені; ми в безвихідних обставинах, але не втрачаємо надії;

нас гонять, але ми не покинуті; пригноблені, але не гинемо.

Завжди носимо в тілі мертвість Господа Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося в тілі нашому.

Бо ми живі безустанно віддаємося на смерть заради Іісуса, щоб і життя Іісусове відкрилося у смертній плоті нашій,

то ж смерть діє в нас, а життя у вас.

Але, маючи той же дух віри, як написано: я вірував і тому говорив, і ми віруємо, тому й говоримо,

знаючи, що Той, Хто воскресив Господа Іісуса, воскресить через Іісуса і нас і поставить перед Собою з вами.

Бо все для вас, щоб щедрість благодаті в багатьох викликала ще більшу вдячність на славу Божу.

Тому ми не сумуємо; але якщо зовнішній наш чоловік і тліє, то внутрішній з дня на день оновлюється.

Бо короткочасне легке страждання наше викликає безмежну вічну славу,

коли ми дивимось не на видиме, а на невидиме: бо видиме тимчасове, а невидиме вічне.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 4

Старий Заповіт

І промовив Господь до Аарона, кажучи: Ти і твої сини, і дім твого батька понесете гріхи святині; і ти і твої сини будете нести гріхи вашого священства. Тож наблизь до себе своїх братів, плем’я Левія, громаду свого батька; нехай вони приєднаються до тебе і хай тобі допомагають, а ти, і твої сини, які з тобою, будете служити перед наметом свідчення. Вони слідкуватимуть за тим, за чим ведеш нагляд ти, і за ними нагляд за наметом, а до святого посуду і до жертовника хай не наближаються, то й не помруть, – і вони, і ви. Вони приєднаються до тебе, і слідкуватимуть за наметом свідчення, згідно з усіма служіннями в наметі, а сторонній не наблизиться до тебе. Ви будете слідкувати за святинею і здійснювати догляд за жертовником, і гнів більше не буде зливатися на ізраїльських синів. Я взяв ваших братів-левитів з-поміж ізраїльських синів як дар, даний Господу, щоб звершувати служіння в наметі свідчення. Тож ти і твої сини, які з тобою, будете виконувати ваше священицьке служіння, у всьому, що стосується жертовника та за завісою. Ви будете здійснювати служіння, як дар вашого священства, а сторонній, якщо наблизиться, – помре. І сказав Господь Ааронові: Ось Я доручив вам зберігати найкраще з усього посвяченого Мені ізраїльськими синами, як почесну частку Я дав їх тобі та твоїм синам після тебе – як вічний закон. І хай це буде вам з освячених святих дарів, з усіх їхніх дарів, і з усіх їхніх жертв, і з усякої їхньої провини, і з усіх гріхів. Те, що Мені дають, усе святе буде тобі й твоїм синам. У найбільш святому місці їстимете їх. Кожний чоловічої статі їстиме їх, ти й твої сини, нехай святим це для тебе буде. І це буде для вас первоплодом з їхніх дарів. Дари всіх ізраїльських синів Я дав тобі, і твоїм синам, і твоїм дочкам, які з тобою, – це вічний закон. Кожний чистий в твоєму домі їстиме їх. Усе найкраще з олії і все найкраще з вина і пшениці, – їхні первоплоди, які вони даватимуть Господу, Я дав тобі. Все первонароджене, що в їхній землі, те, що принесуть Господу, – тобі буде. Кожний чистий у твоєму домі їстиме їх. Все посвячене серед ізраїльських синів – тобі буде. І все, що відкриває лоно кожного тіла і що приносять Господу, від людини до худоби, – тобі буде. Лише неодмінно викупишi первенців з людей і первенців з нечистої худоби – вони викуплятимуться. І його викуп – від місячного віку. Ціна – п’ять сиклів за священним сиклем, двадцять оболів. Лише первенці з бичків, первенці з овець і первенці з кіз не будуть викуплятися; це – святість. І їхню кров виллєш біля жертовника, а жир принесеш як дар на любі пахощі Господу. А м’ясо тобі буде; і грудинка дару покладання, і праве стегно – тобі буде. Усе відділене зі святиих речей, що тільки відкладають Господу ізраїльські сини, дав Я тобі й твоїм синам з тобою, і твоїм дочкам; це вічний закон. Завіт солі – вічний Господній; тобі й твоїм нащадкам після тебе. І сказав Господь Ааронові: В їхній землі ти не матимеш спадщини, і наділу для тебе не буде між ними; адже Я – твій наділ і твоя спадщина серед ізраїльських синів. Ось синам Левія Я дав кожну десятину в Ізраїлі – як частку за їхні служіння, котрі вони здійснюють у наметі свідчення. Тож інші ізраїльські сини вже більше не входитимуть у намет свідчення, щоб не прийняти смертоносний гріх. І левит сам буде здійснювати служіння в наметі свідчення, і понесе їхні гріхи; це – вічний закон для їхніх родів. А серед ізраїльських синів вони не отримають спадщини. Адже десятини ізраїльських синів, які вони виділяють для Господа як особливу частку, Я дав левитам як спадок. Тому Я сказав їм: Серед ізраїльських синів вони не отримають спадщини. І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: Звернешся до левитів і скажеш їм: Коли отримуватимете десятину від ізраїльських синів, котру Я дав вам від них як спадщину, то відділятимете з неї особливу частку для Господа: десятину з десятини. І буде зараховано це вам за вашу особливу частку, – як пшениця з току чи як особливий дар з виноградної давильні. Так само відділите ви і з особливих Господніх дарів, з усіх ваших десятин, які тільки отримаєте від ізраїльських синів, і віддасте з них особливу частку для Господа священикові Аарону. З усіх ваших дарів відділятимете особливу частку для Господа чи з усіх первоплодів освячену з нього частку. І скажеш їм: Коли відділите кращу частку з нього, то це зарахується левитам як урожай з току і як плоди з виноградної давильні. І будете їсти його на всякому місці – ви і ваші родини, бо це – винагорода вам за ваше служіння в наметі свідчення. І через це не матимете гріха, коли відкладатимете кращу частку з нього. Тож святощів ізраїльських синів не зневажатимете, щоб вам не померти.

Четверта книга Мойсея Числа,
Глава 18

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії