Читання 24 липня

Читання дня

Євангеліє

Сказав же Господь і учням Своїм: один чоловік був багатий і мав управителя, на якого було донесено йому, що він марнує його майно;

і, покликавши його, сказав йому: що це я чую про тебе? дай звіт про управительство твоє: бо ти не можеш більше керувати.

Тоді управитель сказав сам в собі: що мені робити? господар мій відбирає в мене управління домом: копати не можу, просити соромлюсь;

знаю, що зробити, щоб прийняли мене в свої доми, коли буду усунутий від управління домом.

І, покликавши боржників господаря свого, кожного окремо, сказав першому: скільки ти винен господареві моєму?

Він сказав: сто мір олії. І сказав йому: візьми твою розписку і сідай скоріш, напиши: п’ятдесят.

Потім другому сказав: а ти скільки винен? Він відповів: сто мір пшениці. І сказав йому: візьми свою розписку і напиши: вісімдесят.

І похвалив господар управителя невірного, що розсудливо зробив; бо сини віку цього здогадливіші синів світла в роді своїм.

І Я кажу вам: здобувайте собі друзів багатством неправедним, щоб вони, як станете вбогими, прийняли вас у вічні обителі.

Вірний у малому і у великому вірний; а невірний у малому невірний і у великому.

Отже, якщо ви в неправедному багатстві не були вірні, хто ж довірить вам істинне?

І якщо не були вірні в чужому, хто вам дасть ваше?

Ніякий слуга не може служити двом господарям, бо або одного буде ненавидіти, а другого любити, або одному виявлятиме старанність, а другого занедбає. Не можете служити Богові і мамоні*.

Чули все це і фарисеї, що були сріблолюбцями, і глузували з Нього.

Він сказав їм: ви показуєте себе праведниками перед людьми, але Бог знає серця ваші, бо що високе в людей, те мерзотне перед Богом.

Закон і пророки до Іоанна; з цього часу Царство Боже благовіствується, і всякий зусиллям входить у нього.

Але скоріше небо і земля перейдуть, ніж одна риска із закону пропаде.

Усякий, хто розведеться з жінкою своєю і одружиться з іншою, перелюбствує; і кожен, хто одружується з розведеною з чоловіком, чинить перелюб.

Один чоловік був багатий, одягався в порфіру і віссон**  і щодня розкішно бенкетував.

Був також один убогий, на ім’я Лазар, що лежав біля воріт його весь у струпах

і бажав насититися крихтами, що падали зі столу багача, і пси, приходячи, лизали струпи його.

Прийшов час вмерти вбогому і віднесений був Ангелами на лоно Авраамове. Помер же і багатий, і поховали його.

І в пеклі, будучи в муках, він підняв очі свої, побачив здалеку Авраама і Лазаря на лоні його

і, голосно закричавши, сказав: отче Аврааме! змилосердься наді мною і пошли Лазаря, хай умочить кінець пальця свого у воду та прохолодить язик мій, бо я мучусь у полум’ї цьому.

Але Авраам сказав: чадо! згадай, що ти одержав уже добре твоє в житті твоєму, а Лазар – зле; отже, тепер він тут утішається, а ти страждаєш;

і до всього того, між нами і вами утверджена велика безодня, так що ті, які хочуть перейти звідси до вас, не можуть, так само звідти до нас не переходять.

Тоді він сказав: так благаю тебе, отче, пошли його в дім батька мого,

бо в мене є п’ять братів; хай засвідчить їм, щоб і вони не прийшли в це місце муки.

Авраам сказав йому: у них є Мойсей і пророки; хай слухають їх.

Він же сказав: ні, отче Аврааме! але коли хто з мертвих прийде до них, покаються.

Тоді Авраам сказав йому: якщо Мойсея і пророків не слухають, то хоч би хто і з мертвих воскрес, не повірять.

 

Євангеліє від Луки,
Глава  16

Апостол

Отож я вирішив сам у собі не приходити до вас знову у смутку.

Бо коли я засмучую вас, то хто втішить мене, як не той, хто засмучений мною?

Те саме я і писав до вас, щоб, прийшовши, не мати смутку від тих, за яких мені належало радіти, бо у всіх вас впевнений, що моя радість є радість і для всіх вас.

Від великої скорботи і туги серця я писав вам з великими сльозами не для того, щоб засмутити вас, але щоб ви пізнали любов, яку я без міри маю до вас.

Коли ж хто засмутив, то не мене засмутив, а частково,– щоб не сказати багато,– і всіх вас.

Для такого досить цього покарання від багатьох,

то ж вам краще вже простити його і втішити, щоб його не поглинула надмірна печаль.

І тому прошу вас виявіть до нього любов.

Бо я для того і писав, щоб дізнатися на досвіді, чи в усьому ви слухняні.

А кого ви в чому прощаєте, того і я; бо і я, коли простив кого в чому, простив для вас від лиця Христового,

щоб не заподіяв шкоди нам сатана, бо нам відомі його наміри.

Прийшовши до Троади благовістити про Христа, хоч Господь і відчинив мені двері,

я не мав спокою духу моєму, бо не знайшов там брата мого Тита; але, попрощавшись з ними, я пішов до Македонії.

Але дяка Богові, Котрий завжди дає нам торжествувати у Христі, і благоухання пізнання про Себе розповсюджує нами у всякому місці.

Бо ми Христове благоухання Богові в тих, що спасаються і в тих, що гинуть.

Для одних запах смертоносний на смерть, а для інших запах животворний на життя. І хто здатний до цього?

Бо ми не пошкоджуємо слова Божого, як багато хто, але проповідуємо щиро, як від Бога, перед Богом, у Христі.

 

Друге послання до корінфян святого апостола Павла,
Глава 2

Старий Заповіт

І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: Поговори з ізраїльськими синами і скажи їм: Коли ввійдете в землю вашого поселення, яку Я даю вам, то приноситимете дар Господу – всепалення або жертвоприношення з великої рогатої худоби чи з овець, щоб звеличити обітницю, чи то дану добровільно, чи під час ваших свят, щоб зробити любі пахощі Господу. Той, хто приносить свій дар Господу, нехай також принесе жертву з пшеничного питльованого борошна – десяту частину ефи, замішаного на четвертій частині гіна олії. А на всепалення чи на жертву ти виливатимеш вино, як жертву виливання, – четверту частину гіна. На одне ягня стільки приноситимеш. Це – дар, любі пахощі для Господа. До барана, коли будеш приносити його на всепалення чи в жертву, приноситимеш ще й жертву з питльованого пшеничного борошна – дві десятих частин ефи, замішаного на одній третій частині гіна олії. А як жертву виливання будеш приносити третю частину гіна вина – на любі пахощі для Господа. Якщо ж приноситимеш на всепалення чи в жертву щось з великої рогатої худоби, щоб звеличити обітницю, або як жертву за спасіння Господу, – то з бичком принесеш жертву з трьох десятих частин ефи питльованого пшеничного борошна, замішаного на половині гіна олії; і пів гіна вина як жертву виливання – дар, любий запах для Господа. Так чинитимеш з кожним бичком, кожним бараном, кожним ягням з овець чи кіз. За кількістю того, що тільки будете приносити, стільки принесете на одного – за їхньою кількістю. Кожний місцевий мешканець хай так робить; це для того, щоб принести дари на любі пахощі Господу. Якщо ж буде у вашій землі захожий або той, хто народиться між вами у ваших поколіннях, і принесе дар, любі пахощі для Господа, то як робите ви, так хай робить і громада для Господа. Буде один закон і для вас, і для захожих, які є між вами: закон вічний у ваші роди. Як ви, так і чужинець буде перед Господом. Буде один закон і одна заповідь для вас і для чужинця, який приєднався до вас. І промовив Господь до Мойсея, кажучи: Говори ізраїльським синам і скажи їм: Коли ввійдете в землю, – туди, куди Я вас веду, і буде, коли їстимете хліб з врожаю землі, то відкладайте окремий дар для Господа. Перший виріб з вашого тіста – хлібину – відкладатимете як окремий дар для Нього. Як відокремлене від току, так і його відокремлюватимете: перший виріб з вашого тіста. І даватимете Господу окремий дар у ваших родах. Коли ж будете зовсім грішити і не будете виконувати всіх цих заповідей, котрі Господь сказав Мойсеєві (як заповів вам Господь через керівництво Мойсея – від того дня, коли наказував вам Господь, і пізніше у ваших родах) то буде: якщо поза очима громади станеться щось ненавмисно, то нехай уся громада принесе одного бичка без вади у всепалення, як любі пахощі для Господа, й при ньому – жертву і її жертву виливання згідно з приписом; і одного козла – за гріх. І священик звершить викуплення за всю громаду ізраїльських синів, – і проститься їм. Бо це несвідоме, і вони самі принесли дар Господу за свій гріх перед Господом, за свої несвідомі провини. І буде прощено всій громаді ізраїльських синів і чужинцеві, який буде між вами, бо то несвідома провина всього народу. Якщо ж одна душа згрішить несвідомо, хай принесе однолітню козу за гріх, і священик звершить викуплення за душу, яка була в незнанні й несвідомо згрішила перед Господом; хай звершить викуплення за неї. І для місцевого мешканця між ізраїльськими синами, і для чужинця, який є між ними, нехай буде один закон – для того, хто вчинить щось несвідомо. А та душа, яка чинитиме зухвалою рукою, – чи з місцевих, чи з чужинців, – вона викличе гнів Бога. Та душа буде повністю вигублена з-поміж свого народу. Бо зневажила Господнє слово і знехтувала Його заповідями. Буде винищенаg та душа, – її гріх – на ній. Ізраїльські сини перебували в пустелі і знайшли чоловіка, який збирав дрова суботнього дня. І ті, хто виявив, як він збирав дрова, привели його до Мойсея і Аарона, до всієї громади ізраїльських синів. Його посадили у в’язницю, бо не вирішили, що з ним слід робити. І Господь промовив до Мойсея, кажучи: Неодмінно хай помреh той чоловік, – уся громада нехай поб’є його камінням! І вся громада вивела його за табір, і побила його камінням – уся громада поза табором, як і сказав Господь Мойсеєві. І промовляв Господь до Мойсея, кажучи: Звернися до синів ізраїльських і скажи їм: хай зроблять собі китиці на краях свого одягу, – так буде на їхні роди; і прикріплять на китицях країв одягу синє прядиво. І будуть вам китиці, як побачите їх, на спогад про всі Господні заповіді; і будете виконувати їх, і ви не будете звертати за вашими ОРТ думками і услід баченого вашими очима, в чому ви, йдучи вслід за ними, чинили розпусту. Щоб пам’ятали ви й виконували всі Мої заповіді – і будете святими перед вашим Богом. Я – Господь, ваш Бог, Який вивів вас із Єгипетської землі, щоби бути вам Богом; Я – Господь, Бог ваш!

Четверта книга Мойсея Числа,
Глава 15

© Українське Біблійне Товариство, 2011, переклад Біблії